5. Комплектація об’єктів електроматеріалами та пристроями.

Комплектація об’єктів проводиться після затвердження проекту електромонтажних робіт (ПВЕР)

Всі необхідні для електромонтажних робіт матеріали і пристої купують.

Наприклад:

- Електротехнічне обладнання - Світлотехніку

- Кабельно-провідникову продукцію

- Корпуси розподільних щитів

- Кабельні канали

- Труби жорсткостінні гладкі, гофровані, ПВХ

- ПЗВ, реле, контактори

- Автоматичні та диференційні вимикачі

- Щити розподільні пластмасові

- Наконечники кабельні

- Трубки термоусадочні

- Інструмент з обробки кабелю

- Силові роз'єми - Електрощитове обладнання: щити розподільні навісного та вбудованого типу виконання, пристрої ввідно-розподільні типу ВРП, пункти розподільні ПР, ящики, шафи.

Так як на виликих об’єктах працюють бригади електромонтерів, то вони повинні мати для роботи перш за все:

–Засоби власного захисту від ураження електричним струмом: діелектричні боти, резинові рукавиці, інструменти з ізолюючими ручками.

–інструменти якими проводяться всі електромонтажні роботи:

Борознофрез – яким прорізають канавки в стінах для встановлення зхованої проводки .

Перфоратор або дрель– для свердління отворів.

Трубогин і труборіз якщо проводку прокладають у металічних трубах.

6.Прокладання кабелів та способи з’єднання струмопровідних жил.

Прокладання кабелів. Кабелі з просоченою паперовою та полівінілхлоридною ізоляцією можна прокладати тільки при температурі навколишнього повітря вище 0 ° С, якщо температура протягом доби до початку прокладки падала нижче кабелі перед прокладкою прогрівають в опалювальному приміщенні або електричним струмом, що пропускається по жилах, закороченому з одного боку, при цьому обов'язково контролюють температуру нагрівання. Значення сили струму і напруги, час прогріву і термін прокладки нагрітого кабелю в траншеї суворо регламентовані. Кабелі розгортають вздовж траси з допомогою транспорту, що рухається (з барабана, розташованого на землі) або ручним способом. Монтаж кабелів у траншеях - найбільш поширений і легко виконується спосіб їх прокладання.

Глибина траншей повинна бути не менше 700 мм, а ширина - такою, щоб відстань між декількома паралельно прокладеними в кабелями напругою до 10 кВ було не менше 100 мм, від стінки траншеї до найближчого крайнього кабелю - не менше 50 мм. Дно траншеї вирівнюють, очищають від сміття і роблять підсипку товщиною до 100 мм землею, що не містить каміння, будівельного сміття та шлаків. Крім цього, необхідно виявляти на трасі місця, в яких наявні речовини руйнівної дії (солончаки, вап-но, воду тощо), що здатні руйнувати металеві покриття та обо-лонки кабелів. Якщо обійти їх неможливо, то кабель необхідно прокладати в безнапірних азбестоцементних трубах, покритих ззовні та всередині бітумною сполукою. Після того як кабель укладений в траншею, зверху також насипають шар піску товщиною 10—15 см. Глибину закладення кабелю можна зменшити до 0,5 м на ділянках довжиною до 0,5 м при вводі в будинок, а також у місцях перетину кабелю з підземними спорудами за умови захисту його азбоцементними трубами. Для захисту від механічних пошкоджень кабелі напругою 6 ... 10 кВ поверх присипки захищають червоною цеглою або залізобетонними плитами; кабелі напругою 20 ... 35 кВ - плитами; кабелі напругою до 1 кВ - цеглою і плитами тільки в місцях частих розкопок (їх укладають суцільно по довжині траншеї з напуском над крайніми кабелями не менше 50 мм). У місцях майбутнього розташування кабельних з'єднань траншеї розширюють, утворюючи котловани або колодязі для з'єднувальних муфт. На кабельної лінії довжиною 1 км допускається установка не більше шести муфт. Котлован для одиничної кабельної муфти напругою до 10 кВ виконується шириною 1,5 м та довжиною 2,5 м, а для кожної монтує паралельно з першою муфтою його ширину збільшують на 350 мм. З'єднання в кабельній муфті повинні бути герметичними, вологостійкими, володіти механічною та електричною міцністю, а також протикорозійною стійкістю.

Прокладання кабелів у блоках застосовується для їх захисту від механічних пошкоджень. Блок є підземна споруда, виконане з декількох труб (азбоцементних, керамічних та ін.) або залізобетонних панелей з колодязями, які до них відносяться. При монтажі кабелів в бетонних блоках або блоках з азбоцементних труб підвищується надійність їх захисту, проте ускладнюється прокладка, значно збільшується вартість лінії і виникають додаткові витрати на експлуатацію кабельних колодязів. Крім того, допустимі струмові навантаження кабелів, що знаходяться в блоках, менше, ніж у кабелів, прокладених відкрито або в землі, через гірші умови охолодження. Кабелі часто прокладають у невеликих залізобетонних каналах, закритих зверху плитами. При великій кількості паралельно лежачих кабелів будують тунелі, прохідні канали або прокладають блоки з труб. Прокладання силових кабелів у кабельних блоках виконується рідко.

Прокладка кабелів на опорних конструкціях і в лотках виконується в цехах виробничих підприємств, по стінах будинків, в тунелях. Опорні кабельні конструкції виготовляють з листової сталі у вигляді стійок з полками, стояків зі скобою, настінних полиць. Спеціальні перфоровані і зварні лотки використовують для прокладання проводів і неброньованих кабелів по цегляних і бетонних стін на висоті не менше 2 м. Їх обов'язково заземлюють не менше ніж у двох місцях і електрично з'єднують між собою.

Допускається сумісне прокладання силових кабелів, освітлювальних і контрольних ланцюгів за умови поділу кожної з них сталевими роздільниками. Для кабельних муфт влаштовують спеціальні лотки. Кабелі повинні бути жорстко закріплені на прямих ділянках траси через кожні 0,5 м при вертикальному розташуванні лотків і через кожні 3 м при їх горизонтальному розташуванні, а також на кутах і в місцях з'єднань. Для з'єднання кабелів при монтажі виконують оброблення їх кінців і з'єднання жил. Оброблення кінця кабелю складається з послідовних операцій ступеневого видалення захисних і ізоляційних частин і є частиною монтажу муфт. Розміри оброблення, залежать від конструкції муфти, напруги кабелю і перерізу його жил. http://www.kazedu.kz/referat/195999 Під час прокладання кабельних ліній у зоні зелених насаджень відстань від кабелів до стовбурів дерев, як правило, повинна бути не меншою ніж 2 м. На переходах через шосейні дороги або залізничні колії кабель вміщують у трубу, яку закопують у землю на глибину не менше ніж 1 м від верхнього шару покриття дороги.

Якщо кабелі перетинаються, то високовольтний кабель прокладають під низьковольтним. Відстань між ними по вертикалі повинна бути не меншою ніж 35 см для кабелів напругою до 10 кВ та 50 см для кабелів напругою до 35 кВ. Кабелі, розміщені на глибині 1—1,2 м , можна не захищати від механічних пошкоджень, а для кабелів напругою до 1000 В захист виконують тільки у місцях імовірних механічних пошкоджень. Чупіль І.Р. Спецтехнологія для електромонтерів Для вводу кабелю, що виходить з траншеї чавунних труб. Труби розміщують на відстані мм і при вертикальному не менше 250 мм зовнішнім діаметрам кабелю. Кабель вводять буде необхідно замінити кінцеві муфти накладають гідроізоляцію між стіною б ущільнюють джгутовим плетеним. Монтаж сполучних і кінцевих кабельних Для з'єднання або оконцевания кабелів кабелю. Вона полягає в послідовному видаленні волокнистої подушки під бронею, загальної називається ступінчастим. Розміри оброблення від напруги, марки, перерізи жил кабелю При монтажі муфт і закладень у кабелів волога. Для цього з кінця кабелю обривають 140- 150 °С. Якщо паперова ізоляція зволожена Для кабелів на напругу 6-10 кВ застосовують Епоксидні муфти при установці в тунелях сталевої труби діаметром не менше 150 трубу обкладають двома шарами листового азбоцементу завтовшки 20 мм.

Свинцеві сполучні муфти застосовують оболонками. Такі муфти виготовляють залежно від перерізу і напруги кабелів Оброблення кінців виробляють так само кабель свинцеву муфту, сполучаючи його очищають і промивають (прошпаривают вологи). Після цього відновлюють заводську просоченим маслом. Паперову ізоляцію жил кабелю в місці паперу, що поставляються кабельними банках, заповнених просочувальною масою

Заливку свинцевих муфт виконують кабельн маслоканифольными масами марки МК Перед заливкою кабельну масу нагрівають усадки кабельної маси її підливають до Свинцеві сполучні муфти, що встановлюються аналогічно епоксидним муфтам. Свинцеві кожухами негерметичного виконання типу, наливаючи його в отвори гільз.

Пропаювати. Закінчивши паяння, з поверхні гільзи обережно ділянки з'єднання. Після цього, щоб горловина обидві її горловини, намотують кілька шарів закладають ще джгут або чисту мішковину заземлюючі проводи. Верхню частину муфти верхньої половини муфти заливають кабельну Кінці кабелів у свинцевій муфті з'єднують І.Р. Спецтехнологія для електромонтерів – 4 р. виходить з траншеї в будинок, у стіні попередньо закладають відрізки розміщують на відстані одні від одних при горизонтальному розміщенні менше 250 мм. Труби беруть з внутрішнім діаметром, який Кабель вводять в будинок із запасом по довжині 1,5 кінцеві муфти. Щоб в будинок по трубах не проникала вода між стіною будинку і трубою, а після прокладання кабелю ним шнуром, змащеним водонепроникною глиною. ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ.

Монтаж, обслуговування кінцевих кабельних муфт і закладень оконцевания кабелів передусім необхідно виробити оброблення заводської послідовному видаленні: зовнішнього джутового покриву, броні бронею загальної поясної ізоляції і ізоляції кожної жили Таке Розміри оброблення залежать перерізи жил кабелю і приводяться в довідниках. закладень у кабелів з паперовою ізоляцією заздалегідь перевіряють кабелю обривають окремі паперові стрічки і опускають їх в ізоляція зволожена, спостерігається легке потріскування кВ застосовують переважно два типи сполучних муфт установці в тунелях, каналах і інших кабельних спорудах слід не менше 150 мм з товщиною стінки не менше 5 мм і завдовжки шарами листового азбесту завтовшки 4-5 мм. Торці труби закривають застосовують для кабелів напругою 6-10 кВ зі свинцевою і виготовляють зі свинцевих труб діаметром 60- 110 мм і завдо напруги кабелів. виробляють так само, як і при монтажі епоксидних сполучних муфт сполучаючи його жили пайкою або іншим способом; місце пайки прошпаривают) кабельною масою МП- 1, нагрітою до 120 відновлюють заводську ізоляцію жил кабелю підмотуванням кабельним кабелю в місці їх з'єднання відновлюють за допомогою роликів кабельними заводами разом з пряжею для підмотування і просочувальною масою МП- 1 виконують кабельними масами марок МБ- 70 (у землі), МБ масами марки МК- 45 при напрузі 10-35 кВ. масу нагрівають і заливають в заздалегідь підігріту муфту підливають до повного заповнення муфти, після чого заливальні що встановлюються усередині споруд, укладають в захисні муфтам Свинцеві муфти в землі захищають від механічних ушкоджень виконання типу Кз4 або кожухами із склопластика. Рис. 5.1. Чавунна з'єднувальна муфта: / верхня частина; З — кришка отвору для заливання ка 4 — розпірна фарфорова пластина; 5 — Монтаж чавунної з'єднувальної муфти послідовності. Оброблені кінці кабелів обережно пропускають через отвори розпірної фарфорової Підігнавши оброблені кінці кабелів до муфти з'єднувати. Мідні жили з'єднують у мідних (кінці кабелів з алюмінієвими жилами зварюють одягають на оголені ділянки жил і пропаюють гільз.

Пропаювати місця з'єднання паяльною лампою поверхні гільзи обережно знімають всі залишки припою і напилком цього щоб горловина муфти щільно затиснула кабель, на місця намотують кілька шарів просмоленого паперу і асфальтової стрічки чисту мішковину. Потім кабель кладуть у нижню частину муфти частину муфти накладають на нижню і затягують болтами заливають кабельну масу. муфті з єднують наступним чином. ють відрізки сталевих або му розміщенні не менше 100 діаметром, який дорівнює 1,5—2 довжині 1,5—2 м на випадок, якщо проникала вода, у місцях вводу кабелю дання кабелю вхідний отвір труби та ремонт оброблення заводської ізоляції на кінці покриву, броні, паперової або кожної жили. Таке оброблення кабелю ревіряють наявність в ній опускають їх в парафін, розігрітий до потріскування і виділення піни. сполучних муфт : епоксидні і свинцеві. спорудах слід захищати кожухом із мм і завдовжки 1250 мм. Усередині Торці труби закривають кришками з свинцевою і алюмінієвою мм і завдовжки 450-650 мм сполучних муфт. Потім надівають на способом місце пайки або зварювання нагрітою до 120-130 °З (для видалення підмотуванням кабельним папером, допомогою роликів і рулонів з кабельного підмотування, і бандажів в герметичних у землі), МБ- 90 і підігріту муфту. Після охолодження і чого заливальні отвори запаюють. укладають в захисні сталеві кожухи механічних ушкоджень чавунними — нижня частина; 2 — кришка отвору для заливання кабельної маси; — гільзи виконують у такій кабелів обережно ви¬гинають і розпірної фарфорової пластини 4. кабелів до муфти, починають їх єднують у мідних залуджених гільзах 5 жилами зварюють). Мідні гільзи жил і пропаюють розплавленим при- аяльною лампою заборонено. припою і напилком зачищають шорсткі кабель на місця, якими він ляже на асфальтової стрічки. У сальники муфти нижню частину муфти І і виводять олтами. Через кришку ЗЧупіль І.Р.

Спецтехнологія для електромонтерів – 4 р. Спочатку муфту одягають на один кінець кабелю, попередньо обмотаний чистою сухою ганчіркою. Оброблені кінці жил вигинають і спаюють так, як описано вище. Місце з'єднання обмотують просоченою в оліфі стрічкою і кабельним папером (рис. 5.6). Потім між жилами закладають дерев'яну розпірку, а самі жили притуляють одна до одної і знову обмотують па перовою стрічкою. Щоб видалити вологу, після намотування ізоляції місце з'єднання прогрівають гарячою компаундною масою. Потім на нього насувають муфту і її кінці обстукують дерев'яною киянкою доти, доки вони не прилягатимуть щільно до свиневої оболонки кабелю. Всі щілини між кінцями муфти і оболонкою кабелю надійно пропаюють. Для паяння можна використовувати паяльну лампу, але треба стежити, щоб полум'я не пропалило муфти. Після цього на муфті вирубують два трикутних отвори, через один з яких у неї заливають кабельну масу, а через інший — виходить повітря. Після заливання ці отвори також запаюють. Епоксидні кінцеві муфти з трубками із найритової ґуми на жилах призначені для окінцювання трижильних кабелів з паперовою просоченою ізоляцією напругою до 10 кВ. Після виконання східчастої обробки кабелю на жили надягають найритові трубки, закріплюють наконечники, верхню частину трубки насувають на тіло наконечника і герметизують ділянку жили між паперовою ізоляцією та торцем наконечника, підмотуючи кіперну стрічку, просочену епоксидним компаундом. Нижній кінець трубки зрізують косо так, щоб вона на 30—40 мм заходила в епоксидний корпус, далі знежирюють бензином, напильником роблять шершавості та змащують епоксидним компаундом. Потім на оброблений кабель натягають воронкоподібну форму і заливають епоксидним компаундом. Через добу форму знімають, а через 5— 6 діб кабель готовий до роботи. Пластмасовий корпус і кришка муфти забезпечують гарантовані розміри між жилами кабелю на виході, а також між жилами кабелю і корпусом. Нова конструкція підвищує надійність муфт і їх монтажну готовність. Рис. 5.6. Обмотування місць з'єднання жил кабелів