- •1 Общие сведения о географических
- •1.1 Понятие о геоинформационных системах
- •1.2 Історія геоинформатики.
- •1.3 Обобщенные функции гис-систем
- •1.3.1 Основні принципи функціонування гіс.
- •1.4 Гіс серед інших автоматизованих систем.
- •1.5 Классификация гис
- •1.6 Наукові, технічні, технологічні й прикладні аспекти проектування, створення й використання гіс.
- •2.2 Программное обеспечение
- •2 Основные компоненты гис
- •2.3 Информационное обеспечение
- •3 Структуры и модели данных
- •3.1 Введення даних у гіс.
- •3.3 Модели данных
- •3.4 Форматы данных
- •3.5 Базы данных и управление ими
- •4 Технологии ввода данных
- •4.1 Способы ввода данных
- •4.2 Преобразование исходных данных
- •4.3 Ввод данных дистанционного зондирования
- •5 Анализ пространственных данных
- •5.1 Задачи пространственного анализа
- •5.2 Основные функции пространственного анализа данных
- •5.3 Анализ пространственного распределения объектов
- •6 Моделирование поверхностей
- •6.1 Поверхность и цифровая модель
- •6.2 Источники данных для формирования цмр
- •6.4 Интерполяции
- •7 Технология построения цифровых моделей рельефа
- •7.1 Основные процессы
- •7.2 Требования к точности выполнения процессов
- •7.3 Использование цмр
- •8 Методы и средства визуализации
- •8.1 Электронные карты и атласы
- •8.2 Картографические способы отображения результатов анализа данных
- •8.3 Трехмерная визуализация
- •9 Этапы и правила проектирования гис
- •10 Тематичне картографування в гіс.
- •10.1 Області застосування тематичних карт.
- •11 Основы экологического картографирования
- •11.1 Понятие об экологическом картографировании и экологических картах
- •11.2. Классификация экологических карт
- •11.3. Показатели загрязненности компонентов природной среды, отображаемые на экологических картах
- •11.3.1. Аналитические показатели загрязненности окружающей среды
- •11.3.2. Интегральные показатели загрязненности окружающей среды
- •11.4. Способы картографического отображения элементов тематического содержания, используемые на экологических картах
- •11.4.1. Способ значков
- •12.4.2. Способ линейных условных знаков
- •11.4.3 Способ изолиний
- •11.4.4 Способ ареалов
- •11.4.5 Способ локализованных диаграмм
- •11.4.6. Способ знаков движения
- •11.4.7 Выбор способов картографического отображения при проектировании экологической карты
- •12 Геоинформационное картографирование
- •12.1 Гіс у геодезії й картографії.
- •12.2 Карты в сетях "интернета"
- •13 Гіс і охорона навколишнього середовища
- •13.1 Роль і місце гіс у природоохоронних заходах.
- •13.2 Роль гис в системе по чрезвычайным ситуациям Украины
- •14 Основні напрямки розвитку гіс
- •14.1 Характеристика напрямків розвитку гіс
- •14.2 Майбутні класи і покоління гіс
- •15 Краткий обзор программных средств, используемых в украине
14 Основні напрямки розвитку гіс
14.1 Характеристика напрямків розвитку гіс
Важливо відзначити, що нині Гіс-технології об'єднані з іншою могутньою системою одержання і представлення географічної інформації - даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з космосу, з літаків і будь-яких інших літальних апаратів. Космічна інформація в сьогоднішньому світі стає усе більш різноманітною і точною. Можливість її одержання і відновлення - усе більш легка і доступна. Десятки орбітальних систем передають високоточні космічні знімки будь-якої території нашої планети. Сформовані архіви і банки даних цифрових знімків на величезну територію земної кулі. Їхня відносна доступність для споживача (оперативний пошук, замовлення й одержання по системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої території за бажанням споживача, можливість наступної обробки й аналізу фотографій із космосу за допомогою різних програмних засобів, інтегрованість з ГІС-пакетами і ГІС-системами, перетворюють тандем ГІС-ДЗЗ у новий могутній засіб географічного аналізу. Це перший і найбільш реальний напрямок сучасного розвитку ГІС.
Другий напрямок розвитку ГІС - спільне і широке використання даних високоточного глобального розташування того чи іншого об'єкта отриманих за допомогою систем GPS (США) чи ГЛОССНАС (Росія). Ці системи, особливо GPS, уже зараз широко використовуються в морській навігації, повітроплаванні, геодезії, військовій справі й інших галузях людської діяльності. Застосування ж їх у сполученні з ГІС і ДЗЗ утворять могутню тріаду високоточної, актуальної (аж до реального режиму часу), постійно обновлюваної, об'єктивної і щільно насиченої територіальної інформації, яку можна буде використовувати практично скрізь. Приклади успішного спільного використання цих систем військами НАТО при проведенні бойових дій у військових конфліктах в Іраку і Югославії є підтвердженням того, що час широкого поширення цього напрямку в інших областях практичної діяльності не за горами.
Третій напрямок розвитку ГІС пов'язаний із розвитком системи телекомунікацій, у першу чергу міжнародної мережі Інтернет і масовим використання глобальних міжнародних інформаційних ресурсів. У цьому напрямку проглядається кілька перспективних шляхів.
Перший шлях буде визначатися розвитком корпоративних мереж найбільших підприємств і управлінських структур, що мають виключний доступ, з використанням технології Інтернет. Даний шлях швидше всього буде визначати розвиток технологічних проблем ГІС при роботі в корпоративних мережах. Поширення ж відпрацьованих технологій та рішення питань дрібних і середніх підприємств і фірм, дасть могутній поштовх до їх масового використання.
Другий шлях залежить від розвитку самої мережі Інтернет, що поширюється у світі величезними темпами, втягуючи кожний рік у свою аудиторію десятки тисяч нових користувачів. Цей шлях виводить на нову і поки-що незвідану дорогу, по якій традиційні ГІС зі звичайно закритих і дорогих систем, що існують для окремих колективів і вирішення окремих задач, згодом придбають нові якості, об'єднаються і перетворяться в могутні інтегровані й інтерактивні системи спільного глобального використання.
При цьому такі ГІС самі стануть:
- територіально розподіленими;
- модульно нарощуваними;
- спільно використовуваними;
- постійно і легко доступними.
Тому можна припускати виникнення на базі сучасних ГІС, нових типів, класів і навіть поколінь географічних інформаційних систем, заснованих на можливостях Інтернет, телебачення і телекомунікацій.
