- •1.Особливості художнього проектування перспективних моделей зачіски
- •2.Зорові ілюзії при сприйманні кольорів
- •3.Композиційні засоби : пропорція і масштабність
- •4. Основні поняття дизайну
- •5.Роль декоративних засобів у композиції зачіски
- •6. Етапи дизайну популярної зачіски для індивідуального замовника.
- •7.Композиційні засоби :контраст, нюанс ,тотожність
- •10 .Технологічна карта стрижки фарбування та укладання волосся
- •11.Композиційні засоби :симетрія ,асиметрія , дисеметрія
- •13. Особливості художнього проектування колекції арт – зачіски
- •14.Акцент у композиції зачіски
- •15.Композиційні засоби :ритм і метр
- •8.Матеріали для виконання кольорових ескізів
- •9.Особливості художнього проектування арт- зачіски
- •16.Основні поняття , прийоми та операції технології стрижки
- •17.Особливості художнього проектування колекції перспективних зачісок
- •18.Форма та її основні властивості
- •19.Композиційні засоби : динамічність і статистичність
- •20.Основні поняття технологій фарбування та укладання волосся
- •21.Технологічна розробка нових моделей зачісок
- •22.Силует зачіски
- •43.Основні закони композиції
- •44.Визначення дизайну .Виникнеиння дизайну
- •45.Поняття та характеристика кольору
- •48.Види дизайну
- •50.Особливості проектування перспективних зачісок та метод неологія Дизайн макіяжу
- •15.Техніка сучасного макіяжу
- •16.Техніка прогресивного макіяжу
- •17.Техніка подіумного макіяжу
- •24.Виконання ділового макіяжу з корекцією
- •25.Стилізований макіяж (20-30 років)
- •26. Стилізований макіяж(40-50 років)
- •27.Техніка поєднання сухих та мокрих тіней
43.Основні закони композиції
Усі компоненти та композиційні засоби підпорядковані призначенню
зачіски. З цього випливає, що практичне призначення зачіски повинно бути
і змістом її форми. Фантазійна зачіска недоречна на роботі або
спортмайданчику, а довге розпущене волосся неприпустиме на прийомі
офіційного характеру;
2. У зачісці присутній композиційний центр, який здебільшого
трактується як місце зосередження основних, важливих зв'язків між
елементами. Він може розташовуватись на будь-якій частині голови і не
збігатися з геометричним центром або віссю симетрії;
3. Усі частини, компоненти співвідносяться між собою, а також з
обличчям і фігурою людини. Цей закон базується на масштабності, тобто
відношенні величини форми зачіски до величини голови, деталей обличчя,
фігури людини. Масштабність має прямий зв'язок із кольором і фактурою.
Зачіска зі світлого волосся здається дещо більшою, ніж з темного.
Кожна нова мода висуває свої критерії в оцінці величини зачіски.
Сьогодні модно носити гладеньке волосся, а завтрашній день пропонує
збільшити зачіску або деталі до певних розмірів.
Отже, довершеною можна вважати зачіску, де другорядне підлягає
головному, де існує взаємозв'язок усіх компонентів і панує
врівноваженість.
44.Визначення дизайну .Виникнеиння дизайну
47. Колорит — це гармонійне поєднання, взаємозв'язок, тональне об'єднання різних кольорів в картині. Колорит розкриває нам кольорове різнобарв'я світу. юдиною досить рідко вживається тільки одна барва при створенні якоїсь предметної форми. Використані в картині, архітектурній споруді, інтер'єрі, одязі, макіяжі і тому подібному кольори у своїй єдності складають їх колорит. Колорит- це загальне співвідношення усіх кольорів, котрі входять у певну композицію.Він визначається домінуючими барвами споріднених кольорів та відтінків. За враженнями, які виникають у людини, він може бути:
• холодним (домінують синій, зелений, фіолетовий, чорний кольори) або теплим (переважають червоний, жовтий, оранжевий кольори);
• темним (коричневий, чорний, шоколадний, темно-зелений, синьо-фіолетовий, рубіново-червоний) абосвітлим (білий, жовтий, рожевий, голубий, м'ятно-зелений, димчасто-коричневий, сірий);
• середнім (жовтий, жовто-зелений), спокійним (білий, голубий, зелений, бузковий, м'ятно-зелений, світло-брунатний, сірий, рожевий, жовтий) або напруженим (чорний, червоний, оранжевий, сонячно-жовтий, темно-коричневий).
За яскравістю, ступенем насиченості розрізняють колорит:
• яскравий (сонячно-жовтому кольору, наприклад, властива значна яскравість, тому помешкання, в якому домінуючою буде саме ця барва, матиме яскравий колорит);
• стриманий (так кремово-жовте забарвлення стін кімнати надасть їй стриманого колориту);
• блідий (хризантемно-жовта барва вважається пастельною, сформований на її основі колорит приміщення буде блідим).
Колір – це візуальний ефект, який досягається у результаті відбиття світла від поверхні .Колір як елемент зачіски допомагає створювати глибину і об’ємність .Колір може привертати увагу до окремих частин.
Всі кольори поділяються на дві групи: Ø ахроматичні;Ø хроматичні.
До ахроматичних відноситься білий, чорний і всі сірі кольори. До хроматичних відносяться всі спектральні кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий, пурпуровий зі всіма відтінками й переходами.
Хроматичних кольорів – велика кількість, проте людське око здатне відрізняти один від одного лиш обмежену кількість, приблизно 300.
Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки світлотою. Тіла, які мають ахроматичний колір характеризуються незбирним поглинанням, тобто їх коефіцієнт відображення однаковий для всіх довжин хвиль.
Тіла, які мають хроматичний колір, характеризуються збірним поглинанням і відповідно, їх коефіцієнт відображення різний для різних довжин хвиль.
Хроматичний колір володіє трьома властивостями: Ø кольоровим тоном;Ø світлотою;Ø насиченістю.
Змішування кольорів. У технічній естетиці, архітектурі широко використовують змішування кольорів. Основні факти в області змішування кольорів формулюються у вигляді трьох законів.
