- •Соціальна політика як суспільна теорія і практика.
- •Сутність, зміст, мета і функції соціальної політики.
- •Предмет, об’єкт і суб’єкти соціальної політики.
- •Взаємозв’язок і взаємозалежність соціальної політики і економіки.
- •Соціальна структура суспільства . Типи соціальних угруповань.
- •7. Держава як суб’єкт соціальної політики
- •8. Недержавні суб’єкти соціальної політики
- •9. Трансформація соціуму і суспільна безпека
- •11. Ринок праці і його функції
- •12. Соціальна політики як системна технологія вирішення соціальних проблем
- •13. Сутність, причини і наслідки демографічної кризи в Україні
- •14. Демографічна криза як відображення кризи процесу суспільного відтворення в Україні
- •15. Демографічна політика України
- •16. Державна політика України у сфері трудових відносин і зайнятості населення
- •17. Проблема реформування оплати праці в Україні
- •18. Безробіття в Україні: причини, наслідки, шляхи скорочення.
- •19. Криза трудових відносин як відображення кризи процесу суспільного відтворення в Україні.
- •20. Бідність населення – ключова проблема в сучасній Україні
- •21. Відчуження людини від влади, власності та засобів існування – основа бідності в Україні.
- •22. Державна політика у сфері подолання бідності в Україні.
- •23. Соціальний захист населення – важливий напрям соціальної політики в Україні
- •24. Право на житло і житлова проблема в Україні
- •25. Криза житлово-комунального господарства України та шляхи її подолання.
- •26. Житлова політика в Україні: специфіка, напрями і перспективи.
- •27. Соціальні стандарти рівня життя в Європі та світі.
- •28. Вплив суспільної модернізації на рівень життя громадян України
- •29. Соціалізація людини – необхідна умова підвищення рівня життя в Україні
- •30. Молодіжна політика в Україні.
- •31. Міжнародний досвід організації пенсійного забезпечення.
- •32.Пенсійне законодавство і проблеми пенсійного забезпечення громадян України.
- •Реформування пенсійної системи – важливий напрям соціальної політики.
- •33.Реформування пенсійної системи – важливий напрям соціальної політики.
- •34. Історичний та міжнародний досвід організації соціального страхування
- •35. Система соціального страхування в Україні
- •36. Шляхи реформування соціального страхування в Україні
- •37. Освіта – пріоритетна галузь соціально-економічного розвитку суспільства.
- •38. Освіта в Україні: стан, проблеми, перспективи розвитку.
- •39. Проблема забезпечення правового статусу освітян.
- •40. Збереження життя і здоров’я людини як проблема соціальної політики.
- •41. Охорона здоров’я в Україні: стан, проблеми, перспективи розвитку.
- •42. Проблема забезпечення правового статусу медичних працівників
- •43. Реформування системи охорони здоров’я – важливий напрям соціальної політики в Україні.
- •Роль науки і культури в процесі суспільного відтворення
- •45. Наука в Україні: стан, проблеми, перспективи розвитку
- •46.Культура в Україні: стан, проблеми, перспективи розвитку.
- •47. Розвиток науки і культури як напрям соціальної політики і засіб розв’язання соціальних проблем.
- •48. Громадянське суспільство і соціальні проблеми
- •49. Класова боротьба і соціальний мир як механізми соціальної взаємодії
- •50. Соціальні конфлікти та шляхи їх вирішення
- •51. Основні суперечності суспільного розвитку сучасної України.
- •53. Досвід соціальної політики в Російській Федорації.
- •54. Соціальна політика в сша.
- •55. Особливості соціальної політики в Німеччині.
- •56. Досягнення і проблеми соціальної політики Японії
- •57. Соціальні проекти як складова суспільно-історичної практики людства
56. Досягнення і проблеми соціальної політики Японії
Хоч в соціальній сфері сьогодні Японія має ще багато проблем, проте японці відчувають себе досить соціально захищеними. Безробіття, значна кількість біженців з колишніх колоній, значне число сиріт і жертв війни, масові банкротства фірм, особливо у військовій промисловості привели до зниження рівня життя більшості населення. Катастрофічне стан країни після Другої світовій війні вимагав невідкладного прийняття законів по соціальному забезпеченню, а саме: закоун про національну допомогу потребуючим, закону про добробут дітей, закону про забезпечення непрацездатних, закону про профспілки, закону про трудові стандарти, страхування після безробіття, страхування найнятих робітників. Прийняття цих нормативних актів гарантувало працівникам мінімальні умови життя. У 80-х роках стійкий економічний стан Японії забезпечив початок реформування всієї системи соціального забезпечення країни. Зміни були необхідні через низку демографічних причин: старінням населення, і виходом жінок на ринок праці. Пов'язаний такий процес із різким збільшенням тривалості життя і великим зниженням народжуваності дітей. Такі демографічні процеси змусили змінювати систему соціального забезпечення в напрямку збільшення додаткових коштів для виплат особам літнього віку і створення гідних умов життя, для тих з них, хто проживає окремо від своїх дітей. Проблему збільшення кількості людей літнього віку і бажанням цієї категорії найнятих робітників продовжувати працювати частково було вирішено шляхом стабілізації найму для таких осіб. Більше того, на державному рівні розроблено програму вдосконалення системи соціального захисту і забезпечення гідних умов життя людей похилого віку. Як результат таких державних дій, особи похилого віку не тільки отримали додатковий заробіток, а й залишились в системі звичних для себе соціальних зв'язків. Для людей, яким стало необхідно змінити свою професію у зв’язку з віком, створили спеціальні центри перепідготовки. Багато літніх людей після перекваліфікації знаходять роботу на малих підприємствах, сфері громадського харчування, роздрібній торгівлі, в ремонтних майстернях. В 90-х р. уряд прийняв стратегію покращення медичного забезпечення і підвищення добробуту осіб похилого віку, так званий "золотий план", який розрахований на 10 років. Дана стратегія направлена на створення системи обслуговування громадян цього віку як вдома, так і будівництво будинків-пансіонатів з повним комплексом соціальних послуг. Перед виборами в палату представників в жовтні 1996 року до програми всіх політичних партій увійшло прийняття закону про обслуговування пристарілих людей вдома. Органи місцевого самоврядування, які включені у виконання "золотого плану", розробили конкретні програми на місцях. Наступним елементом системи соціального захисту в Японії є захист дитинства і створення належних умов для підвищення народжуваності. Низький рівень народжуваності мав багато причин, серед яких бажання багатьох японських жінок здобути вищу освіту, відкласти створення сім’ї на пізніший термін, кар’єрного росту в роботі, а не лише підвищення свого матеріального рівня. Ось чому необхідною для вирішення стала соціальна проблема щодо забезпечення жінці умов, що б дозволяли їй народжувати і виховувати дітей, не залишаючи роботи. В 1991 році був прийнятий закон про відпуски по догляду за дітьми, в якому передбачалося надання такої відпустки або батьку, або матері до досягнення дитиною одного року і виплати в розмірі 25% заробітної плати. А з 1994 р. наймані робітники звільнялися від внесків у страхові фонди на період відпустки по догляду за дітьми, що складало 12 % загальної суми заробітної плати робітників. Японію до 2025 року відповідно до урядової програми, планують перетворити в "наддержаву якості життя". Тобто держава має намір підняти витрати на соціальне забезпечення до 28,5 - 32,5% національного доходу, такий як сьогодні мають такі країни як Німеччина або Франція. Для досягнення такої мети передбачено збільшити спільну суму податкових виплат на соціальне страхування. В структурі соціального забезпечення найбільші кошти виділяються на пенсійні виплати. Другий елемент системи соціального забезпечення Японії - страхування здоров'я. Існують шість альтернативних систем, які охоплюють все населення країни. Третій елемент системи - суспільна взаємодопомога. Вона поширюється на тих, хто сам не може забезпечити собі мінімального рівня життя. Така допомога надається на основі Закону про гарантії прожиткового мінімуму, і виплачується по семи пунктах: на щоденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування, материнство, по безробіттю.
