- •1. Політекономія як політична наука
- •5. Економічні інтереси, його об’єкт і функція
- •11. Товар і його властивості
- •15. Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти.
- •18. Антимонопольне законодавство
- •22. Суть підприємництва та умови його існування.
- •29. Шляхи розв'язання глобальних проблем.
- •2 Функції політичної економії
- •7. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи
- •9. Натуральна форма організації виробництва
- •12. Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •17. Конкуренція та її суть
- •21. Кредитна система. Банки, їх роль та функції.
- •24. Зайнятість: сутність та форми
- •27. Причини виникнення, сутність глобальних проблем
- •3. Виробництво і його основні фактори
- •6. Економічна система: її сутність, структурні елементи
- •10. Товарна форма організації суспільного виробництва
- •14. Грошовий обіг та його закони
- •16. Функції ринку.
- •19. Поняття та основні риси інфраструктури ринку.
- •25. Необхідність державного регулювання в економіці
- •26. Економічні функції держави
- •30. Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •4 Економічні потреби суспільства, їх суть та класифікація
- •8. Власність як економічна категорія
- •13. Сутність і функції грошей
- •23. Аграрне виробництво — особлива сфера вкладення капіталу і праці
- •28. Класифікація глобальних проблем.
9. Натуральна форма організації виробництва
Сутність і риси натурального господарства.Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.
В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:
1) господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);
2) кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім'ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;
3) засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.
Економічною основою натурального господарства є сільське господарство і домашня промисловість.
Домашня промисловість являє собою виробництво в сільському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання. Виготовляються вони із сировини, яка добувається чи виробляється в цьому ж господарстві. Домашні промисли є необхідною складовою натурального господарства. Варто мати на увазі, що домашня промисловість виникла в епоху первіснообщинного ладу, у більшості народів на стадії неоліту, коли формувались галузі землеробства і тваринництва. Домашня промисловість охоплювала такі виробництва, як ковальське, гончарне, ткацьке, столярне. Великого значення набули переробка в межах господарства продукції землеробства і тваринництва, виготовлення взуття, одягу, предметів хатнього вжитку. Найбільш ранніми й універсальними видами домашньої промисловості були: обробка дерева, шкір, войлока, плетіння корзин, вірьовок, виготовлення засобів риболовства, примітивних сільськогосподарських знарядь.
Домашня промисловість була складовою економіки докапіталістичних економічних формацій, особливо феодальної. Суспільство, в якому панувало натуральне господарство, складалося з маси розрізнених і роз'єднаних, досить однорідних господарських одиниць, кожна з яких являла собою відособлений, замкнений світ: патріархальне господарство, примітивна сільська община, феодальний маєток.
Історичне значення натурального господарства полягає в тому, що:
1) воно є історично першим типом господарської діяльності
людей;
2) з'явилися перші галузі господарства: землеробство і тваринництво;
3) на базі домашньої промисловості створювались умови для виникнення ремесла і кустарного виробництва, а також для нового великого поділу суспільної праці;
4) людина вперше оволоділа методами виробництва засобів виробництва для землеробства, тваринництва і домашньої промисловості;
5) розширене застосування примітивних засобів праці і поступове їх удосконалення підносили продуктивність праці в системі натуральних господарств.
