23. Суть камеральних робіт в горизонтальному зніманні.

Камеральні роботи починають з перевірки отриманих результатів вимірювання. При знаходженнях помилки неправильний результат закреслюють і зверху червоним чорнилом записують правильно, якщо помилка значна що приводить до недопустимих розходжень результатів вимірів, виміри повторюються. Після перевірки складають схему де виписують результати виміряних кутів і ліній. Користуючись схемою обчислюють координати точок теодолітного ходу і наносять їх за координатами на план. Згідно зарисів будують план горизонтального знімання та оформляють в умовних знаках. Викреслюють зарамковане оформлення, при необхідності обчислюють площі. На цьому робота закінчується і перевіряється акт.

24. Ув’язка кутових вимірів у зімкнутому ході (полігоні).

Нехай виміряні внутрішні кути у полігоні (рис. 7.15). Розділимо цей многокутник на трикутники з загальною вершиною О.

Сума всіх кутів в трикутниках буде 180º×n, де n - кількість сторін (кутів) у многокутнику.

Сума кутів β_і буде дорівнювати сумі кутів в трикутниках мінус суму кутів у вершині О, яка дорівнює 360 .

Отже сума кутів у многокутнику буде

Σβ_теорет= 180º × n - 180º × 2 = 180º (n - 2).

Кутову нев'язку f_β, тобто різницю між сумою виміряних кутів і теоретичним значенням цих кутів визначають за формулою:

f_β = Σβ_вимір-_- Σβ_теор,

де Σβ_вимір= β₁ + β₂ + ....β_n.

Якщо f_β f_βдоп, то нев'язку розподіляють з оберненим знаком приблизно порівно на всі кути. Якщо нев’язка порівну не ділиться на кількість кутів, то в кути з коротшими сторонами вводять більші поправки. Поправки в кути розраховують за формулою:

,

де n - кількість кутів.

Контролем правильності обчислення поправок є сума поправок, яка має дорівнювати нев’язці з оберненим знаком.

.

25. Теоретична сума кутів у розімкнутому теодолітному ході.

Допустимо, що праві за ходом кути виміряні безпомилково. Обчислимо дирекційні кути всіх сторін ходу

....................................

Додамо всі рівняння і після скорочень отримаємо

(1)

Кутів βбуде на один більше ніж сторін n, тобто (n+1), а по 180  буде стільки, скільки кутів. Якщо кути виміряні безпомилково, то

(2)

Підставивши (2) в (1) знайдемо суму теоретичних правих кутів .

Ця формула дійсна для виміряних правих за ходом кутів.

Для виміряних лівих за ходом кутів .

У вище поданих формулах n - кількість сторін.

Кутову нев'язку, для розімкнутого ходу обчислюють і розподіляють за такими ж формулами, як для зімкнутого.

26. Пряма та обернена геодезичні задачі.

Суть прямої геодезичної задачі полягає в тому що за відомими координатами початку лінії її довжиною і дирекцій ним кутом необхідно знайти координати кінця лінії. Дано Ха Уа Sав αав Знайти Хв Ув.Спроектуємо лінію АВ на осі координат ортогональні проекції ліній на осі координат називають приростами координат і позначають ΔХ ΔУ Хв=Ха+ ΔХ Ув=Уа+ΔУ Прирости координат знаходять з розв’язання трик. АОВ. З ΔАОВ, ΔХ=S cosα. ΔУ=S sinα. Підставимо значення приростів координат в формулу. Хв=Ха+S cosα. Ув=Уа+S sinα, координата кінця лінії дорівнює координаті початку лінії+приріст алгебраїчний координат.

Дано Ха Уа Хв Ув Знайти Saв αав Суть оберн Геод. Зад. Полягає в тому що за відомими координатами початку і кінця лінії необхідно знайти її довжину і дирекц.кут. якщо відомі координати початку і кінця лінії то віддалі і прирости коорд. ΔХ=Хв-Ха, ΔУ=Ув-Уа , У прямок.трик.АОВ за відомими координатами можна знайти дир.кут за одержаним значенням дир.кута можна знайти довжину лінії користуючись формулами приростів координат .