- •Механізм зворотного виклику DataSnap
- •Керування службами сервера додатків в DataSnap
- •Механізм віддаленого доступу DataSnap
- •Технологія midas, corba
- •Характеристика архітектури «клієнт-сервер»: системна архітектура, клієнти та сервери.
- •Принцип взаємодії між клієнтськими серверними частинами.
- •Переваги протоколів віддаленого виклику процедур.
- •Типовий поділ функцій між клієнтом серверами.
- •Компоненти мережного додатку.
- •Види архітектури за принципом.
- •Типи серверів к-с технологій. Сервер бд.
- •Клієнти та сервери. Типи клієнтів.
- •Рівень користувацького інтерфейса. Рівень обробки. Рівень даних.
- •Огляд архітектури.Net. Структура.Net framework.
- •Організація з’єднання з бд застосування в ado.Net.
- •Особливості виконання операцій у роз’єднаному середовищі
- •Робота з реляційними даними в ado.Net.
- •Компоненти та моделі постачальника ado.Net.
- •Етапи створення застосування з використання ado.Net.
- •Середовище розробки asp. Net.
- •Організація відкриття підключення в ado.Net
- •Особливості виконання операцій оновлення даних у з’єднаному середовищі.
- •Відображення реляційних даних в ado.Net.
- •Причини появи та особливості архітектури ado.Net.
- •Організація управління з’єднанням в ado.Net.
- •Особливості виконання операцій обробки даних у з’єднаному середовищі.
- •Модифікація ієрархічних даних в ado.Net.
- •Транзакція, її характеристики та види.
- •Організація зберігання рядків підключення в ado.Net.
- •Особливості виконання операцій читання даних у з’єднаному середовищі.
- •Відображення даних за допомогою об’єкта DataView в ado.Net.
- •Проміжні точки збереження та вкладені транзакції.
- •Рівні ізоляції транзакції.
- •Протокол soap. Web- сервіси xml.
- •Локальна архітектура. Архітектура «файл-сервер». Архітектура «клієнт сервер»: «товстий клієнт», «тонкий клієнт».
- •Вступ до технології ado. Взаємодія ado і компонентів vcl.
- •Особливості застосування технологій bde та odbc.
- •Рядок з’єднання ado. З’єднання з сховищем данних.
Технологія midas, corba
Технологія MIDAS (Multi-tier Distributed Application Services Suite, Сервіс для створення багаторівневих розподілених додатків) була запропонована фірмою Borland вже досить давно, перший додаток з її використанням я написав ще в 98 році, на Delphi 4. І з тих пір практично всі програми для роботи з базами даних створюються мною саме на основі MIDAS. Про переваги, думаю, говорити не треба - навіть просте розділення програми на дві частини, одна з яких працює з базою даних (сервер додатків), а інша забезпечує інтерфейс користувача, створює значні зручності як при розробці програми, так і при його використанні.
CORBA (англ. Common Object Request Broker Architecture — загальна архітектура брокера об'єктних запитів) — це запропонований консорціумом OMG технологічний стандарт розробки розподілених застосунків.
Технологію MIDAS варто застосовувати в середніх і великих додатках, база даних яких налічує десятки і сотні таблиць. Саме в цьому випадку застосування MIDAS дає значні переваги в розробці та супроводі додатки. Які ж переваги дає використання MIDAS:
Зрозуміло, виникає додаткове структурування програми. Сервер додатків працює з базою даних. На ньому лежить відповідальність за збереження цілісності даних і за синхронізацію роботи користувачів. На клієнтської частини залишаються засоби представлення даних користувачеві і контроль введення даних.
При розробці програми можна спочатку створити модулі сервера додатків, провести тести на працездатність, і тільки потім написати клієнтську частину.
Незалежність від конкретної СУБД. Дійсно, на робочих станціях не потрібно встановлювати клієнтську частину сервера баз даних, з'єднання з сервером додатків забезпечується однією бібліотекою midas.dll. При переході на інший сервер БД достатньо переписати тільки сервер додатків, не зачіпаючи клієнтську частину. Може виявитися корисним додавання ще одного шару абстракції даних між сервером додатків і сервером БД, що забезпечує просто доступ до елементів бази. У цьому випадку при переході на інший сервер БД потрібно переписати тільки окремі модулі, не зачіпаючи сервер додатків в цілому. Необхідно також враховувати, що при груповій розробці додатків зазвичай частина програмістів спеціалізується на базі даних, інша частина - на інтерфейсі користувача. При цьому кожна група програмістів може працювати над своєю частиною додатки, не відволікаючись на особливості роботи іншої групи.
Значно спрощується синхронізація роботи користувачів, яку тепер забезпечує сервер додатків.
Завдання CORBA — інтегрувати розподілені системи, дати можливість програмам, що написані різними мовами та працюють у різних вузлах мережі, взаємодіяти одна з одною так само просто, наче вони знаходяться в адресному просторі одного процесу.
CORBA об'єднує програмний код в об'єкт, що містить інформацію про функціональність та інтерфейси доступу. Готові об'єкти можуть викликатися з інших програм або розташованих у мережі об'єктів CORBA.
CORBA використовує мову опису інтерфейсів OMG IDL для визначення протоколів взаємодії об'єктів із зовнішнім світом. Стандарт CORBA описує правила відображення IDL у мову реалізації об'єкта: Ada, C, C++, Lisp, Smalltalk, Java, COBOL, Pl/i і Python. Також існують нестандартні відображення у Perl, Visual Basic, Ruby і Tcl, які реалізовані розробленими для них засобами ORB.
