- •64.Сутність, етапи становлення та основні риси світового господарства. Сучасна структура світового господарства.
- •65.Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Роль транснаціональних корпорацій в інтернаціоналізації суспільного виробництва.
- •66.Міжнародна економічна інтеграція та її організаційні форми. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
- •67.Світова торгівля: сутність та структура.
- •68.Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків і виникнення економічних проблем людства.
- •69.Природа і види глобальних проблем сучасності та їх класифікація.
- •70.Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Демографічні проблеми світу і шляхи їх вирішення.
66.Міжнародна економічна інтеграція та її організаційні форми. Сучасні форми міжнародних економічних відносин.
Міжнародна економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.
МЕІ має переважно регіональний характер. Форми МЕІ:
- торговельна інтеграція (створення зон вільної торгівлі) країн-учасниць;
- валютно-фінансова інтеграція (зняття обмежень на переміщення капіталів всередині угруповання, єдина валютна політика тощо);
- створення єдиного економічного простору (усунення не-тарифних бар'єрів у взаємній торгівлі).
Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:
міжнародна торгівля товарами,
міжнародна торгівля послугами,
міжнародна міграція робочої сили,
міжнародна міграція капіталу,
міжнародні валютно-фінансові відносини,
міжнародні кредитні відносини,
міжнародні науково-технічні відносини,
міжнародні інтеграційні процеси та інші.
67.Світова торгівля: сутність та структура.
Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів.
У обсяг експорту товарів входять:
1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.
2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.
3. Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.
4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).
У обсяг імпорту входить:
1. Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.
2. Реімпорт — зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди.
3. Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.
4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.
5. Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.
До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, належать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці — патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та Інші "невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка експорту та імпорту, товарна та географічна структура.
Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:
а) експортна квота;
б) імпортна квота;
в) структура експорту;
г) структура імпорту;
д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.
