3.2 Будова та процес роботи удосконаленої жатки для обмолоту рослин на корені
Для проведення досліджень була розроблена і виготовлена лабораторна установка, зображена на (рис. 3.1, 3.2). За основу установки взята двох барабанна модифікація обчісуючого пристрою.
Лабораторна установка (рис. 3.2) складалася з обчісуючого пристрою 1, транспортера-живильника 2, приводу обчісуючого пристрої 3, приводу транспортера-живильника 4, пульта управління лабораторної установкою 5.
Рис. 3.1. Лабораторна установка.
Рис. 3.2. Схема лабораторної установки:
1 - обчісуючого пристрій; 2 - транспортер-живильник; 3 - привід обчісуючого пристрої; 4 - привід транспортера-живильника; 5 - пульт управління; 6 - обчісуючого барабан; 7 - гребінки обчісуючого барабана; 8 - бітер-відбивач; 9 - гребінки (лопаті) бітера-відбивача; 10 - верхній кожух; 11 - матеріалосборнік; 12 - касета; 13 - збірник втрат.
Обчісуючого пристрій 1 складалося з обчісуючого барабана 6 з гребінками 7, бітера-відбивача 8 з гребінками (лопатями) 9, що відображає кожуха 10, збірки обчесанних оберемка 11.
Транспортер-живильник 2, складався з несучої рами і ланцюговий-планчатий транспортера з касетами 12 для закріплення рослин. До опорам транспортера під обчісуючого пристроєм закріплений лоток для збору втрат зерна осипом 13.
Привід обчісуючого пристрої 3 складався з електродвигуна, двох редукторів, ланцюгової і клиноременной передач. Привід транспортера-живильника також здійснювався від електродвигуна через редуктор і ланцюгову передачу.
Для проведення досліджень були виготовлені змінні модулі бітера-відбивача (рис. 3.3, 3.4) діаметрами 700 мм, 450 мм, 380 мм, 310 мм.
Рис. 3.3. Змінні модулі бітера-відбивача.
Змінні модулі бітера-відбивача (рис. 3.4) складалися з рамки 1, яка кріпилася до рами обчісуючого пристрої болтовими з'єднаннями 2 і 3. На рамці були встановлені підшипники 4 бітера-відбивача 5. До бітери-відбивачу болтами 6 кріпилися гребінки або лопаті 7, на рамці встановлювався кожух бітера-відбивача 8, який з'єднувався з кожухом обчісуючого пристрої подовжувачем 9. Для приводу бітера-відбивача був встановлений шків 10 клинопасової передачі.
Рис. 3.4. Схема модуля бітера-відбивача:
1 - рамка; 2, 3 - болтові з'єднання; 4 - підшипник; 5 - бітер-відбивач; 6 - болти; 7 - гребінки (лопаті); 8 - кожух; 9 - подовжувач; 10 - шків.
При проведенні експерименту перед початком кожного досвіду проводилася підготовка лабораторної установки до роботи. Згідно плану експерименту встановлювався відповідний модуль бітера-відбивача певного діаметру (d) і робочими органами.
При працюючому очісуючого пристрої вироблялися контрольні заміри швидкості обертання очісуючого барабана (nоч.б. = 450 хв-1) і бітера-відбивача (nб.от. = 450 хв-1, 700 хв-1, 830 хв-1, 1015 хв- 1) при відповідних діаметрах (700 мм, 450 мм, 380 мм, 310 мм). Вимірювання швидкості обертання виробляли тахометром Т 410-Р.
Для проведення експерименту була визначена лінійна швидкість транспортера-живильника V = 0,4 м / с.
Перед початком кожного досвіду виробляли підготовку обмолочують матеріалу. Набирався невеликої сніп рослин, довжина яких дорівнювала 55 см. Рослини зважувалися і в кожну касету транспортера-живильника закріплювалося по 200 г. Вага зарядки транспортера-живильника для кожного досвіду був постійним 1200 г і зарядка в касети вироблялася на довжині транспортера рівною l = 2, 4 м.
Технологічний процес показаний на малюнку 3.2, який здійснюва-лялся наступним чином. За допомогою пульта управління 5, включався привід 3 очісуючого пристрою 1. Після сталого режиму роботи очісуючого пристрої, включався привід транспортера-живильника 2. При русі транспортера-живильника касети із закріпленими рослинами подавалися до очісуючого барабану 6, який впливаючи на колос рослин гребінками 7 виробляв їх обмолот.
Очесанних оберемок, відбиваючись від бітера-відбивача 8 і його гребінок (лопатей) 9, від кожуха 10 очісуючого пристрої прямував до збірки 11. Втрати зерна осипом збиралися в лоток 13.
Транспортер-живильник, продовжуючи перебувати в роботі, повертав вже очесанних обмолочені рослини у вихідну позицію, після чого лабораторна установка вимикалася. Час протікання кожного досвіду фіксувалося секундоміром. Процес обмолоту рослин фотографувався для подальшого аналізу роботи установки.
Після закінчення роботи лабораторної установки вироблялися зважування продуктів обмолоту, а саме:
- маси втрат осипом Мп (зважувалися зерна обсипалися в лоток 13 (рис. 3.2);
- маси залишилася соломи в касетах транспортера-живильника Мс.о;
- маси очесанних оберемка зі збірки 11 (рис. 3.2) Мо.в., яку потім розділяли по фракціях: Мз - вільне зерно; Мк - необмолоченного колосся; Мс, - солома і полова.
Після обмолоту необмолоченних класів визначали чисте зерно - Мз.к .. Результати зважувань записувалися в робочий журнал лабораторних досліджень. Число повторностей для всіх дослідів дорівнювало п = 3.
У таблиці результатів (Додаток Б, табл. Б.1, Б.2) лабораторних досліджень також внесені наступні розрахункові показники:
Маса виходу, МВ.
2. Процентний вміст в обчісанних купі вільного зерна:
обірваних, невимолоченого класів
соломи і полови
3. Відсоток вмісту вільного зерна в зерновій частині обчісаних оберемка
4. Відсоток втрат осипом
