- •Теоретичні відомості
- •Вхідні дані курсової роботи
- •Завдання курсової роботи
- •Завдання:
- •2. Дослідження активного фільтра
- •Розрахунки детермінант матриць:
- •3.Дослідження періодичного сигналу на вході та виході активного фільтра
- •3.1 Розрахунковий вираз вхідного сигналу активного фільтра
- •3.2. Розрахунок гармонічного сигналу на виході досліджуваного аф Щоб знайти вихідний сигнал ми розраховуємо амплітуди та початкові фази гармонік:
- •Висновок:
- •Список літератури:
Завдання курсової роботи
Частина І
Скласти матрицю провідності та записати вираз для комплексного коефіцієнта передавання напруги;
На підставі виведеного виразу розрахувати частотні характеристики фільтра;
Результати розрахунків подати у вигляді таблиці;
Побудувати графіки частотних характеристик фільтра
Частина ІІ
На вході досліджуваного фільтра, діє періодичний сигнал, заданий сумою трьох гармонік напруг:
Uвх(t)=Um1 ∙Cos(ω0t+ ϕ1)+ Um2 ∙Cos (2ω0t+ϕ2)+Um3∙Cos(3ω0t+ϕ3) , де Um1= 60 мВ; Um2= 25 мВ; Um3= 10 мВ; – амплітуди гармонік; ϕ1= 60o; ϕ2=-90o; ϕ3= 90o – початкові фази гармонік;
f0=2кГц – частота першої гармоніки вхідного сигналу;
Завдання:
розрахувати значення вхідного сигналу, як суму миттєвих значень окремих гармонік для моментів часу, які відстають один від одного на інтервал 0,05 ∙T0 , де T0 – період сигналу;
результати подати розрахунків подати у вигляді таблиці та побудувати часові залежності вхідного сигналу та його гармонічних складових;
розрахувати амплітуди та початкові фази вихідного сигналу.
обчислити миттєві значення вихідного сигналу як суму миттєвих значень окремих гармонік для моментів часу, які відстають один від одного на інтервал 0,05 ∙T0 .
2. Дослідження активного фільтра
2.1. Y-матриця провідності активного фільтра
Для проведення досліджень активного фільтра на схемі вибираємо базисний вузол та нумеруємо всі інші вузли схеми, для доцільності вхідний вузол позначаємо першим номером, а вихідний – найбільшим номером.
Згідно з нумерацією вузлів схеми записуємо матрицю (1.1):
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
g1+jwC1 |
-g1-jwC1 |
0 |
0 |
2 |
-g1-jwC1 |
g1+g2+jwC1 |
0 |
-g2 |
3 |
0 |
0 |
jwC2 |
-jwC2 |
4 |
0 |
-g2 |
-jwC2 |
g2+g3+jwC2 |
Малосигнальна еквівалентна схема ОП :
Повна матриця (1.2) YОП малосигнальної еквівалентної схеми ОП має вигляд:
|
a |
b |
c |
a |
gвх |
-gвх |
0 |
b |
-gвх |
gвх |
0 |
c |
-K0*gвих |
K0*gвих |
gвих |
Оскільки вивід a ОП з’єднаний з базисним (нульовим) вузлом , то рядок та стовпець матриці YОП, які відповідають цьому виводу, не будемо далі враховувати.
Вписавши елементи матриц YОП у відповідні клітинки матриці YДОП формуємо Y-матрицю схеми інвертуючого вмикання ОП:
|
1 |
2(b) |
3(c) |
4 |
1 |
g1+jwC1 |
-g1-jwC1 |
0 |
0 |
2(b) |
-g1-jwC1 |
g1+g2+jwC1+gвх |
0 |
-g2 |
3(c) |
0 |
K0*gвих |
jwC2+gвих |
-jwC2 |
4 |
0 |
-g2 |
-jwC2 |
g2+g3+jwC2 |
Коефіцієнт передавання за напругою досліджуваного фільтра можна розрахувати за наступним співвідношенням:
Ku=Uвих/Uвх=∆14/∆11;
де ∆14 і ∆11 – алгебраїчні доповнення матриці досліджуваного фільтра.
Алгебраїчне доповнення визначається шляхом викреслювання і-го рядка та j-го стовпця.
Отже, викресливши 1 рядок і 4 стовпчик ,отримаємо :
матрицю алгебраїчного доповнення ∆14
|
1 |
2(b) |
3(c) |
1 |
-g1-jwC1 |
g1+g2+jwC1+gвх |
0 |
2(b) |
0 |
K0*gвих |
jwC2+gвих |
3(c) |
0 |
-g2 |
-jwC2 |
І також викресливши 1 стовпчик і 1 стовпець , отримаємо :
матрицю алгебраїчного доповнення ∆11
|
1 |
2(b) |
3(c) |
1 |
g1+g2+jwC1+gвх |
0 |
-g2 |
2(b) |
K0*gвих |
jwC2+gвих |
-jwC2 |
3(c) |
-g2 |
-jwC2 |
g2+g3+jwC2 |
