92. Способи припинення зобов’язань

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

1. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Не допускається зарахування зустрічних вимог:

• про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

• про стягнення аліментів;

• щодо довічного утримання (догляду);

• у разі спливу позовної давності;

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

93. Принцип належного виконання зобов’язання

Виконання зобов'язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої особи певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання. Виконання зобов'язання як правомірна дія, що спрямована на припинення зобов'язання, по своїй суті є правочином. Внаслідок цього на виконання зобов'язання мають поширюватися загальні вимоги щодо правочинів.

Зважаючи на багатоманітність зобов'язань, цивільне законодавство містить загальні умови виконання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК). Зазначене правило є універсальним і піддягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань.

Принципи (умови) виконання зобов'язань. Під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно яких здійснюється виконання зобов'язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (ч. З ст. 509 ЦК).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: а) належними сторонами; б) щодо належного предмету; в) у належний спосіб; г) у належний строк (термін); ґ) у належному місці.

Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов'язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій, що становлять зміст зобов'язання. За нормального розвитку зобов'язальних правовідносин зобов'язання виконується належно і реально. Особливості прояву принципу реального виконання зобов'язання передбачені ЦК для випадків його порушення.

За загальним правилом боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 622 ЦК). За умови передання відступного (ст. 600 ЦК), відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 ЦК), відмови кредитора від договору (ст. 615 ЦК) боржник звичайно звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, адже припиняються зобов'язальні правовідносини.

Виконання зобов'язання в натурі передбачається для передачі речей, визначених індивідуальними ознаками. Зокрема, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання (ст. 620 ЦК).

Існують певні обмеження принципу реального виконання при повному невиконанні боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги, оскільки кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання (ст. 621 ЦК).

Справедливість, добросовісність та розумність є одними із основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. З ЦК). Тому дії сторін і при виконанні зобов'язання мають відповідати цим засадам. Наприклад, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання (ч. 1 ст. 666 ЦК).

1	1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
3	2. ЗМІНА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ЗАМІНА ОСІБ У ЗОБОВ’ЯЗАННІ
5	3. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
6	4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
8	5. ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР
9	6. ПУБЛІЧНИЙ ДОГОВІР ТА ДОГОВІР ПРИЄДНАННЯ
10	7. ПОНЯТТЯ ТА ПІДСТАВИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
11	8. ПОНЯТТЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЇ ДОГОВОРУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
12	9. ВИДИ ДОГОВОРІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
14	10. ЗМІСТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ
15	11. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ
16	12. ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ
17	13. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
19	14. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
21	15. ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
23	16. ВИДИ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
25	17. РОЗДРІБНА КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ
27	18. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
29	19. ДОГОВІР ПОСТАВКИ
30	20. КОНТРАКТАЦІЯ С/Г ПРОДУКЦІЇ
31	21. ДОГОВІР МІНИ
33	22. ДОГОВІР ДАРУВАННЯ
35	23. ДОГОВІР РЕНТИ
37	24. ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ
39	25. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ НАЙМУ
40	26. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ЗА ДОГОВОРУ НАЙМУ
41	27. ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ
42	28. РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ
43	29. ДОГОВІР ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО ЖИТЛА
45	30. ДОГОВІР СУБОРЕНДИ
46	31. ПРОКАТ
47	32. ОРЕНДА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
49	33. ДОГОВІР ЛІЗИНГУ
51	35. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ЛІЗИНГУ
52	36. ДОГОВІР ПОЗИЧКИ
54	37. ДОГОВІР НАЙМУ ЖИТЛА
56	38. ПРАВА НАЙМАЧА ЖИТЛА ТА ЧЛЕНІВ ЙОГО СІМ’Ї
57	39. ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ (ЖИТЛА)
58	40. ПРИВАТИЗАЦІЯ ЖИТЛА
60	41. ДОГОВІР ПІДРЯДУ
62	42. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ
63	43. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ
65	44. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА БАГАЖУ
67	45. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
68	46. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ
70	47. СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ДОГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ
71	48. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАХУВАННЯ
73	49. ВИДИ І ФОРМИ СТРАХУВАННЯ
75	50. ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ
77	51. ВІДМОВА ВІД ЗДІЙСНЕННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ
78	52. ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ
80	53. ДОГОВІР КОМІСІЇ
82	54. ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ
84	55. ДОГОВІР ПОЗИКИ
87	57. КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР
89	58. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД ТА БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК
93	60. СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
95	61. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
96	62. ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ БЕЗ ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ
97	63. ПУБЛІЧНА ОБІЦЯНКА ВИНАГОРОДИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОНКУРСУ
99	64. РЯТУВАННЯ ЗДОРОВ’Я, ЖИТТЯ, МАЙНА ФІЗИЧНОЇ ТА МАЙНА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
100	65. СТВОРЕННЯ ЗАГРОЗИ ЗДОРОВ’Ю, ЖИТТЮ, МАЙНУ ФІЗИЧНОЇ АБО МАЙНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
101	66. НАБУТТЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ
102	67. ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ДЕЛІКТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
103	68. ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДЕЛІКТНИМИ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ
104	69. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ПРАЦІВНИКОМ ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
105	70. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ДЕРЖАВОЮ, ОРГАНОМ ВЛАДИ, МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПРИ НОРМОТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
106	71. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕЗАКОННИМИ ДІЯМИ, БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ, СЛІДСТВА, ПРОКУРАТУРИ, СУДУ
108	72. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕПОВНОЛІТНЬОЮ, МАЛОЛІТНЬОЮ, НЕДІЄЗДАТНОЮ ОСОБАМИ
110	73. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ДЖЕРЕЛОМ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
112	74. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ КАЛІЦТВОМ, ІНШИМ УШКОДЖЕННЯМ ЗДОРОВ’Я АБО СМЕРТІ
114	75. ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
116	76. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ШКОДУ, СПІЛЬНО ЗАПОДІЯНУ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ
117	77. ВЧИНЕННЯ ДІЙ У МАЙНОВИХ ІНТЕРЕСАХ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ ДОРУЧЕННЯ
118	78. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ НЕПОВНОЛІТНІМИ, НЕДІЄЗДАТНИМИ І ГРОМАДЯНАМИ, НЕЗДАТНИМИ РОЗУМІТИ ЗНАЧЕННЯ СВОЇХ ДІЙ
120	79. ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ ПРОСТОГО ТОВАРИСТВА
122	80. ЗМІСТ ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ ПРОСТОГО ТОВАРИСТВА
123	81. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ЦІНА, ФОРМА, ЗМІСТ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
125	82. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ, ЙОГО ВІДМІННІСТЬ ВІД ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
127	83. ДОГОВОРИ КОНТРАКТАЦІЇ С/Г ПРОДУКЦІЇ
128	84. ПІДРЯД НА НАУКОВО-ДОСЛІДНІ, ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ РОБОТИ
130	85. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ
131	86. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ТРАНСПОРТНИХ ДОГОВОРІВ
133	87. ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРІГАННЯ НА ТОВАРНОМУ СКЛАДІ
135	88. ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ. ІСТОТНІ УМОВИ ТА СТОРОНИ У ДОГОВОРІ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ
136	89. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ
137	90. ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ КОНЦЕСІЇ
139	91. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ УСТУПКИ ВИМОГИ ТА ПЕРЕВЕДЕННЯ БОРГУ
141	92. СПОСОБИ ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
142	93. ПРИНЦИП НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

146