- •Поняття міжнародної міграції
- •2. Види міграції
- •3. Характерні риси сучасної міграційної ситуації в Україні
- •3.1 Ліквідація наслідків (помилок) міграційної політики колишнього Радянського Союзу
- •3.2 Диференціація основних міграційних потоків України
- •3.3 Вплив міграційних процесів на демографічне становище України
- •4.Міжнародна трудова міграція
- •4.1 Сутність, структура та основні риси світового ринку праці
- •4.2 Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів
- •4.3 Основні моделі міжнародної трудової міграції
- •4.4 Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •5.Наслідки міжнародної міграції
5.Наслідки міжнародної міграції
Увесь світ виграє завдяки тому, що люди можуть вільно переїхати до тієї країни, де вони зможуть зробити вагоміший внесок у світове виробництво. Міжнародна міграція дає змогу виробляти більший обсяг національного продукту з тим самим обсягом ресурсів.
Основними наслідками міжнародної міграції слід визначити наступні зміни в світовому процесі:
1. Витрати міграції. Міжнародна міграція спричиняє витрати, пов'язані з переїздом та перевезенням особистого майна, альтернативні витрати, викликані втратою доходу під час переїзду та влаштування у країні, що приймає, витрати, пов'язані з адаптацією до нової культури, мови, клімату тощо. Якщо ці витрати перевищують вигоди, які принесе висока заробітна плата у країні, що приймає, то потенційний емігрант відмовляється від еміграції. 2. Грошові перекази. Країна — експортер робочої сили зазвичай отримує своєрідну плату за такий експорт у вигляді переказів назад на батьківщину частини доходів емігрантів своїм сім'ям. Це призводить до перерозподілу чистої вигоди від еміграції між країною — експортером і країною — імпортером робочої сили. Грошові перекази емігрантів, що працюють у країні 2, призведуть до того, що приріст обсягу національного продукту в країні 2 та втрати в обсязі національного продукту в країні 1 будуть меншими, ніж це зображено на рис. 18.
3. Зворотні потоки. Повертаючись на батьківщину, емігранти привозять з собою значні матеріальні цінності та солідну робочу кваліфікацію та/або управлінський досвід, який вони потім використовують у своїй країні. Отже, зворотні потоки, тобто повернення емігрантів додому із заробітків за кордоном, з часом змінюють співвідношення вигод та втрат у країні 1 та країні 2. Проте дуже часто емігранти, набули досвід та кваліфікацію, залишаються у країні, що приймає. До того ж здебільшого країну залишають найкваліфікованіші працівники, тобто відбувається "відплив умів", що призводить до зниження технологічного потенціалу країн — експортерів робочої сили, падіння їх загального наукового та культурного рівня.
4. Безробіття. Частою причиною міграції є не відмінності у рівнях заробітної плати у різних країнах, а хронічне безробіття або неповна зайнятість. Внаслідок цього країна 1 виграє від еміграції безробітних, тому що вони не беруть ніякої участі у створенні національного продукту країни 1 та живуть на трансфертні платежі за рахунок тих, що працюють. Добробут громадян країни 1 збільшиться на суму цих трансфертних платежів, якщо безробітні емігрують до країни 2. І навпаки, якщо робітники-емігранти не зможуть знайти роботу в країні 2 та будуть отримувати засоби до існування за рахунок тих, що працюють у країні 2, то середні реальні доходи робітників країни 2 зменшаться. 5. Фіскальні аспекти. Вплив іммігрантів на податкові надходження та державні втрати країни, що приймає, залежить від характеристик самих іммігрантів. Якщо іммігранти молоді, кваліфіковані, освічені, володіють мовою країни, що приймає, то вони знайдуть собі відповідну роботу і будуть платити великі податки. Якщо іммігранти некваліфіковані, не знають мови, то їм буде потрібна державна або доброчинна допомога протягом декількох років, щоб вивчити мову та асимілюватись.
Проблема імміграції ускладнюється цілою низкою позаекономічних чинників. Масову міграцію завжди супроводжують зростання соціальної напруги у суспільстві, злочинності, конфлікти на расовому, національному чи релігійному ґрунті та інші негативні явища.
Список використаної літератури 1.Андрийчук В.Г. Для інтеграції в систему світогосподарських відносин //
Політика і час. - 2000. - № 4. - С. 25.
2.Авдокулин Е.Ф. Международньїе зкономические отношєния. - М.: Маркетинг, 1996. -С. 102-115.
3.Арзумапян Г, Гончаренко С. Зкономическое сотрудничество в Черноморском
регионе и интеграция инновационньїх технологий // Мировая зкономика и
международньїе отношєния. - 2001. - № 4. - С. 96-100. 4.БуглайВ.Б., ЛженцевН.Н. Международньїе зкономические отношєния. - М.:
Маркетинг, 1998.- 153 с. 5.Гнибиденко Н. Проблеми трудовой миграции в Украине и их решение //
Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
6.Григорьевич Н. Трудовме ресурси и их использование в Украине //
Информа-ционньїй бюллетень Государственного Комитета статистики Украинм.
- 1999. №10-12.-С. 12.
7.ЖуковЕ.Ф. Международньїе зкономические отношєния. - М.: Финансм, 1999. -С. 457^80.
8.Болотин Б. Мировая зкономика за 100 лет: статистика // Мировая зкономика
и международньїе отношєния. - 2001. - № 9. - С. 23.
