2. Види пасажирського транспорту, їхня класифікація й характеристика

У перевезеннях пасажирів беруть участь кілька видів транспорту, які мають як переваги, так і недоліки.

1. Залізничний транспорт є основним видом транспорту по перевезенню пасажирів на середні відстані й у приміському сполученні, не залежить від кліматичних умов, погоди, пори року й доби, висока провізна спроможність (масовість), порівняно висока швидкість і порівняно невисока собівартість перевезень, проте, більші капітальні вкладення.

2. Водний транспорт поділяється:

а) морський пасажирський транспорт (приміський, дальній і міжнародний);

б) річковий транспорт (міський, приміський, дальній). Найдешевший вид транспорту, але має (річковий) сезонність у роботі.

3. Повітряний транспорт є основним видом транспорту для перевезень пасажирів на далекі відстані, відрізняється високою швидкістю сполучення, комфортабельністю, доступністю (вертольоти) абсолютно всіх районів, але, проте, висока собівартість перевезення пасажирів.

4. Міський електричний транспорт (трамвай, тролейбус) – екологічно чистий вид транспорту, невелика гучність, більші витрати на будівництво шляхів сполучення.

5. Спеціальний транспорт (міський, позаміський) призначений для обслуговування пасажирів у великих зонах (багато рейковий, підвісні дороги).

6. Автомобільний транспорт поділяється по адміністративно-територіальній ознаці:

• внутрішньо обласні (10-200 км)

а) міжміські перевезення (10-200 км)

б) міські перевезення (8-10 км)

в) приміські перевезення (до 50 км)

г) сільські перевезення

• міжобласні (300-400 км)

• міжреспубліканські (500-1000 км)

• міжнародні (більше 1000 км)

3. Класифікація й характеристика пасажирських автомобільних перевезень

1. По виду рухомого складу пасажирські автомобільні перевезення поділяються:

• автобусні перевезення;

• перевезення легковими автомобілями.

2. По приналежності рухомого складу:

• перевезення транспортом загального користування;

• відомчим транспортом;

• легковими автомобілями індивідуальних власників (особистого користування), такими автомобілями перевозиться в 7-8 разів більше, ніж таксі;

• легковими автомобілями на умовах прокату.

3. По виду сполучень:

• міські перевезення здійснюються автобусами й легковими таксі; причому основна їхня частина працює на конкретних маршрутах. Характеризуються більшими пасажиропотоками, щільною маршрутною мережею, невеликими інтервалами руху, малими відстанями поїздок пасажирів й, у зв'язку із цим частими зупинками для посадки-висадження пасажирів, невисокими швидкостями руху, а також гарними дорожніми умовами;

• приміські перевезення забезпечують зв'язок приміських районів з містом і міським населенням із пригородом. Вони відрізняються від міських перевезень меншою кількістю пасажирів, сезонністю перевезень, більшими відстанями, збільшенням інтервалів руху, порівняно поганими дорожніми умовами;

• місцеві (сільські, в межах району) автобусні маршрути з'єднують районні центри, центральні садиби не тільки між собою, але й з обласними центрами, залізничними станціями, річковими портами й пристанями. Вони характеризуються більшою розмаїтістю дорожніх умов, невеликими пасажиропотоками, наявністю в пасажирів ручної поклажі або багажу, значними коливаннями пасажиропотоків по днях тижня й сезонам року;

• міжміські перевезення організуються на автомобільних магістралях на відстані більше 50 км від межі міста для зв'язку міст всередині області, між областями й між автономними республіками. Вони характеризуються більшими відстанями, що досягають 1000 км і більше, гарними дорожніми умовами, використанням комфортабельних і швидкісних автобусів, обладнаних місцями зберігання багажу й ручної поклажі, гардеробами, буфетами, туалетами;

• міжнародні перевезення виконуються з перетинанням державних кордонів двох і більше держав. Регулярні автобусні перевезення на відміну від нерегулярних перевезень здійснюються за розкладом і строго по певному маршруті.

4. По призначенню:

• екскурсійні перевезення, пов'язані з обслуговуванням екскурсій і виконуються автобусами з екскурсоводом у містах по постійних маршрутах;

• туристичні перевезення, як транспортом загального користування, так і відомчим з виїздом за межі населених пунктів по заздалегідь розроблених маршрутах;

• службові перевезення, пов'язані з доставкою робітників та службовців певного підприємства від місця проживання до роботи й назад, а також для разових службових поїздок;

• шкільні перевезення, як правило, у сільській місцевості, де відсутні регулярне автобусне сполучення. Для перевезення школярів розробляються свої маршрути й розклади, а також встановлюють тип автобуса відповідної місткості;

• вахтові перевезення, призначені для доставки бригад, змін нафтовиків, шахтарів, будівельників і т.д.;

• спеціальні пасажирські перевезення виконуються замовленими автобусами й легковими автомобілями, пов'язані з обслуговуванням організацій, установ, підприємств, а також з'їздів, конференцій, фестивалів.

5. За формою організації:

• маршрутні перевезення організуються на затверджених маршрутах, строго за розкладом з посадкою й висаджуванням пасажирів на заздалегідь обговорених зупинках маршруту

• замовлені перевезення здійснюються по договорах і разових замовленнях підприємств, організацій, установ і населення

• прямі змішані перевезення виконуються разом з іншими видами пасажирського транспорту, звичайно видається пасажирові єдиний квиток на право проїзду різними видами транспорту від початкового пункту до кінцевого пункту.