10.2. Менеджмент державних фінансів

Державні фінанси мають низку підсистем, як-то: держав­ний бюджет, місцеві бюджети, фінанси державних підприєм­ницьких структур тощо.

Проте центральне місце в державних фінансах посідає бюджетна система. Тому дуже важливим є визначення і роз­криття змісту й ролі менеджменту державних фінансів як управління фінансами на макрорівні.

Практично управління державними фінансами — це су­купність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування й використання централізованих і децентра­лізованих фондів фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні державних органів управління. Понад 70 відсотків цих фондів становлять кошти бюджетів, тому бюджет­ний менеджмент — центральна ланка управління державни­ми фінансами.

Бюджетний менеджмент спрямований на управління бюджетними ресурсами в процесі їхнього руху на всіх ета­пах бюджетного процесу. Менеджмент державних фінансів загалом і бюджетний менеджмент зокрема можуть розглядатися лише відповідно до умов функціонування всіх гілок влади в кожній державі. Бюджетний менеджмент має об'єкт і суб'єкт управління.

Об'єктом управління є процес створення й використан­ня фондів фінансових ресурсів на рівні держави, органів місцевого самоврядування і підприємницьких структур дер­жавної форми власності. Суб'єктом управління є фінансові органи держави.

Організаційну й методичну роботу з управління держав­ними фінансами здійснює Міністерство фінансів України. Його повноваження й основні функції визначаються положен­ням "Про Міністерство фінансів України", яке затверджує Кабінет Міністрів.

Центральний апарат міністерства забезпечує втілення в життя державної фінансової політики, розробляючи конкрет­ні методи впливу на ефективність суспільного виробництва, визначаючи оптимальні розміри мобілізації фінансових ресур­сів до бюджету, оздоровлюючи фінансове становище в окремих галузях. Цього досягається завдяки розробці разом із Міністер­ством економіки України зведеного фінансового балансу дер­жави і використання його показників для складання бюджетів. Успішне функціонування державних фінансів можливе за на­явності правової основи. Для її формування Міністерство фі­нансів розробляє проекти законів України з питань фінансів, бюджету, податків, видає постанови й розпорядження Кабіне­ту Міністрів. На цій основі розробляються інструкції про поря­док їхнього застосування за відповідних економічних умов.

Найважливішими функціями центрального апарату мі­ністерства є організація роботи зі складання і виконання державного бюджету; методичне керівництво роботою в га­лузі бюджетного і фінансового планування й фінансування передбачених витрат; ведення обліку і складання звіту про виконання зведеного і державного бюджетів; підготовка інформаційних матеріалів і доповідей Кабінету Міністрів України про хід виконання бюджетів. У процесі мобілізації доходів бюджету Міністерство фінансів організує роботу щодо контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків, розробляє концепцію податкової політи­ки, готує пропозиції щодо встановлення ставок податків і платежів до бюджету та позабюджетних фондів, вирішує питання про відстрочення платежів, надання пільг.

У міністерствах і відомствах, підприємницьких структурах усіх форм власності Міністерство фінансів здійснює перевір­ки бухгалтерських звітів, грошових документів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших обов'язкових платежів. Воно також аналізує економічне й фінансове становище галузей народного господарства, тенденції та динаміку розвитку форм власності, витрат на виробництво, рівень рентабельності та ефективно­сті виробництва.

Разом з іншими економічними відомствами Міністерство фінансів бере участь у проведенні роздержавлення власності, демонополізації народного господарства, земельної реформи, вивчає вплив цих процесів на зміцнення фінансового стано­вища держави. Воно також проводить роботу зі створення умов функціонування фінансового ринку.

Важливими напрямками роботи Міністерства фінансів є надання методичної та практичної допомоги галузевим мініс­терствам, відомствам, виробничим об'єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам і орга­нізаціям із фінансових питань щодо впровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам в організації їхньої роботи. Апарат міністерства здійснює методичне керів­ництво бухгалтерським обліком, встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, визначення ре­зультатів господарської діяльності.

Місцевими фінансовими органами є Міністерство фінан­сів Автономної Республіки Крим, обласні, міські фінансові управління, районні фінансові відділи. У своїй діяльності вони керуються законами України, постановами Верховної Ради, постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів, рішення­ми відповідних рад народних депутатів, наказами та інструкція­ми Міністерства фінансів України. Місцеві фінансові органи забезпечують втілення в життя державної фінансової політики, аналізують показники розвитку економіки відповідного регіону, вживають заходів щодо оздоровлення фінансового становища галузей підвідомчого раді народних депутатів господарства і збільшення доходів бюджету.

Разом з іншими економічними органами місцеві фінан­сові органи розробляють проекти зведених балансів фінан­сових ресурсів для відповідних територій щодо розвитку фі­нансових можливостей регіону і на їх основі розробляють бюджети відповідних рад народних депутатів; ведуть облік і складають звіти про виконання бюджету, готують інформа­ційні матеріали, доповіді органам місцевої влади й управлін­ня про хід і підсумки виконання бюджету та пропозиції щодо збільшення доходів.

Місцеві фінансові органи вирішують питання про відстро­чення платежів, вносять пропозиції виконавчим органам про надання пільг щодо податків і платежів до бюджету за виснов­ками податкових інспекцій. За статистичними і бухгалтерськи­ми звітами, аналітичними і прогнозними розрахунками вони аналізують економічне й фінансове становище галузей еконо­міки, тенденції та динаміку розвитку різних форм власності, формують відповідний банк даних із метою вишукування та мобілізації фінансових ресурсів на основі підвищення ефек­тивності виробництва.

Місцеві фінансові органи беруть участь у розробці пропо­зицій щодо зміни форм власності та методів господарювання на підприємствах комунальної власності, створення ринку цінних паперів.

Вони надають методичну й практичну допомогу виробни­чим об'єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, під­приємствам та організаціям із питань фінансів, бухгалтерсь­кого обліку і звітності, впровадження ринкових відносин. Відповідно до затверджених у бюджеті напрямків вони також фінансують заходи щодо розвитку місцевого господарства, освіти, охорони здоров'я, науки, культури, місцевих органів влади й управління, соціально-економічних програм.