Сукупність особистісних факторів
Особистісно-педагогічний аспект складають:
До сукупності особистісних факторів особистісно-учнівського аспекту входять наступні складові:
Сукупність змістово-процесуальних факторів
узгодженість теми навчального проекту з вимогами державних стандартів та навчальних планів;
результативність теоретичної або практичної спрямованості теми навчального проекту, її актуальність для суб’єктів проектної діяльності та відповідність потребам сьогодення;
опора на життєвий та навчальний досвід учнів, використання сформованих загальнонавчальних умінь і навичок;
передбачення способів реалізації самостійної пізнавальної активності кожного з учасників навчального проекту, їх співпраці між собою та з організаторами проектної діяльності;
здійснення компетентнісно орієнтованого підходу до реалізації проектної діяльності учнів;
стимулювання учнів до самостійної навчально-пізнавальної активності;
структурування змістової частини навчального проекту, конкретизація термінів виконання, визначення поетапних результатів проектної діяльності учнів;
системне та систематичне виконання спланованих кроків навчального проекту;
доцільне і вчасне коригування ходу проектної діяльності;
періодичне інформування про отримані проміжні та кінцеві результати виконання завдань навчального проекту;
встановлення ступеня та рівня якості виконання учнями завдань навчального проекту.
Щодо дефініції проектної діяльності, то у багатьох авторів зазначене поняття розглядається в контексті набору необхідних операцій для реалізації навчального проекту (А.Цимбалару та ін.). Проектна діяльність також розглядається як засіб саморозвитку учнів, оскільки сприяє створенню розвивального середовища, яке мотивує знаннєво-вміннєву активність. Проектна діяльність розглядається також у контексті організації процесу узагальненого і безпосереднього пізнання реальної дійсності, що набуває характеру сучасного проектування, котрим передбачено отримання конкретного (практичного) результату і його публічне представлення.
На думку Н.В. Морзе, за умови реалізації проектної діяльності акцент переноситься, на самостійну активну навчальну діяльність учнів. При цьому учитель здійснює лише «підтримку» цієї діяльності, тобто забезпечує матеріалами й опосередковано управляє нею, ставлячи перед учнями проблеми. Така модель процесу навчання має назву «навчання, в центрі якого знаходиться учень», оскільки вчитель перестає бути виключним центром навчання, джерелом знань та інформації, а процес навчання базується на співробітництві й продуктивному спілкуванні школярів, спрямованому на спільне розв’язання чітко окреслених проблем.
Визначаючи цінність залучення учнів до проектної діяльності, Н.Є. Мойсеюк вказує на наявне орієнтування щодо створення певного матеріального або інтелектуального продукту, а не просте вивчення певної теми, тому що навчальний проект – це перш за все форма організації занять, що передбачає комплексний характер діяльності, спрямованої на отримання освітньої продукції всіма її учасниками за певний часовий проміжок. Основні етапи і зміст проектної діяльності представлені в таблиці 1.