4.2. Розрахунок приросту продуктивності праці

Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елементи праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.

Інтенсивність праці – це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних та духовних сил працівника) за одиницю робочого часу.

Кожному способу виробництва притаманна своя особлива, обумовлена вказаними факторами, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці.

Нормальна інтенсивність праці – це такий ступінь напруженості праці, який забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.

Нормальна інтенсивність праці передбачає можливість повного відновлення використаної людської енергії протягом щоденного відпочинку або більш тривалих перерв у роботі (річні відпустки). Вона забезпечується законодавством про працю, її охорону, науковою організацією виробництва, управління, праці.

Продуктивна сила праці – це потенційна можливість плодотворної, ефективної праці при конкретних організаційно-технічних умовах.

Продуктивна сила праці залежить від:

- рівня розвитку науково-технічного прогресу, упровадження у виробництво його досягнень (нової техніки, технологій, нових матеріалів, джерел енергії тощо);

- ступеня ефективності використання засобів виробництва;

- удосконалення форм, методів організації та управління виробництвом;

- рівня кваліфікації, професіоналізму працівників;

- природних умов.

Таким чином, продуктивність праці формується як під впливом особистих факторів (продуктивності працівника), так і виробничих (механізація праці, його раціоналізація) та удосконалення ресурсів, що використовуються.

Приріст продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості роботи визначається за формулою:

де ΔТ – зниження трудомісткості роботи, %.

Ця величина визначається у свою чергу за формулою:

ΔТ = (Т₁/Т₂ – 1)*100,

де Т₁ і Т₂ – трудомісткість роботи до і після реалізації заходів, нормо-годин.

Т₁ – 5 норм/год

Т₂ – 4,9 норм/год

Отже, внаслідок удосконалення технічного стану обладнання на робочому місці продуктивність праці головного економіста збільшилася на 2 %.

Щоб розрахувати приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці розрахуємо питому вагу тривалості фази стійкої високої працездатності у загальному фонді робочого часу до і після реалізації заходів (Р₁ та Р₂)

Рис. 1

T₁ = 2,5 T₂= 2

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Т=8 год=100%

Т₁+Т₂=4,5 год

Р₁=45%

Р ис. 2

Т₁₌ 2,6 Т₂ =2,1

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Т=8 год=100%

Т₁+Т₂=4,7 год

Р₂=80%

К_п – корегуючий коефіцієнт, що відображає частку приросту продуктивності праці, зумовлену функціональним станом організму людини у різних умовах праці, його значення приймається рівним 0,2

Звідси випливає, що приріст продуктивності праці становить:

Розрахуємо можливий приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста.

До введення покращень температура в приміщенні в теплий і холодний періоди року становила 25С і 17С відповідно, а після - 22C і 20С.

Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів

_{продуктивність праці}

	Тривалість роб. зміни

2 год 1,5 год 1 год

Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів

_{продуктивність праці}

	Тривалість роб. зміни

2,2 год 1,4 год 1,4 год

Визначимо як зміняться умови праці при встановленні кондиціонера. За допомогою таблиці 4.1 визначимо оцінку санітарно-гігієнічних умов.

Таблиця 4.1.

Критерії оцінки фактору умов праці

Оцінка фактору умов праці,бали	Температура повітря на робочому місці,
	теплий період року	Холодний період року
1	18-20	20-22
2	21-22	17-19
3	23-28	15-16
4	29-32	12-14
5	33-35	7-8
6	Вище 35	Нижче 7

Таблиця 4.2.

Санітарно-гігієнічні фактори	До удосконалення	Оцінка	Після удосконалення	Оцінка
Температура повітря на робочому місці, у теплий період року	25	3	22	2
Температура повітря на робочому місці, у холодний період року	17	2	20	1

Визначимо середній бал всіх всіх значущих факторів умов праці по формулі:

де - бал і-го фактору умов праці

n – число факторів умов праці.

Враховуючи, що я ми маємо один фактор, то ,

Інтегральна бальна оцінка важкості праці за зміну розраховується по формулі:

І_В=19,7Х-1,6Х²

Залежність між інтегральним показником резерву працездатності і кількісною оцінкою важкості праці визначається по формулі:

До введення змін:

І_В=19,7Х-1,6Х²=44,7

Після введення змін:

І_В=19,7Х-1,6Х²=18,1

Приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста розраховується:

Отже, приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно - гігієнічних умов праці становить 15,3%.