2.2. Характеристика рівня розвитку галузі рослинництва тов «Сузір’я- Баштечки»

Рослинництво – це важлива частина агропромислового комплексу, галузь, яка є основою сільськогосподарського виробництва. Рівень розвитку рослинництва свідчить про раціональне використання землі і продуктивного потенціалу сільськогосподарських рослин. В Україні вирощується близько 400 різних видів рослин, які мають відповідне господарське значення. Розвиток рослинництва відбувається на основі тісного зв'язку з іншими важливим комплексом галузей – тваринництвом, яке перетворює рослинницьку продукцію, включаючи побічну і відходи, в надзвичайно цінні продукти харчування та сировину для них. Інтенсивний розвиток рослинництва передбачає значне збільшення внесення органічних добрив, які сприяють підвищенню родючості землі та врожайності сільськогосподарських культур.

Галузі рослинництва мають велике значення для виробництва продуктів харчування, вони дають сировину для та легкої промисловості, корми для тваринництва. Раціональні норми, встановлені інститутом харчування на перспективу, передбачають в середньому по Україні споживання з розрахунку на душу населення :

-хлібних продуктів в перерахунку на борошно – 104 кг ,

-картоплі – 123 кг,

-овочів та баштанних культур – 154 кг,

-цукру – 38 кг,

-олії – 12,6 кг,

-плодів і ягід – 84 кг на рік.

Розвиток рослинницьких галузей значно впливає на зміцнення економіки ТОВ «Сузір’я- Баштечки» . На основі підвищення врожайності та збільшення валового збору сільськогосподарських культур зростають обсягом валової продукції грошові надходження від реалізації товарної продукції, продуктивність праці і рентабельність господарства. У валовій продукції сільського господарства України на рослинництво припадає – 45%.

Інтенсивний розвиток галузей рослинництва на основі підвищення культури землеробства забезпечує зростання врожайності всіх сільськогосподарських культур. На основі цього валовий збір зернових збільшився більш ніж у двічі, цукровий буряк - у 4 рази, соняшник – у 3,2 рази, овочів – майже в 1,5 рази.

Розвиток рослинництва в Україні має свої особливості, які визначаються зональними грунтово – кліматичними та економічними умовами. В зоні Полісся головними галузями рослинництва є виробництво льону – довгунця і картоплі, в Лісостепу – зерна, цукрових буряків, картоплі, овочів, у Степу – зерна, соняшнику і овочів. Підприємство ТОВ «Сузір’я- Баштечки» розташоване в зоні лісостепу, воно займається вирощуванням таких культур як: озима пшениця, яра пшениця, ячмінь, гречка, озимий ріпак, ярий ріпак, овес, кукурудза, горох,цукровий буряк, соняшник, та ін.

Залежно від виду рослин і головної продукції, що при цьому виробляється, у рослинництві виділяють такі галузі :

виробництво зерна і технічних культур, картоплярство, овочівництво і баштанництво, садівництво і виноградарство, кормовиробництво.

Великим резервом збільшення виробництва продукції в ТОВ «Сузір’я- Баштечки» є вибір найбільш раціональної структури посівної площі. Структура посівної площі повинна відповідати виробничому напряму господарства, його спеціалізації і забезпечити найбільший вихід продукції з кожного гектара при найменших затратах праці матеріально грошових засобів на їх виробництво

Зміни в структурі посівних площ даного господарства економічно виправдані. Вони направлені на інтенсивне використання ріллі.

Структуру посівних площ ТОВ «Сузір’я- Баштечки» наведено в таблиці 1 , де видно, що в структурі посівних площ збільшується питома вага зернових культур за рахунок розширення посівів основної продовольчої культури – озимої пшениці. Одночасно зменшується площа вирощування однорічних трав ті кукурудзи на силос, це стало можливим завдяки створенню в господарстві зрошувальних культурних пасовищ.

Таблиця 12

Структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТОВ «Сузір’я- Баштечки»

Показники	2010 р.		2011 р.		2012 р.
	га	%	га	%	га	%
Зернові та зернобобові - всього
в т.ч.: оз. пшениця	400	23,39	450	26,31	450	26,31
ячмінь	250	14,61	250	14,61	250	14,61
гречка	10	0,58	12	0,70	12	0,70
овес	15	0,87	15	0,87	15	0,87
кукурудза	250	14,61	250	14,61	250	14,61
горох	10	0,58	10	0,58	20	1,16
Технічні культури всього
цукровий буряк	549	19.3	812	27.5	802	27.3
озимий ріпак			60	3,50
кукурудза на силос та зелений корм	168	9,82	173	10,11	117	6,84
Всього посівів	2850		2950		2950

Головним критерієм раціональної структури посівних площ є досягнення високої продуктивності ріллі, максимального виходу конкурентоспроможної продукції з одиниці площі при найменших затратах праці і матеріально-грошових засобів на одиницю продукції.

Система сівозмін. Під сівозміною розуміють науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур на території і в часі, яке супроводжується відповідною системою обробітку ґрунту, удобрення та іншими засобами окультурення ґрунту.

Враховуючи спеціалізацію ТОВ «Сузір’я- Баштечки», структуру посівної площі, грунтово кліматичні умови й кращі попередники у господарстві існує така сівозміна:

-багаторічні трави ;

-озима пшениця ;

-цукрові буряки ;

-горох ;

-озима пшениця ;

-цукрові буряки, картопля, соняшник, коренеплоди ;

-кукурудза на силос і зелений корм ;

-озима пшениця ;

-цукрові буряки ;

-ячмінь, овес з підсівом багаторічних трав.

Врожайність сільськогосподарських культур – один з найважливіших якісних показників, що характеризує рівень інтенсивності використання землі. В ній відображають результати всієї роботи господарства на протязі року.

Врожайність залежить від багатьох факторів, але основним є рівень культури землеробства, що включає в себе комплекс агрономічних і організаційно – технічних заходів направлених на підвищення родючості ґрунту.

Агротехнічні фактори залежать від організації виробництва і праці, застосування у виробництві нової техніки, досвіду роботи передових підприємств подібних галузей. Максимальне використання цих резервів – найважливіша умова збільшення виробництва продукції із кожного гектара. На рівень врожайності також впливають кліматичні умови.

До економічних факторів відносять фактори інтенсифікації, норми внесення добрив, забезпеченість тракторами і сільськогосподарськими машинами, розмір виробничих затрат на гектар посівної площі.

Для виявлення тенденції у зміні врожайності сільськогосподарських культур фактично одержану врожайність у звітному році порівнюють із попереднім, або базисним роком.