1.3 Організація виконання випускної роботи

Випускна робота має виконуватися студентом у повній відповідності із затвердженим календарним планом та завданням. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний подати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання випускних робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника над випускною роботою. Систематичні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження, контролі за дотриманням вимог до змісту і оформлення випускної роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню випускної роботи, є запорукою успішного захисту.

Відповідно до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену випускну роботу на рецензування науковому керівникові.

Організацію й контроль процесів підготовки та захисту випускної роботи покладено на завідувача випускової кафедри. Безпосереднє керівництво написанням випускної роботи здійснює науковий керівник із числа професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник випускної роботи:

• надає допомогу студенту в остаточному формулюванні теми, складанні плану та програми, доборі потрібного матеріалу;

• рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу й інформаційні джерела за обраною темою випускної роботи;

• регулярно консультує студента, контролює протягом усього періоду графік виконання випускної роботи, її якість, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;

• дає відгук на випускну роботу (Додаток Е) після її завершення.

У разі позитивного відгуку наукового керівника, випускну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту випускної роботи на засіданні ДЕК.

1.4. Структура, зміст і обсяг випускної роботи

Виконання випускної роботи передбачає:

• обґрунтування актуальності теми, мети й завдань дослідження, предмету та об’єкту дослідження, оцінювання його новизни та перспективності, практичну цінність, зазначення методів та джерел дослідження, апробацію результатів дослідження;

• визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, розгляд історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

• аналіз конкретної проблемної ситуації та підтвердження логічними судженнями, розрахунками, розробкою відповідних пропозицій і рекомендацій.

Приступаючи до виконання випускної роботи, студент має чітко уявляти собі її структуру та зміст. При цьому всі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов’язані та переконливо аргументовані.

Структура роботи включає:

• титульну сторінку;

• бланк завдання на виконання роботи;

• зміст;

• перелік умовних позначень (у разі потреби)

• вступ;

• основну частину (три розділи);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу та відповідного структурного підрозділу (кафедри), де вона виконана, тему роботи, найменування спеціальності, прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника, консультанта; місце й рік виконання роботи (Додаток З).

Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні одиниці роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи (Додаток В). Зміст випускної роботи визначається її темою і відбивається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План випускної роботи має бути складним і містити: вступну частину; три розділи, у кожному з них має бути не менш як три параграфи; висновки та пропозиції; список використаних джерел та додатки. Формуючи план роботи, студент показує вміння визначати основне, найбільш істотне в проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто питання теми, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Питання повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва питань не може дублювати назву випускної роботи.

Важливим на даному етапі є вивчення та аналіз літературних джерел. Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує:

• наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань;

• алфавітні каталоги, в яких карточки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів;

• предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей;

• різноманітні бібліографічні довідникові видання.

Для добору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при роботі над випускною темою, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення.

Після попереднього ознайомлення з літературними джерелами і складанням особистої невеликої бібліографічної картотеки з теми, слід присту­пати до більш глибокого опрацювання їх на основі повторного читання. За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури. При повторному читанні виділяються та усвідомлюються основні думки й положення, висунуті автором книги або статті, проводиться їх аналіз.

У вступі до випускної роботи обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практичне значення, особливості постановки і розв’язання питань стосовно конкретних умов дослідження; формулюються мета й завдання, обґрунтовуються об’єкт, предмет і напрями дослідження, вказуються використані наукові методи дослідження, обсяг і структура наукової роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4 сторінок комп’ютерного тексту.

• Актуальність теми визначається в її зіставленні з широким колом подібних попередніх досліджень з урахуванням необхідності застосування нових наукових підходів до її аналізу та узагальнення, виходячи з національних інтересів України.

• Мета і завдання дослідження визначаються на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Сукупність усіх завдань має дати уявлення про те, що необхідно зробити для досягнення мети. Кожне поставлене завдання має бути розв’язано й описано в роботі у вигляді аналізу, висновків та рекомендацій.

Ключовими словами у формулюванні мети виступають дієслова в неозначеній формі (дослідити, описати, здійснити, вивчити, розкрити і т. ін.) або відповідні віддієслівні іменники (дослідження, опис тощо). Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживають означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Мету слід формулювати якомога компактніше, бажано, щоб у ній проглядалася головна думка, а при визначенні завдань не доводилося іншими словами повторювати вже сказане – мету.

Завдання потрібно правильно й чітко сформулювати. В науково-економічних дослідженнях звичайно ставляться чотири групи завдань. Перша група завдань може бути пов’язана з розглядом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, виробленні теоретичних засад дослідження. Друга група завдань спрямована на чіткіше окреслення предмета й об’єкта вивчення. Завдання третьої групи, як правило, мають процесуальний характер – це безпосередній аналіз досліджуваної проблеми та формулювання уточненого і конкретизованого завдання з урахуванням аналізу проблеми. Завдання четвертої групи мають узагальнюючий, підсумковий характер. Починається формулювання цих завдань словами:

з’ясувати (значення, походження, причини, шляхи появи, особливості, природу, роль, місце, специфіку, особливості, фактори тощо),

дослідити (характер, характеристики, фактори, властивості, походження, зв’язки, потенціал, засоби, механізми, функції, співвідношення, фактори, структуру),

виявити (ознаки, причини, поширення, зв’язок, шляхи, засоби, специфіку, чинники, типи, фактори, характеристику, співвідношення, структуру),

вивчити (можливості, специфіку, функціонування, потенціал),

проаналізувати (структуру, характер, залежність, особливості, реалізацію),

описати (функціонування, спосіб),

визначити (обсяг, типи, моделі, структуру, потенціал, функції, продуктивність, засоби, систему, групи, спільне і відмінне, характеристики),

встановити (взаємозв’язки, взаємодію, функції, ступінь продуктивності, мотиви, вплив, типи, ознаки, особливості, зв’язки, роль, критерії),

здійснити (аналіз, опис),

простежити (функціонування, особливості, залежність, засоби, розвиток, глибину, еволюцію, співвідношення),

визначити (динаміку, можливості, процеси, межі, специфіку, місце, роль, належність),

показати (зв’язок),

окреслити (особливості, групи, засоби, механізми, значення, конструкції),

розкрити (характер, статус, функції, особливості, зміст, вплив),

розглянути (взаємодію, засоби),

охарактеризувати (особливості, засоби, типи, специфіку),

уточнити (хронологію, межі),

з’ясувати (взаємодію) тощо.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (підприємство, галузь, народне господарство тощо). Предмет – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, які потребують безпосереднього вивчення в певній роботі, є основними, визначальними для конкретного дослідження (наприклад, визначення ефективності управління проектами; дослідження механізму взаємодії тощо).

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

• Інформаційна база дослідження являє собою перелік всіх видів інформації, які використовувались при написанні випускної роботи (закони, підзаконні акти, наукові публікації, аналітичні матеріали, звітність підприємств тощо).

• Структура і обсяг роботи. Наприклад: Випускна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (65 найменувань) та 8 додатків. Загальний обсяг випускної роботи – 80 сторінок комп’ютерного тексту, містить 8 таблиць і 12 рисунків.

Перший розділ, теоретичний, обсягом не більше 25% загального обсягу випускної роботи, викладеного у трьох підрозділах, повинен містити:

• виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання випускної роботи;

• розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;

• визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню.

Теоретична сторона проблеми, наведеної в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом для розв’язання поставлених у роботі завдань.

Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства, організації чи національного господарства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а в чому - відмінність їхніх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами тощо.

Другий розділ, аналітико-дослідницький, випускної роботи передбачає аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому та їх можливі варіанти. Структура та зміст другого розділу повинні мати аналітичний характер і залежати від специфіки випускної роботи. Орієнтовний обсяг другого розділу – не більше 35% загального обсягу випускної роботи.

Другий розділ (3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Характеристика ....(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження).

Сучасний стан .....(предмет дослідження) на .....(об’єкт дослідження).

Дослідження.....(предмету) на......(об’єкт дослідження).

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об’єкті дослідження, характеристика діяльності підприємства щодо обраного досліджуваного напрямку, аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

В роботі потрібно дати стислу характеристику об’єкта дослідження: власність, організаційно-правова форма, галузева належність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період, чисельність працюючих; схема структури апарату управління з коментарем, перелік основних конкурентів.

Бажано основні результати господарської діяльності організації за минулі роки подати у формі узагальненої таблиці (Додаток С).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дають змогу визначити суть процесів, що спостерігаються в організації, підприємстві, державі, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов’язково супроводжувати стислим коментарем. Для написання цих параграфів студент має зібрати фактичні дані під час виробничої практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей маркетингової діяльності організації (стратегія, план заходів, програма дій, план, консультативний проект тощо) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення маркетингової діяльності організації, підприємства мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані вдосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного розв’язання досліджуваної проблеми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Наприкінці розділу наводиться таблиця з порівнянням основних показників діяльності підприємства поточного року та проектного варіанту, аналогічно до таблиці у Додатку С.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу випускної роботи.

Висновки є завершальним етапом виконаної студентом випускної роботи. Вони повинні містити:

• короткі підсумки за результатами дослідження та прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін, а також нереалізованих можливостей;

• перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження;

• отримані якісні та кількісні показники;

• можливі варіанти реалізації запропонованих у випускній роботі заходів.

Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті випускної роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто в третьому розділі.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 5 сторінок.

Визначення і добір матеріалу для дослідження студент здійснює самостійно, консультуючись із науковим керівником. Важливим етапом є визначення необхідних джерел (нормативних, статистичних, звітних, публікацій у періодичних виданнях тощо) основної та допоміжної літератури, насамперед монографічних досліджень, які мають розділи, що стосуються окремих питань роботи.

Студент повинен знайти найповніші джерела для розкриття теми роботи, на їх основі показати дослідницьку новизну обраної проблеми й уміти охарактеризувати ці джерела.

При складанні списку літератури за темою випускної роботи студент обов’язково має зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання, сторінки використаного матеріалу. Якщо до списку входять журнальні публікації, то необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву статті, рік видання, номер та використані в роботі сторінки (Додаток Л ).

Загальний обсяг випускної роботи повинен становити 4,0-4,5 умовного друкованого аркуша, або 70 -90 сторінок комп’ютерного тексту, включаючи бібліографію. Додатки в загальний обсяг не входять.