30. Величину собівартості продукції рослинництва формують наступні фактори:

1) продуктивність праці, середньодобовий приріст живої маси;

2) спеціалізація виробництва, фондооснащеність;

3) урожайність сільськогосподарських культур, трудомісткість виробництва;

4) фондомісткість, фондоозброєність.

ВАРІАНТ 4

1. На сільськогосподарських підприємствах робочі плани на періоди сільськогосподарських робіт у рослинництві, плани–наряди у тваринництві, місячні (квартальні, декадні) планові завдання у тваринництві належать до:

1) оперативних планів;

2) стратегічних планів;

3) довгострокових планів;

4) тактичних планів;

2. Види робіт із зазначенням обсягу та якості їх використання, календарні строки кожної роботи й кількості робочих днів, місце проведення роботи, склад агрегатів, кількість людей для обслуговування агрегатів, норми виробітку, щоденна потреба у тракторах, машинах та знаряддях, транспортних засобах і робочій силі належать до:

1) показників, на які нараховується заробітна плата;

2) основних показників робочих планів;

3) показників, які входять до стратегічного планування;

4) показників, на які нараховується премія працівникам;

3. Плани-наряди – це:

1) документи статистичної звітності;

2) документи бухгалтерської звітності;

3) документи планової звітності;

4) завдання на виконання певних робіт бригаді, ланці, окремому працівникові на 1-10 днів;

4. Суть оперативного планування полягає в:

1) опрацюванні планів та вирішенням питань організації;

2) організації поточного регулювання;

3) детальній розробці планів підприємств та їхніх підрозділів на короткі проміжки часу;

4) посиленні функціонування підприємства у динамічних умовах ринкової економіки;

5. Робочі плані складають для:

1) господарства в цілому;

2) визначення днів найбільшої напруги;

3) підрозділів згідно з госпрозрахунковими планами і урахуванням фактичних умов;

4) розробки маршрутів руху кожного агрегату на весь період проведення робіт;

6. Вік телиці при паруванні становить:

1) 22 місяців;

2) 5 місяців;

3) 18 місяців;

4) 9 місяців;

7. При одержанні п’яти поросят від разової свиноматки використання

їх вважається:

1) ефективним;

2) не ефективним;

3) змінним;

4) важливим;

8. Період тільності корів становить:

1) 200 днів;

2) 360 днів;

3) 285 днів;

4) 185 днів;

9. Оптимальний раціон годівлі розраховують:

1) для всього стада разом;

2) тільки для биків віком від 1-го року до 2-х років;

3) від 4-х до 6-ти тижнів;

4) для кожної статево-вікової групи худоби;

10. Показник, що розраховується, як частка від ділення всієї суми витрат на утримання живого тягла, крім вартості одержаного приплоду і побічної продукції, на кількість відпрацьованих живим тяглом робочих днів, має назву:

1) «Собівартість коне-дня»;

2) «Річна сума амортизації робочих коней»;

3) «Собівартість кормів»;

4) «Кількість днів роботи живого тягла»;

11. Річну суму амортизації робочих коней, приміщень, транспортного інвентарю і збруї обчислюють:

1) за нормами амортизації від їхньої балансової вартості;

2) за прийнятими в господарстві нормативами;

3) за нормами амортизації від їхньої залишкової вартості;

4) діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12;

12. Собівартість одного кормо-дня розраховується:

1) відніманням від суми всіх витрат вартості гною і діленням на кількість кормо – днів;

2) відношенням частки від ділення всієї суми витрат на утримання живого тягла, крім вартості одержаного приплоду і побічної продукції, до кількості відпрацьованих живим тяглом робочих днів;

3) за плановою собівартістю звітного року;

4) відношенням загальної суми витрат на плановий обсяг перевезень, пробігу і вантажообігу;

13. До витрат електроенергії для невиробничих потреб включають витрати на:

1) роботу електродвигунів, електрокотлів та інших струмоприймачів;

2) потреби електроенергії на комунально–побутові та інші невиробничі витрати споживачів сільського господарства;

3) нагрівальних приладів технологічного призначення для опалення, гарячого водопостачання й освітлення виробничих приміщень;

4) освітлення виробничих територій і невиробничих приміщень;

14. Фонд оплати праці відображує:

1) суму коштів, яка витрачена на реалізацію продукції;

2) рівень знань та трудових навичок, які необхідні для виконання робіт певної складності;

3) загальну суму коштів, яка витрачена протягом певного часу підприємствами на заробітну плату основного виробничого персоналу;

4) загальну суму коштів, витрачених на обслуговування працівників основного виробництва;

15. Тарифна сітка відображує:

1) мінімальну оплату працівника, яка визначена у колективному договорі;

2) збірник нормативних документів, що містить системи вимог, яким повинні відповідати працівники;

3) шкалу оцінювання професійного рівня працівників;

4) шкалу кваліфікаційних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів, яка використовується для врахування оплати праці рівня кваліфікаційного працівника;

16. Відрядно-преміальна система оплати праці містить:

1) відрядну оплату праці за кінцеві результати виробництва;

2) крім заробітку за прямими відрядними розцінками, ще премію за виконання та перевіряння встановлених кількісних та якісних показників роботи;

3) оплату робітника з тарифного заробітку та суми преміальних доплат;

4) розмір оплати, яка прямо залежить від результатів роботи кожного робітника;

17. Преміювання представляє собою:

1) виплати, які застосовуються для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників;

2) розмір оплати праці, яка визначається в залежності від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованим ним часу;

3) виплату працівникам грошових сум понад основний заробіток з метою стимулювання результатів праці та їх заохочення;

4) абсолютний розмір оплати праці за годину, день, місяць роботи;