Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZVIT Текстерно Коп'як Олени.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
422 Кб
Скачать
☆

Тема 2. Практика з набуття навичок роботи товарознавця-комерсанта-суб’єкта господарювання у сфері оптової торгівлі.

2.1.Асортимент оптових закупівель. Зміст роботи фахівців підприємства з оптових закупівель.

2.2.Порядок укладання господарських зв’язків із закупівель обладнання.

2.3.Організація приймання товарів які надійшли на підприємство від постачальників. Документальне оформлення результатів приймання.

2.4.Організація зберігання товарів які надійшли на підприємство від постачальників.

2.5.Оперативний облік і контроль виконання договорів постачання купівлі-продажу.

Самостійна робота

1.Cкласти перелік постачальників. 2.Критерії вибору постачальників. 3.Проаналізувати відповідність умов постачання сировини товарів на підприємство вимогам чинного законодавства. 4.Вивчити порядок складання претензій постачальникам за порушення складання умов договорів.

2.1.Асортимент оптових закупівель. Зміст роботи фахівців підприємства з оптових закупівель.

Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. З неї, по суті, починається комерційна робота.

Правильно організовані оптові закупівлі дають можливість сформувати необхідний торговий асортимент товарів для постачання населення або роздрібної торговельної мережі, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, забезпечують ефективну роботу виробництва і роздрібного підприємства.

Комерційна робота з оптової закупівлі товарів на даному виробництві складається з наступних етапів:

вивчення і прогнозування купівельного попиту;

виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку і укладання договорів постачання, надання замовлень і заявок постачальникам;

організація і технологія закупівель безпосередньо у виробників товарів, посередників, на товарних біржах, аукціонах, у імпортерів і інших постачальників;

організація обліку і контролю за оптовими закупівлями.

Метою закупівельної роботи є задоволення потреб організації торгівлі в товарах з максимально можливою економічною ефективністю. Ця мета може бути досягнута при дотриманні наступних умов:

витримування обгрунтованих термінів закупівлі товарів;

забезпечення точної відповідності між кількістю поставок і потребами в них;

дотримання вимог правил торгівлі щодо якості товарів.

Комерційна робота по оптовим закупівлям товарів в ринкових умовах повинна грунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери торгових підприємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі..

Для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів виробництва повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупівлі і постачальників товарів.

Важлива роль у комерційній роботі приділятися вишукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової діяльності.

Комерційні працівники повинні відвідувати підприємства-виробники з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, обсягом і якістю своєї продукції, а також брати участь у нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових товарів, оптових ярмарках.

Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи перетерпіли істотні зміни. Головні зміни полягають у тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами попиту та пропозиції. Тому комерційна ініціатива працівників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна сполучатися з турботою про кінцевих покупців, обліком їхньої платоспроможності, з недопущенням невиправданого росту цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами.

2.2. Порядок укладання господарських зв’язків із закупівель обладнання, сировини, матеріалів для потреб виробництва. Умови договорів закупівель, постачання.

Єдиного порядку укладення господарського договору не існує. Це пов'язано зі складністю господарського життя, а саме:    - багатоманітністю господарських договорів;    - різноманітністю підстав їх укладення (вільне волевиявлення сторін чи обов'язковість укладення договору - відповідно до державного замовлення, державного завдання, завдання власника майна підприємства або попередніх зобов'язань сторін, зафіксованих в їх установчих документах, рамочних контрактах);    - складність визначення оптимального виконавця чи покупця;    - вимоги застосування певних процедур укладення договору, передбачених законом (наприклад, щодо: договорів концесії; договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації; договорів, виконання робіт за якими фінансується за рахунок державних коштів) або міжнародними договорами України (в т. ч. на отримання кредитів від міжнародних установ та організацій) та ін.    Проте аналіз чинного господарського законодавства дозволяє визначати основні засади укладання господарських договорів, включаючи й процедури, що застосовуються при цьому.

У технічній характеристиці кожної машини необхідно коротко вказати її призначення, рівень автоматизації, гідності порівняно з іншим обладнанням. Далі потрібно вказати параметри, що характеризують основні робочі органи машини, привести швидкісний режим основних робочих органів, а також органів, що випускають продукт. Крім того, у технічній характеристиці потрібно вказати межі зміни основних параметрів, що характеризують поступає на машину і що випускається нею продукт (лінійну щільність, крутку і т.д.). Для кожної машини потрібно вказати габаритні розміри і розміри пакувань виходить продукту. У даній роботі для організації були взяті такі машини: 1. Розпушувально-очисний агрегат фірми Rieter. 2. Кард-машина Rieter C51. 3. Стрічкові машини: 0-го переходу - Rieter SB-D15, 1-го переходу - Rieter SB-D15, 2-го переходу - Rieter RSB-D35. 4. З’єднююча машина Marzoli LW 2. 5. Гребенечесальних машина Rieter E62. 6. Рівничних машина Rieter F33 (132 веретена). 7. Кільцева прядильна машина Rieter G33 (720 веретен). Далі запропонована коротка характеристика використовуваного обладнання. Розпушувально-очисний агрегат Сучасний розпушувально-очисний відділ включає наступне обладнання: 1. Машини для розробки кіп: автоматичні живильники з верхніх відбором волокна; живильники-змішувачі з голчастими гратами малих обсягах партії або переробці регенерованих волокон. 2. Очисники попередні і тонкого очищення, що забезпечують дбайливе очищення, що зводять до мінімуму пошкодження волокон. 3. Сумішеві машини різних типів у залежності від виду змішуються компонентів і вимог до якості змішування. 4. Віддільники сторонніх домішок. 5. Знепилюючі машини і пристрої. Провідними виробниками підготовчого обладнання є фірми Trutzschler, , Schubert,Salzer Ingolstadt (Німеччина), Rieter (Швейцарія),).

Кард-машина Після машин розпушувально-очисного агрегату волокнистий потік надходить на чесальні машини. Процес чесання здійснюється чесальних машинах, які виконують такі операції: роз'єднують пучки на окремі волокна; видаляють залишилися сміттєві домішки і вади; частково розпрямляють волокна і розташовують їх у чесальної стрічці паралельно один одному; перетворять волокнистий потік в чесальних стрічку. При чесання волокнистого матеріалу відбувається багаторазове складання потоків волокон, що надходять на чесальних машинах у різний час. Цей пояснює той факт, що чесальна машина, потонемо вступник потік приблизно в 100 разів, виробляє самий рівний (на коротких відрізках) напівпродукт - чесальних стрічку. Конструкція чесальних машин істотно залежить від властивостей переробляється волокнистого матеріалу: у хлопко прядіння застосовують шапинкових чесальні машини, для інших натуральних волокон – валиків , для хімічних волокон - ті й інші. У залежності від діаметра головного барабана розрізняють шапинкових чесальні машини нормального габариту і малогабаритні - діаметр барабана по поверхні дорівнює 670 мм . Малогабаритні чесальні машини можуть мати два головних барабана і називаються двобарабанне . Шапинкових чесальні машини мають наступні основні робочі зони: Зона харчування і попереднього чесання; Зона основного чесання; Зона формування стрічки і вихідний пакування (таз із стрічкою).

Стрічкові машини Стрічкові машини призначені для переробки стрічки після кардочесальних або гребенечесальних машин з метою розпрямлення і паралелізації волокон і вирівнювання стрічки по товщині і структурі. Використання сучасних стрічкових машин покликане підвищити якість вироблюваних пряж і конкурентоспроможність виробів з них. В даний час в світі випускаються стрічкові машини, що відрізняються між собою рядом показників, основними з яких є наступні: · Кількість випусків (1 або 2); · Конструкція живильної рамки (статична і посилена з самогрузнимі валиками); · Конструкція витяжного приладу; · Наявність і виконання системи автоматичного регулювання витяжки.

Показники

Rieter

SB-D15

RSB-D35

Сировина

Бавовна, хімічні волокна і суміші

Максимальна довжина волокна, мм

80

Число випусків

1

Число додавань

6, 8

Витяжка

4,5 - 11,6

Система витяжного приладу

4 × 3

Сумарна лінійна щільність стрічок на харчуванні,

12 - 50

Лінійна щільність випускається стрічки,

1,25 - 7

Максимальна швидкість випуску, м / хв

1000

Наявність авторегулятора витяжки

Ні

Так

Сумарна потужність електродвигуна, кВт

9,6

11,2

2.3.Організація приймання товарів які надійшли на підприємство від постачальників. Документальне оформлення результатів приймання.

Процедура постачання, отримання, документального оформлення надходження товарних запасів визначається у договорі купівлі-продажу, якій укладається між контрагентами.

Постачання товарів на підприємство здійснюється автомобільним, залізничним та іншими видами транспорту постачальника або самого підприємства.

Типовими первинними документами з оформлення операцій з надходження товарів від постачальників є: рахунки, рахунки-фактури, прибуткові накладні, податкові накладні, акти про встановлені розходження під час приймання товарів за якістю та за кількістю, товарно-транспортні накладні, довіреності на право отримання цінностей.

Порядок і організація первинного документування залежить від виду транспорту та порядку розрахунків між покупцем та постачальником.

В сучасних умовах господарювання перевага надається проведенню розрахунків на умовах попередньої оплати за товар.

У випадках застосування попередньої оплати постачальник оформляє рахунки із переліком замовлених товарів, які покупець отримує для здійснення оплати. Після пред'явлення покупцем документа про оплату (платіжного доручення, чека, іншого документа), у бухгалтерії постачальника виписують товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Відпускання товарів і тари покупцю (гуртовому підприємству) відбувається за умови подання ним довіреності на право отримання цінностей.

Згідно з Інструкцією № 99, для цих цілей запроваджено типові форми бланків довіреностей М-2 і М-2б, які є бланками суворого обліку.

Довіреності не використовуються, якщо постачання цінностей здійснює постачальник або транспортна організація безпосередньо на склад гуртового підприємства, а також під час розрахунків підзвітними особами готівкою.

У довіреності вказується найменування підприємства-одержувача, код ЄДРПОУ, найменування підприємства-платника і його адреса, № поточного рахунку, назва банку, дата видачі довіреності та дата, до якої довіреність дійсна, кому видана довіреність, перелік цінностей, які належить отримати; ціна і сума в довіреності не вказуються.

Довірена особа гуртового підприємства повинна поставити свій підпис як зразок, за яким постачальник буде звіряти її підписи на документах під час відпускання цінностей.

Після цього довіреність повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером гуртового підприємства та завірена печаткою. Перш, ніж вона буде видана довіреній особі, довіреність підлягає реєстрації в журналі реєстрації довіреностей.

Особам, які не відзвітували про використання довіреностей або не повернули невикористану довіреність, строк дії якої закінчився, нова довіреність не видається.

Після отримання довіреності довірена особа подає її постачальнику разом із документом, що засвідчує особу з вимогою відпустити цінності, вказані у довіреності. Довіреність залишається у підприємства-постачальника.

На підставі довіреності постачальник видає товарно - матеріальні цінності і оформляє первинні документи на їх відпускання. Перевезення товарів автотранспортом супроводжується виписуванням товарно-транспортної накладної. Водій або експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу.

Товар, який надійшов на гуртове підприємство, передається матеріально-відповідальній особі. Якщо під час приймання товарів виявленні розходження між фактичною наявністю товару та даними супроводжувальних документів, складають акт встановленої форми. Подальше приймання товару здійснює комісія, яка призначається наказом керівника підприємства. Один примірник складеного акту надсилають постачальнику, другий передають у бухгалтерію для оформлення претензії постачальнику.

Претензією є вимога кредитора до боржника про добровільне врегулювання спору, пов'язаного з порушенням його майнових прав та інтересів. Документ складає юридичний відділ підприємства. Доказами обґрунтованості захисту своїх прав будуть оформлені документи (акти приймання, комерційні акти, договори й розрахунки сум нестач, накладні).

На фактично виявлені товари і тару виписують прибуткову накладну.

Слід зазначити, що встановлені відхилення під час приймання товарів можуть бути не лише з вини постачальника, але й особи, яка супроводжує вантаж, або транспортної організації. Ці відхилення підлягають врегулюванню у визначеному порядку.

Для отримання вантажу від станції залізниці представник покупця (гуртового підприємства) повинен мати довіреність, після пред'явлення якої він отримує залізничну накладну і здійснює перевірку наявності товару, що надійшов.

Транспортування цінностей на склад покупця відбувається автотранспортом і оформляється в порядку, який описано вище.

Під час надходження товарів податкова накладна виписується лише особами (постачальниками), які зареєстровані як платники податку на додану вартість в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Покупець товарів отримує оригінал податкової накладної, що дає йому право на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ, якщо він є платником цього податку.

У випадку, коли під час приймання товарів розбіжностей не встановлено, то оприбуткування товарів здійснюють на підставі документа постачальника, на якому ставиться штамп, який матеріально-відповідальна особа отримує у бухгалтерії.

Під час наступної оплати постачальнику за товар потік документального оформлення аналогічний; на відміну від розрахунків у порядку попередньої оплати рахунки виписуватися не будуть.

2.4.Організація зберігання товарів які надійшли на підприємство від постачальників.

Текстильні товари повинні зберігатися на стелажах, підтоварниках, у контейнерах у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях за температури 15—18°С і відносної вологості повітря 60—65 %. Упаковані (в ящиках, кіпах, коробках) і не-упаковані (в кусках) товари розміщують окремо; при цьому тканини і поштучні текстильні вироби в коробках повинні зберігатися на полицях стелажів. Для захисту цих товарів від пилу та вицвітання застосовують покривні матеріали (щільні тканини, папір, синтетичні плівки) або ж здійснюють укладання виробів у картонні ящики, коробки, пакети з плівки чи паперу.

Для запобігання псуванню вовняних тканин при тривалому зберіганні їх потрібно обробляти антимолевими засобами.

Транспортування здійснюється усіма видами транспорту із застосуванням спеціальних видів тари, обладнання, що виключають вплив атмосферних опадів і шкідливих факторів навколишнього середовища. Іногородні перевезення виробляють у контейнерах у споживчій тарі або без споживчої тари, але контейнери або тару обладнання попередньо повинні бути вистелені папером. Умови зберігання: добре провітрювані сухі опалювані приміщення, температура не нижче 10 ° с і не вище 30 оС, відносна вологість повітря — 50-70%, не допускається розвиток мікроорганізмів, плісняви. Однак при зниженій відносній вологості вироби усушиваются, стають жорсткими і ламкими. Вироби повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів, від пошкодження личинками молі і гризунами. Верхній одяг повинен зберігатися у підвішеному стані. Головні убори, легкий одяг, білизну зберігають індивідуально або в первинній упаковці на стелажах, дотримуючи необхідну висоту зберігання. Верхній одяг з дубльованих і прогумованих матеріалів повинна зберігатись у підвішеному вигляді, виключається попадання нафталіну, бензину, масел. Стелажі повинні бути обладнані фіранками, а кронштейни — чохлами для захисту товарів від пилу і забруднення. Вироби повинні зберігатися в умовах, що оберігають від впливу опалювальних систем (не менше 1 м від приладів опалення), електричних ламп (0,5 м від приладів освітлення), а також стін і підлоги. Товари повинні бути попередньо розсортовані за видами, моделями, розмірами і ростам.

2.5.Оперативний облік і контроль виконання договорів постачання купівлі-продажу.

Важливою складовою частиною комерційної роботи торговельного підприємства є організація обліку і контролю за реальним виконанням договорів поставок. Повсякденний нагляд за ходом виконання постачальниками договірних зобов’язань сприяє своєчасності і безперебійності надходження товарів у погодженому асортименті, належної якості і кількості. Організація контролю за поставками товарів передбачає: облік і контроль за термінами надходження товарів від постачальників в розгорненому асортименті по кожній товарній групі, підставою для якого служить план завезення товарів до торговельного підприємства. Дані про фактичне надходження товарів фіксуються комерційними службами в спеціальних картках, журналах, а в крупних торговельних підприємствах і фірмах для цього використовується комп’ютерна техніка. Зіставляючи дані фактичного надходження з планом завезення товарів до торговельного підприємства, комерційна служба виявляє відхилення і у разі потреби передає відомості юристу для оформлення і пред’явлення претензій постачальникам. Для контролю за якістю товарів, що надходять,на «ВАТ. ТО. Текстерно» використовують специфікації, сертифікати, пакувальні ярлики і ін. Методи перевірки якості товарів можуть бути різними і пов’язані з місцем її проведення, безпосередньо на підприємствах — виготівниках (при самовивезенні продукції), в роздрібному торговельному підприємстві і в лабораторіях якості товарів крупних оптових ланок.

Самостійна робота

1.

2. Для вибору постачальників в більшості випадків застосовується рейтингова оцінка їх відповідності критеріям чинникам. Один з можливих наборів таких чинників приведений нижче:

1. Надійність доставки.

2. Гарантії якості.

3. Виробничі потужності.

4. Ціни.

5. Місце розташування.

6. Технічний потенціал.

7. Фінансове положення.

8. Можливість компромісів.

9. Наявність інформаційної системи зв'язку і відробітку замовлень.

10.Послепродажныйсервис.

11.Репутацииирольвсвоейотрасли.

12.Деловаяинициативность.

13.Управління організацією.

14.Контрольпроцесів.

15.Відношення .

16.Імідж.

17.Оформлення товару.

18.Трудові відносини.

19.Діловий досвід взаємозв’язків.

20.Взаємність вигод,та інтересів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]