- •Додаткові похибки.
- •Вимірювання тиску. Основні визначення. Одиниці тиску.
- •Одиниці вимірювання тиску
- •По роду вимірюваної величини:
- •По принципу дії:
- •Деформаційні прилади.
- •Манометри з трубкоподібною пружиною (трубкою Бурдона).
- •Мембранні прилади.
- •Електричні перетворювачі тиску.
- •Тензорезисторні перетворювачі тиску.
- •Перетворювачі “Сапфир – 22”.
- •Пневматичні прилади для вимірювання тиску і різниці тисків з уніфікованим вихідним сигналом.
- •Методи захисту електричних приладів при застосуванні їх у пожежо- та вибухонебезпечних умовах.
- •Правила монтажу приладів для вимірювання тиску.
- •Вимірювання температури. Основні визначення. Температурні шкали.
- •Класифікація контактних методів.
- •Класифікація безконтактних методів.
- •Рідинно-скляні термометри (рст).
- •Біметалеві термометри. Ділатометричні термометри.
- •Манометричні термометри.
- •Нормування метрологічних характеристик термометрів опору (то).
- •Конструкція чутливих елементів то.
- •Конструкція то.
- •Перевірка то.
- •Вимірювальні прилади для роботи з то.
- •Потенціометричний метод вимірювання опору.
- •Диференційний метод вимірювання опору.
- •Типи приладів (то).
- •Термоелектричний метод вимірювання температури. Термоелектричні термометри.
- •Метрологічні характеристики термопар.
- •Видовжувальні провідники.
- •Конструкція термопари.
- •Типи термопар:
- •Прилади для роботи з термоелектричними термометрами.
- •Вимірювання витрати та кількостей рідин, газів і пари.
- •Прилади для вимірювання витрати речовин (витратоміри). Методи вимірювання витрати:
- •Методи змінного перепаду тиску. Теоретичні основи методу.
- •Методи швидкісного (динамічного) напору.
- •Витратоміри постійного перепаду тиску.
- •Метод змінного рівня.
- •Індукційні (магніто-індукційні, електромагнітні) витратоміри.
- •Ультразвукові витратоміри.
- •Теплові і калориметричні витратоміри.
- •Лічильники.
- •Швидкісні (тахометричні) лічильники.
- •Коріолісові витратоміри.
- •Вимірювання рівня рідин і сипких матеріалів.
- •Рівнеміри прямого відліку або вказівні скла.
- •Електричні рівнеміри. Ємнісні рівнеміри.
- •Кондуктометричні рівнеміри.
- •Ультразвукові рівнеміри.
Вимірювальні прилади для роботи з то.
Магнітоелектричні логометри.
Перетворювачі в уніфікований струмовий або цифровий сигнал.
Автоматичні мости.
Блоки для роботи з ТО вільно програмованих контролерів.
Є два основні методи вимірювання опору: потенціометричний і мостовий.
Потенціометричний метод вимірювання опору.
Метод забезпечує дуже високу точність вимірювання і незалежність результатів вимірювання від значення опору з’єднувальних ліній при 4-ьох провідній схемі під’єднання. Метод застосовується для лабораторних вимірювань, а також для побудови мікропроцесорних перетворювачів.
П – потенціометр (прилад для вимірювання напруги, може бути двохрядним або однорядним з перемикачем).
У вимірювальному блоці контролера застосовують джерело стабілізованого струму. Послідовно можна ввімкнути 8 ТО по 2-ох провідній схемі під’єднання або 4 ТО по 4-ьох провідній. Для вимірювання спадків напруги застосовують 8-ми канальний АЦП.
Диференційний метод вимірювання опору.
Дуже подібний метод до попереднього, але тут застосовуються два ідентичні джерела струму.
Для диференційної схеми найчастіше застосовуються 3-ьох провідна схема під’єднання ТО і покази схеми не залежать від зміни опорів з’єднувальних ліній від температури.
По такій схемі будують звичайні аналогові перетворювачі, цифрові перетворювачі, перетворювачі, які вбудовані в головку термометра. Зараз це найпоширеніша схема, дуже легко одержати будь-який діапазон на будь-якому рівні.
Типи приладів (то).
Тип ТО |
Градуювання |
Діапазон вимірювання |
Клас допуску |
ТСП – 0879 ТСП – 0979* |
50П або 100П |
-200 ÷ +600 °С |
А, В |
ТСМ – 0879 ТСМ – 0979* |
50М або 100М |
-50 ÷ +200 °С |
В, С |
ТСП – 1088 |
50П або 100П |
-200 ÷ +600 °С |
А, В |
ТСМ – 1088 |
50М або 100М |
-50 ÷ +150 °С |
В, С |
* - тиск до 16 МПа.
В промислових умовах ТО застосовуються до +300 ÷ +400 °С, на більші температури беремо термоелектричні термометри.
Ні до ТО, ні до термопари, не можна під’єднувати більш ніж 1 прилад, в іншому випадку потрібно взяти ТО з двома чутливими елементами або 2 ТО (або здвоєну термопару).
Термоелектричний метод вимірювання температури. Термоелектричні термометри.
Дія термоелектричного термометра базується на термоелектричному ефекті (ефекті Зеббека).
Термоелектричний ефект полягає в тому, що в електричному колі з послідовно з’єднаних рознорідних провідників виникає струм, якщо в місцях контактів цих провідників підтримується різна температура. Струм виникає за рахунок різної роботи виходу електронів у цих матеріалах. Реально міряють ЕРС, а не струм, бо сила струму ще залежить від опору провідників.
Пристрій з двох провідників – термопара.
Термо-е.р.с. залежить від різниці температур вільних (опорних, холодних) кінців, а також від складу провідників, які утворюють термопару.
Переваги методу: проста конструкція; дуже широкий діапазон вимірювання (від 2 К до 3000 °С); висока точність вимірювання (абсолютна похибка до 0.01 К).
Різницю температур цим методом міряють з точністю до 10-7 К; мала інерційність; надійність; хороша відтворюваність і взаємозамінність.
Майже всі матеріали мають термоелектричні властивості (провідні матеріали та їх сплави), але мало з них придатні для виготовлення термопар.
Вимоги до матеріалів термопар:
статична характеристика близька до лінійної;
висока хімічна стійкість і стійкість до окислення;
стабільна і відтворювана характеристика;
широкі межі вимірювання температур;
максимальна е.р.с..
Хромель (Ni Cr) – 89 % нікелю, 9.8 % хрому, 1 % заліза, домішка марганцю; найбільш жаростійкий сплав з хромонікелевої групи.
Алюмель (Ni Al) – 94 % нікелю, 2 % алюмінію, марганець, залізо, кремній; цей сплав має магнітні властивості.
Копель (Cu Ni) – 44 % нікелю, 56 % міді; дуже близький до складу, але менш жарстійкий – константан.
Константан – 55 % міді, 45 % нікелю, домішки марганцю і заліза.
Неметалеві електроди на основі провідних карбідів, боридів металів і графіту, застосовуються дуже рідко через високу крихкість, хоча можуть працювати до температури 3000 °С.
Застосовуються наступні поєднання електродів:
№ |
Найменування пар електродів (назва термопари) |
Позначення НСХ |
Міжнародне позначення НСХ |
1 |
Платино-родій – платиновий |
ТПП13 |
R |
2 |
Платино-родій – платиновий |
ТПП10 |
S |
3 |
Платино-родій – платино-родій, один електрод – 6 % платино-родію, другий – 30 % |
ТПР |
B |
4 |
Залізо-константанові |
ТЗК |
J |
5 |
Мідно-константанові |
ТМКн |
T |
6 |
Ніхросил-нісиловий |
ТНН |
N |
7 |
Хромель-алюмелева |
ТХА |
K |
8 |
Хромель-константанова |
ТХКн |
E |
9 |
Хромель-копелева |
ТХК |
L |
10 |
Вольфрам-ренієва, 5 %, 20 % ренію вольфраму |
ТВР |
A (A-1; A-2; A-3) |
