- •Розділ 1. Загальна характеристика правового статусу профспілок як суб’єктів трудового права
- •Розділ 2. Правова характеристика ролі профспілок у правовому регулюванні праці в Україні
- •2.1. Функції та компетенція профспілок у сфері захисту трудових прав
- •2.2. Професійні спілки як сторона соціального діалогу
- •Розділ 3. Напрями вдосконалення діяльності профспілкових органів в Україні
- •Висновки
- •Список використаних джерел Нормативно-правові акти:
- •Спеціальна література:
Висновки
Отже, після вище проаналізованого мною матеріалу, я б хотів зробити короткі висновки по даній темі курсової роботи.
По-перше, викликає тривогу той факт, що більшості наших співгромадян невідомі тонкості економічної політики, конституційних перетворень і т.д. Але зате на багатьох заводах і фабриках, у будь якому місті і на селі запитують, чому місяцями не платять зарплату, чому підприємство, яке випускає потрібну людям продукцію, зупиняється, чому держава не може захистити не тільки приватну власність, не тільки державну власність, що залишилася, але і саме життя громадян.
По-друге, на мою думку, на цьому явно несприятливому для роботи профспілок економічному і соціальному просторі особливо гостро стоїть питання про шляхи подальшого розвитку профспілкового руху в Україні, як одного з найбільших осередків працівників найманої праці в СНД.
Налагодження і зміцнення на новій основі міжнародних економічних зв'язків України робить необхідним установлення міцних зв'язків українських профспілок із профцентрами промислово розвинутих держав, розвитком контактів з Європейської конфедерацією профспілок, Міжнародною конфедерацією вільних профсоюзів, іншими міжнародними профспілковими організаціями. Кінцевим результатом такої взаємодії могло б стати повне членство в цих організаціях в інтересах єдності і міжнародної солідарності.
Професійні спілки беруть активну участь у роботі Міжнародної Організації праці.
Отже досить важливим є створення на базі закордонного досвіду єдиного банку даних по соціально-економічних питаннях, а також системи поширення даної інформації в профрух України.
У перспективі роль профспілок буде неухильно зростати. Тому що, профспілки залишаються чи ледве не єдиним органом, що стоїть на захисті прав і інтересів працюючих. Єдине, що профспілкам необхідно уточнити свої завдання і задачі, удосконалювати методи роботи. Але починати треба не з чистої сторінки. Необхідно вивчати і брати до уваги уроки, пройдені профспілками інших країн світу, розвивати вже наявні в кожній членській організації паростки нового.
Профспілковий рух у України в теперішніх умовах тільки складається. Але очевидно, що якщо Україна буде розвиватися взявши за ідеал розвинуті країни Європи, та і профспілки будуть мати відповідні методи роботи з профспілками інших країн. Тому методи і досвід роботи профспілок інших країн представляють практичний інтерес.
Закінчуючи, я б хотів сказати, що в профспілок в нашій державі є майбутнє, але їм необхідно допомогти на законодавчому рівні.
Профспілка виступає як самостійний суб'єкт права, вона реалізує делеговані їй повноваження. Допустимо розглядати профспілки як суб'єктів, діючих в колективних відносинах в інтересах своїх членів (та інших працівників), але не представників в повному розумінні слова, здійснюючи права представляємих ними осіб.
Повноваження, надані профспілкам, повинні бути реалізовані таким чином, щоб забезпечити задоволення інтересів трудящих. Представники працівників здійснюють юридичні значущі дії не від імені працівників (тобто користуючись їх правами), а в їх інтересах.
