- •1.Предмет цивільного права
- •2. Диспозитивний метод регулювання цивільних правовідносин та чинники що його зумовлюють
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Аналогія закону та аналогія права.
- •7. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •8. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •10. Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •11. Стаття 34. Повна цивільна дієздатність
- •1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
- •2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
- •9. Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •12. Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність особи, яка не досягла чотирнадцяти років
- •13. Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
- •14. Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •20. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права
- •21. Індивідуалізація юридичних осіб
- •22. Створення юридичної особи
- •Вимоги до змісту установчих документів
- •Державна реєстрація юридичної особи
- •Найменування юридичної особи
- •23. Органи юридичної особи
- •24. Філії та представництва юридичної особи
20. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.
Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.
Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.
Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
21. Індивідуалізація юридичних осіб
Засоби індивідуалізації юридичної особи - це способи, що дозволяють виділити конкретне юридична особа з безлічі інших. До цих засобів відносяться :. найменування юридичної особи ;. місцезнаходження юридичної особи ;. засоби індивідуалізації товарів і послуг юридичної особи: товарний знак, знаки обслуговування, найменування місця походження товару (вони розглянуті в окремому параграфі даного навчального посібника). З коштами індивідуалізації юридичної особи тісно пов'язані відносини по захисту ділової репутації, рекламі, охороні комерційної та службової таємниці. Найменування юридичної особи повинно містити :. вказівка на організаційно-правову форму юридичної особи ;. для некомерційних організацій, унітарних підприємств та в інших випадках, передбачених законом, - вказівка на характер діяльності юридичної особи. Комерційні організації також повинні мати фірмове найменування, яке має бути зареєстроване у встановленому законом порядку. Юридична особа має виключне право на використання свого фірмового найменування. Особа, яка неправомірно використовує чуже зареєстроване фірмове найменування, на вимогу володаря права на це фірмове найменування зобов'язане припинити його використання і відшкодувати завдані збитки. Місцем знаходження юридичної особи визнається місце його державної реєстрації, якщо відповідно до закону в його установчих документах не встановлено інше. Не допускається незаконне використання чужого зареєстрованого місця знаходження в цілях недобросовісної конкуренції. Засновники юридичної особи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам зважаючи недостовірного зазначення в установчих документах місця знаходження юридичної особи. Ділова репутація юридичної особи - це сформоване в суспільстві і підприємницьких колах уявлення про юридичну особу, вироблених їм товари або послуги, що надаються. Захист ділової репутації відбувається в судовому порядку. Посягання на ділову репутацію може бути виражене, зокрема, у поширенні неправдивих або перекручених відомостей про юридичну особу, що є однією з форм недобросовісної конкуренції.
