- •7.12010001 – Лікувальна справа
- •«Затверджує» Проректор
- •І. Блок завдань
- •Ситуаційна задача № 2.
- •Ситуаційна задача № 3.
- •Ситуаційна задача № 4.
- •Ситуаційна задача № 5.
- •Ситуаційна задача № 7.
- •Залежність кількості зцідженого молока при шостому годуванні від віку матері
- •Ситуаційна задача № 8.
- •Ситуаційна задача № 6.
- •Склад хворих та летальність у лікарнях № 1 и № 2
- •Ситуаційна задача № 10.
- •Ситуаційна задача № 11.
- •Ситуаційна задача № 12.
- •Ситуаційна задача № 13.
- •Ситуаційна задача № 14.
- •Ситуаційна задача № 15.
- •Ситуаційна задача № 16.
- •Ситуаційна задача № 17.
- •Ситуаційна задача № 18.
- •Ситуаційна задача № 20
- •Ситуаційна задача № 21.
- •Ситуаційна задача № 22.
- •Ситуаційна задача № 24.
- •Ситуаційна задача № 25.
- •Ситуаційна задача № 26.
- •Ситуаційна задача № 27.
- •Ситуаційна задача № 28.
- •Іі. Блок завдань Задача.
- •1. Охарактеризуйте послідовність заповнення облікової форми - “Талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів”.
- •2. Проведіть медико-соціальну експертизу працездатності:
- •Додаток: Еталони відповіді до блоку завдань I. Еталон відповіді 1.1:
- •Еталон відповіді 1.2:
- •Еталон відповіді 1.3:
- •Еталон відповіді 1.4:
- •Еталон відповіді 1.5:
- •Еталон відповіді 1.7:
- •Залежність кількості зцідженого молока при шостому годуванні від віку матері
- •Еталон відповіді 1.8
- •Еталон відповіді 1.9
- •Еталон відповіді 1.10
- •Еталон відповіді 1.12
- •Еталон відповіді 1.13
- •Еталон відповіді 1.14
- •Еталон відповіді 1.15
- •Еталон відповіді 1.17
- •Еталон відповіді 1.18
- •Еталон відповіді 1.19
- •Еталон відповіді 1.20
- •Еталон відповіді 1.21
- •Еталон відповіді 1.22
- •Еталон відповіді 1.23
- •Еталон відповіді 1.24
- •Еталон відповіді 1.25
- •Еталон відповіді 1.26
- •Еталон відповіді 1.27
- •Еталон відповіді 1.30
- •1). Охарактеризуйте послідовність заповнення облікової форми - “Талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів”.
- •Стор.2 ф.№ 025-2/о
- •2). Проведіть медико-соціальну експертизу працездатності.
- •Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності
- •Лицьовий бік
- •Зворотний бік
- •Д о відома лікаря
- •Бланки листка непрацездатності повинні зберігатись як бланки суворої звітності.
- •Про витрачання бланків листка непрацездатності лікар повинен звітувати в установленому порядку зданням корінців виданих листків непрацездатності.
Еталон відповіді 1.24
Витрати по групіДз-4 |
450 грн х 30 чел = 13500 грн |
Витрати по группі Дз-1 |
180 грн х 30 чел = 5400 грн |
Можлива економія |
13500 – 5400 = 8100 грн |
Висновок: В результаті активізації роботи лікарів можливий переклад пацієнтів групи Дз-4 в группуДз-1, що забезпечить можливу економію коштів в обсязі 8100 грн.
Еталон відповіді 1.25
|
Нетто-страховка + навантаження = брутто-ставка |
До змінення |
(610-160) + (35+28) = 450+63 = 513 (грн) |
Після змінення |
610 + 28 = 638 (грн) |
Відхилення: |
638 – 513 = 125 (грн) |
Висновок: Розмір страхового платежу підприємства збільшився на 125 грн.
Еталон відповіді 1.26
|
вартість програмного + вірогідною = Нетто-страховка лікування госпіталізації |
До змінення |
370 + 77 = 444 (грн) |
Після змінення |
(370+90) + (77х2) = 460+154 = 614 (грн) |
Відхилення: |
614 – 444 = 170 (грн) |
Висновок: Вартість страхового відшкодування збільшилася на 170 грн.
Еталон відповіді 1.27
|
Км х Кс х Кз = Кинт |
До змінення |
0,75 х 0,4 х 1,5 = 0,45 п. |
Після змінення |
0,75 х Х х 1,5 Х= 1,0 : 1,125 = 0,89 п. |
Висновок: Щоб інтегральний коефіцієнт ефективності був 1,0 пунктів, коефіцієнт соціальної ефективності має бути = 0,89 п.
Еталон відповіді 1.28
|
Км х Кс х Кз = Кинт |
До змінення |
0,4 х 0,7 х 0,6 = 0,17 п. |
Після змінення |
0,6 х 0,5 х 0,8 = 0,24 п. |
Відхилення: |
0,24 – 0,17 = 0,07 п. |
Висновок: Розрахунки свідчать про збільшення інтегрального коефіцієнта ефективності на 0,07 пункту. Однак, збільшення досягнуто за рахунок збільшення коефіцієнта співвідношення витрат, тобто подорожчання медичних послуг, що викликало збільшення кількості пацієнтів, незадоволених отриманими послугами.
Еталон відповіді 1.29
Завдання реформування системи охорони здоров'я:
- поліпшення якості медичних послуг: створення ефективної системи екстреної та швидкої допомоги, створення регіональної системи сімейної медицини, створення багатопрофільних лікарень інтенсивної допомоги, зміна системи оплати праці медпрацівників.
- покращення доступності медичних послуг: розмежування первинної, вторинної та третинної допомоги, розвиток інституту сімейного лікаря.
- збільшення ефективності використання ресурсів: розподіл ресурсів у відповідності з реальною потребою населення, формування системи єдиних тарифів для всіх громадян України, перехід до самостійного перерозподілу коштів медустановами.
- створення стимулів для здорового способу життя: розвиток інфраструктури для масових занять спортом і активного відпочинку.
Реформування охорони здоров'я ґрунтується на Законі України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011 р.
Впровадження в пілотних регіонах європейських принципів організації системи охорони здоров'я
Для більшості розвинених країн первинна медико-санітарна допомога залишається орієнтиром при формуванні політики в області охорони здоров'я. Як показує досвід найбільш успішних, з точки зору організації медичного обслуговування держав (Франція, Канада, Ізраїль, Німеччина, Данія), первинна допомога повинна: надаватися сімейними лікарями, а при їх нестачі - терапевтами, педіатрами, акушерами-гінекологами, бути відокремлена від вторинної допомоги (вузькопрофільних фахівців), бути наближеною до місця проживання, що забезпечується розгалуженою мережею амбулаторій, носити децентралізований характер, що зменшує черги і ймовірність внутриучрежденческого зараження інфекційними захворюваннями, бути зручною для отримання медичної допомоги (графік роботи/прийому повинен формуватися на підставі вивчення попиту пацієнтів), виконувати контрольно-пропускну функцію, тобто лікарі первинної допомоги повинні направляти пацієнтів до вузькопрофільних фахівців з метою формування правильного маршруту пацієнта, зниження ймовірності зайвих втручань, здійснення яких може супроводжуватися негативними наслідками для здоров'я, забезпечувати участь пацієнтів у процесі вибору лікаря первинної ланки, мотивувати медичний персонал до інтенсивної та якісної роботи шляхом використання механізмів фінансування первинної допомоги.
