42.Олігополія: характерні ознаки. Теорії олігополії.

Засновник Августин Курно. Поставив проблему оліг-го звязку (необхідність кожній фірми брати до уваги поведінку конкурентів при визначенні ринкової стратегії)

Олігополія – це тип побудови ринку, для якого характерна наявність невеликої к-ті великих постачальників та багатьох дрібних споживачів.

Критерієм належності певної галузі до ринку олігополії є наявність усвідомленої взаємодії між фірмами

Теорії олігополії:

1. декілька учасників;

2. стандарт або диф.;

3. вхід обмежений;

4. ціноутворення приймається олігополістами;

5. жоден з к-ів не може не враховувати дії іншого конкурента. (стратегічність)

6. Значна концентрація вир-ва у окремих фірм

7. Наявність фірм значної ринкової влади

Теорія ігор – це теорія, що досліджує поведінку в можливих ситуаціях, які пов’язані з прийняттям рішень та розробкою стратегій конкурентної поведінки, на основі математичних методів. Правила вироблення гравцями рішень називають стратегією.

Рівновага Неша - це рівноважний роз’вязок гри, за якого стратегія кожного гравця, з урахуванням дій, обраних іншими, забеспечує йому максимально можливий виграш, причому ця умова виконується одночасно для всіх гравців.

Крива реагування – це крива, що показує зал. випуску продукції певної фірми від обсягу випуску фірми-конк.

Моделі оліг-ї розрізняють:

1-з точки зору платіжної суми:

*групи з нульовою сумою (антогоністичні)- при цьому виграш одних = програшу інших

*групи з ненульовою сумою

2 – за хар-ром попередньої домовленності:

*кооперовані ігри (коаліція і фірми домовляються між собою про певні правила поведінки)

*некооперовані ігри (кожний за себе),серед них розрізняють:

-моделі взаємної гри (учасники є однакової економічної сили і виходять з припущень щодо можливих рішень конкурентів у відповідь на їхні дії) – модель Курно і Бельтрана

-моделі послідовної гри (одна з фірм виконує роль лідера на ринку і спираючись на свою економічну потужність змушує інших учасників ринку грати за своїми правилами)

-модель Штакельберга і модель цінового лідерства.

На оліг-ному ринку фірми тісно взаємоповязані одна з іншою та приймають виробничі рішення з врахуванням реакції своїх конкурентів. Конкуренція (ціни, обєм продаж, частка ринку, диф-ія продукції, стратегія стимулювання збуту, інноваційна діяльність, послуги)

Фірми можуть обирати різні конкурентні стратегії з чим повязана відсутність єдиної точки рівноваги до якої прямують фірми. Фірми одної галузі можуть взаємодіяти як монополісти і як конкуренти. Монополісти – коли фірми галузі координують свої дії шляхлм імітації ціноутворення та стратегії конкуренції один одного  ціна та попит наближаються до монопольних, форма такої стратегії – картель

Якщо фірми дотримуються некооперативної стратегії (проводять незалежну політику – ціни та попит наближаються до конкурентних), така форма поведінки – “цінові війни”

43.Олігополія: моделі взаємної гри.

Мод. вз. гри – коли учасники приблизно однокової економ. Потужності.

Модель Курно (кільк.). Припущення:

1. 2 фірми  однакової сили виступають з пропозицією.

2. виробляють однаковий товар;

3. ф-я попиту відома і відповідна ф-я „ціна - збут”.

P(Q)=а-bQ

4. рішення відносно V випуску приймають одночасно 2 фірми і воно залежить від сукупної пропозиції галузі

5. MC=0

6. Q=q₁+q₂

Обсяг max випуску кожної ф. врахов. умови max прибутку

ф-я реагування – скільки буде випускати І ф. в залежності скільки буде випускати ІІ ф.

а=а-с(для графіка)

C – рівновага (т. Неша) Курно.

Вирішуючи с-му рівнянь визначимось з рівноважним обсягом фірми.

Модель Бертрана (цінова): Припущення:

-2 комп. вироб. однор.прод. та одночасно встановл. ціну.

-Прод. дуапол. абсолютно взаємозам., тому гран. витр. фірми однак.MC=c

Встановл. ціни меньше за гран. витр. призводить до збитковості вироб., тому криві реаг. невизн. при P<MC

Ситуація рівноваги у моделі дуополії Бертрано за умови однорідної прод., коли в умовах рівноваги P=MC-парадокс Бертрано.

Модель Бертрано за умови деф. прод.