1. Який попередній діагноз?

2. Гострий аппендицит

3. Сальмонельоз

4. Дизентерія

5. *Кишковий єрсиніоз

6. Черевний тиф

99. Хворий О, 56 р., скаржиться на болючість, почервоніння шкіри на правій гомілці. Об’єктивно: температура t 38,5⁰С, шкіра червона, границі між почервонінням і здоровою шкірою чіткі, є набряк, пухирі з темною рідиною в середині, пальпація болюча. Який попередній діагноз?

1. Флегмона ноги

2. Сибірка, шкірна форма

3. Герпетична інфекція

4. Вітряна віспа

5. *Бешиха, геморагічно-бульозна форма

100. Громадянин Нігерії, 19 р., захворів гостро: з`явився сильний озноб, який змінився відчуттям жару. Спостерігався біль голови, ломота, ниючий біль у м`язах. Через добу приступ повторився. Об'єктивно: t – 39,6 ⁰С, склери іктеричні. Селезінка та печінка збільшені. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

1. *Мікроскопія периферичної крові

2. Мікроскопія центрифугатів сечі

3. Визначення активності Ат, Ас, АТ

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. УЗД органів черевної порожнини

101. Хворому В., 32 р., діагностовано парагрип. Яке серологічне дослідження свідчить про парагрипозну етіологію гострого респіраторного захворювання:

1. РЗК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 20 на 3 день хвороби;

2. РЗК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 2 день хвороби і 1 : 120 на 14 день хвороби;

3. *РЗК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 10 на 2 день хвороби і 1 : 40 на 12 день хвороби;

4. РЗК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 240 перед випискою хворого із лікарні;

5. РЗК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 3 день хвороби і 1 : 20 на 12 день хвороби

102. У хворого М., відмічається пластинчасте лущення шкіри на долонях, яке виникло після наступного перенесеного захворювання. Вірогідний діагноз:

1. Вітряна віспа;

2. Паротитна інфекція;

3. Краснуха;

4. *Скарлатина;

5. Кір.

103. У хворої А., 42 р., неускладнена гостра форма вірусного гепатиту. Які зміни гемограми характерні для даної хвороби?

1. Лейкоцитоз;

2. Анемія;

3. *Лейкопенія;

4. Підвищена ШОЕ;

5. Зсув формули вправо.

104. У хворої В, 56 р., діагностовано сепсис. Вкажіть критерії постановки діагнозу «сепсис»:

1. підвищення температури тіла до 40°С

2. запальні зміни в периферичній крові

3. *синдром системної запальної реакції та позитивна гемокультура

4. позитивна гемокультура

5. позитивна реакція на С- реактивний білок

105. Які клінічні прояви не є характерними для атипової пневмонії що викликається Legionella pneumophyllia:

1. *Відсутність кашлю

2. Поява з 4 – 5 дня хвороби спочатку сухого кашлю, потім з виділенням харкотиння слизисто-гнійного характеру, часто з домішками крові.

3. Розвиток у 50% хворих ексудативного плевриту

4. Підвищення на 2 -3 день хвороби температури до 39 -40 град. С

5. Лейкоцитоз у клінічному аналізі крові, гіпонатріємія, підвищення активності амінотрансфераз

106. У хворого К., діагностовано неускладнену форму кору. Який термін ізоляції хворого ?

1. до 10 дня від початку висипань;

2. *до 4 дня від початку висипань;

3. до 5 дня з моменту останніх висипань;

4. до 10 дня з моменту останніх висипань;

5. до 15 дня з початку хвороби.

107. Хворий М, 45 р. знаходиться на лікуванні з приводу черевного тифу. На 3-4 тижні захворювання при черевному тифі виникає:

1. фібринозно-виразкове запалення товстої кишки;

2. мозкоподібне набухання лімфоїдних елементів тонкої кишки;

3. катарально-геморагічне запалення товстої кишки;

4. *утворення чистих виразок на місці уражених пейєрових бляшок і солітарних фолікулів;

5. утворення виразок в початковому відділі тонкої кишки.

108. Хвору С, 25 р. турбують болі в горлі, які посилюються при ковтанні, підвищення t 38,5⁰ С. Які типові клінічні ознаки фолікулярної ангіни:

1. гіпертрофія та катаральне запалення мигдаликів;

2. *гіпертрофія та гіперемія мигдаликів із гнійними фолікулами;

3. гіпертрофія мигдаликів з острівчатим нальотом, який погано знімається;

4. гіперемія та гіпертрофія мигдаликів на фоні фарингіту;

5. гіпертрофія одного мигдалика із великим гнійним фолікулом в товщі тканини.

109. У хворого., 47 р. запідозрено висипний тиф. Вкажіть типову клінічну ознаку висипного тифу:

1. Назофарингіт;

2. Явища бронхіту;

3. Швидке підвищення температури і збудження;

4. *Розеольозно-петехіальний висип;

5. Гепатолієнальний синдром.

110. Найбільш інформативним лабораторним методом дослідження при тифо-паратифозних захворюваннях являється:

1. реакція Відаля;

2. копрограма;

3. посів жовчі;

4. загальний аналіз крові;

5. *посів крові.

111. Стілець при холері має вигляд:

1. «малинового желе»;

2. «реактального плювка»;

3. «м’ясних помий»;

4. *«рисового відвару»;

5. «баговиння».

112. У хворого М., 38 р. виставлено діагноз: Ієрсініоз, середньої тяжкості. Збудником кишкового ієрсиніозу є:

1. кампілобактерії;

2. ієрсинія псевдотуберкульозіс ІІ, ІІІ серовар;

3. *ієрсинія ентероколітика;

4. ієрсинія пестіс;

5. ієрсинія псевдотуберкульозіс І, ІV серовар.

113. Які особливості клінічної картини при атиповій пневмонії, що викликається Chlamydia psittaci є не характерними?

1. Гострий початок хвороби, підвищення температури до 39⁰С, значно виражені симптоми інтоксикації

2. Відсутність симптомів ураження верхніх відділів дихальних шляхів (риніту, трахеїту)

3. Повільний початок захворювання, субфебрильна температура

4. *У половини хворих збільшення печінки і селезінки

5. Поява сухого кашлю з 3 -4 дня хвороби

114. Епштейна-Барр вірусна інфекція може викликати злоякісні новоутвори:

1. рак шийки матки;

2. *лімфома Беркіта;

3. саркома Капоші;

4. гепатокарцинома;

5. рак простати.

115. У пацієнта П., 40 р.,діагностовано ГВГ, тяжка форма. Вкажіть лабораторні критерії тяжкої форми ГВГ:

1. Рівень загального білірубіну крові >50 ммоль/л;

2. Рівень загального білірубіну крові <100 ммоль/л;

3. Рівень загального білірубіну крові >200 ммоль/л;

4. Рівень загального білірубіну крові >100 але <200 ммоль/л;

5. *Рівень білірубіну не має значення при визначенні тяжкості хвороби.

116. Хворій С., 46 р. виставлено діагноз: Токсоплазмоз. Яке лікування можна призначити хворому з метою етіотропної терапії?

1. Цефтріаксон

2. Офлоксацин

3. *Роваміцин

4. Рифампіцин

5. Пеніцилін

117. Пацієнту М., 54 р. діагностовано хронічний токсокароз. Яка клінічна симптоматика характерна для хронічного набутого токсокарозу?

1. Двоїння в очах

2. Діарея

3. *Гептоспленомегалія

4. Гектична температура

5. Метеоризм

118. У хворого І., 42 р. діагностовано орнітоз. Для лікування орнітозу застосовують:

1. пеніцилін 500 т.од. 6р./добу

2. *доксациклін 0,1г. 2р./добу

3. левоміцетин 0,5г. 4р./добу

4. ампіцилін 0,25г. 4р./добу

5. фуразолідон 0,75г. 4р./доб

119. У хворого В., 37 р. виставлено діагноз: Шигельоз, середньої тяжкості. Вкажіть найбільш інформативний лабораторний метод дослідження при шигельозі:

1. копрограма;

2. загальний аналіз крові;

3. посів жовчі;

4. реакція Відаля;

5. *посів калу.

120. Діагностичними критеріями атипової пневмонії, що викликається Mycoplasma pneumoniae є наступні клінічні ознаки:

1. Поступовий початок хвороби, зазвичай неяскраві прояви симптомів інтоксикації

2. Наявність нереспіраторних проявів

3. Інтенсивний кашель з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, який довго спостерігається

4. Мала інтенсивність фізікальних проявів

5. *Все перераховане

121. Діагностика мононуклеозу базується на симптомокомплексі :

1. ангіна, регіонарний лімфаденіт, висока температура;

2. *гепатолієнальний синдром, генералізована лімфоаденопатія, тонзиліт, тривала гарячка;

3. гепатолієнальний синдром, жовтяниця, підвищення температури в переджовтяничному періоді;

4. гепатолієнальний синдром, висока гарячка, розеольозні висипання;

5. гепатолієнальний синдром, лімфоаденопатія, фарингіт, кон'юнктивіт.

122. Хворому Ф., 54 р. виставлено діагноз: Серозний менінгіт. Проведено СМП. Вкажіть які характерні зміни в лікворі для серозного менінгіту:

1. безбарвний, прозорий, цитоз 3 клітини у 1 мкл, лімфоцити 99%, нейтрофіли 1%, білок 0,33 г/л. Осадові проби негативні. Тиск 250 мм водного ст..

2. *безбарвний, прозорий, цитоз 200 клітини у 1 мкл, лімфоцити 80 %, білок 1,0 г/л. Осадові проби позитивні. Тиск 300 мм водного ст..

3. безбарвний, прозорий, цитоз 10 клітини у 1 мкл, лімфоцити 85%, нейтрофіли 15%, білок 0,3 г/л. Осадові проби негативні. Тиск 300 мм водного ст..

4. безбарвний, прозорий, цитоз 1500 клітини у 1 мкл, лімфоцити 2%, нейтрофіли 98%, білок 6,6 г/л. Осадові проби різко позитивні. Тиск 350 мм водного ст..

5. безбарвний, каламутний, цитоз 1500 клітини у 1 мкл, лімфоцити 2%, нейтрофіли 98%, білок 6,6 г/л. Осадові проби різко позитивні. Тиск 350 мм водного ст.

123. У хворої Л., 52 р. запідозрено діагноз вірусного гепатиту. Вкажіть, які лабораторні показники характері для жовтяничної форми вірусного гепатиту :

1. тільки підвищення активності амінотрансфераз;

2. поява білірубіну в сечі;

3. гіпербілірубінемія за рахунок в основному непрямого білірубіну крові;

4. гіпербілірубінемія за рахунок в основному прямого білірубіну крові при нормальних показниках активності амінотрансфераз;

5. *підвищення рівня білірубіну крові і активності амінотрансфераз.

124. Хворій Р., 53 р. виставлено діагноз: Кліщовий бореліоз. Вкажіть особливості еритеми при кліщовому бореліозі:

1. різко болюча, з флюктуацією в центрі, нечіткими межами.

2. помірно болюча, чіткі межі, піднімаються над рівнем здорової шкіри.

3. *помірно болюча, з блідо-ціанотичним центром і яскравими фестончастими краями.

4. неболюча, з флюктуацією в центрі, чіткими межами.

5. неболюча, червоно-фіолетового кольору, різко відмежована від довколишньої шкіри.

125. Хворому Й., 62 р. виставлено діагноз: Черевний тиф. Антибактерійна терапія при черевному триває:

1. протягом тижня;

2. *до 10 дня нормальної температури тіла;

3. протягом всього гарячкового періоду;

4. протягом 10 днів;

5. до 21 дня від початку захворювання

126. Хворому Ж., 21 р. виставлено діагноз : Кір, період висипань. Серед обстежень хворому призначено загальний аналіз крові. Які характерні зміни в загальному аналізі крові у хворих на кір:

1. лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво;

2. *лейкопенія, лімфоцитоз;

3. лейкоцитоз, лімфомоноцитоз;

4. лейкоцитоз, лімфоцитоз, підвищене ШОЕ;

5. наявність атипових мононуклеарів.

127. В інфекційний стаціонар госпіталізований хворий Л, 18 р. Діагностовано менінгококову інфекцію, ускладнену ІТШ. Який найбільш важливий засіб інтенсивної терапії хворих менінгококцемією, ускладненою інфекційно-токсичним шоком ?:

1. адреноміметичні середники;

2. антибіотики бактеріоцидної дії;

3. *глюкокортикостероїди;

4. серцеві глікозиди;

5. діуретичні препарати.

128. У хворої Н., 52 р. діагностовано ХГС. Який з перелічених противірусних препаратів слід застосувати в лікуванні хворого на ХГС:

1. Ацикловір

2. Азідотимідин

3. *Рибавірин

4. Ремантадин

129. Хворий К., 45 р. направлений в інфекційну лікарню з підозрою на “Cепсис”. Вкажіть методи лабораторної діагностики, які використовують для підтвердження діагнозу сепсису:

1. мікроскопічний, біологічний

2. *бактеріологічний

3. серологічний, біологічний

4. імуноферментний, вірусологічний

5. біологічний

130. Пацієнт Л., 47 р. звернувся в інфекційну лікарню з діагнозом: Амебіаз. Назвіть типові симптоми амебіазу:

1. рідкі випорожнення слизисто-кровянистого характеру, переймоподібний біль в лівій половині живота, температура тіла – 39ºС;

2. рясні водянисті випорожнення, бурчання в животі, нормальна температура тіла

3. *рідкі випорожнення слизисто-кровянистого характеру у вигляді "малинового" желе, дискомфорт в животі, субфебрилітет;

4. рясні водянисті випорожнення, біль і бурчання по всьому животу, температура тіла 39.5ºС

5. рідкі випорожнення слизисто-кровянистого характеру, переймоподібний біль в правій половині живота, температура тіла – 39ºС

131. У хворої Г., 24 р. виставлено діагноз: EBV-інфекція. Серологічна діагностика гострих форм EBV-інфекції базується на виявленні:

1. анти-ЕВУ-групових;

2. анти-EBV-NA-IgG;

3. *анти-VCA-EBV-IgM, анти-EA-IgM;

4. анти-EA-IgG;

5. анти-ЕА- IgG, анти-NA- IgG.

132. Хвора Л., 23 р. звернулася в інфекційну лікарню зі скаргами на біль в горлі, загальну слабкість, висип на передньо-верхній поверхні грудної клітки. Діагноз: Скарлатина. Вкажіть скільки триває ізоляція хворого на скарлатину:

1. не менше 10 дня від початку висипань;

2. не менше 4 дня від початку висипань;

3. *не менше 10 дня з початку хвороби;

4. не менше 10 дня з моменту останніх висипань;

5. не менше 5 дня з моменту останніх висипань.

133. В інфекційну лікарню поступила дитина з підозрою на менінгококцемію. Вкажіть характер висипу при менінгококцемії:

1. розеольозно-петехіальний;

2. плямисто-папульозний;

3. *геморагічно-некротичний, зірчатий;

4. феномен підсипання не характерний;

5. з’являється на 3-5 день хвороби, симетричний;

134. Хворому К., 34 р., виставлено діагноз: пневмоцистна пневмонія, середньої тяжкості.

Лікування пневмоцистної пневмонії полягає в призначенні:

1. Пеніциліну;

2. Еритроміцину;

3. Лазолвану;

4. *Бісептолу;

5. Інгаляції антибіотиків.

135. Хворому Р., виставлено діагноз: Хронічний бруцельоз. Вкажіть основні лабораторні критерії загострення хронічного бруцельозу:

1. тромбоцитопенія

2. *реакція Райта в розведенні 1: 200

3. наявність атипових мононуклеарів

4. підвищений рівень аглютинуючих антитіл IgG до бруцел

5. наявність антитіл IgЕ

136. У хворого Р., 38 р. діагностовано амебіаз. Яке препарати слід застосувати для лікування ?

1. норфлоксацин;

2. *метронідазол, тинідазол;

3. тетрациклін;

4. амфотерицин;

5. всі перераховані препарати.

137. Хворій В, 26 р, яка повернулася з туристичної поїздки до Індії, діагностовано холеру. Хвора госпіталізована, в осередку проведена заключна дезінфекція. Сім'я, до складу якої входять чоловік і двоє дітей, мешкає в ізольованій квартирі з усіма зручностями. Які протиепідемічні заходи проводяться щодо членів сім'ї?

1. *Ізоляція

2. Імунопрофілактика

3. Диспансерний нагляд

4. Фагопрофілактика

5. Дезінфекція

138. Родина поступила до стаціонару з приводу захворювання, яке пов’язане із вживанням рибної консерви домашнього виготовлення. У пацієнтів була подібна клініка: порушення зору, туман перед очима, неможливість читати дрібний шрифт. Який патогенез нервових порушень?

1. *Блокування виділення ацетилхоліну в синапсах

2. Підвищення виділення ацетилхоліну в синапсах

3. Демієлінізація нервових волокон

4. Стимуляція синтезу аденілатциклази

5. Розвиток гіпокоагуляції

139. Хвора М., 62 р., захворіла гостро із підвищення t до 39,8⁰ С з ознобом, інтенсивним головним болем, ломотою в тілі. Турбували збільшення і болючість пахових лімфовузлів справа, набряк правої гомілки і гіперемія шкіри з чіткими контурами. Розгорнута клінічна картина бешихи включає:

1. *еритему, набряк, болючість;

2. карбункул з набряком драглистої консистенції навколо;

3. виразку з серозно-гнійними виділеннями;

4. пустули, наповнені кров'янистим вмістом;

5. папули темночервоного кольору.

140. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на збільшення та болючість аксілярних л/в справа. З анамнезу відомо, що 3 тижні тому його подряпала кішка. Об’єктивно: на місці подряпин відмічається декілька пустул. В типових випадках феліноз характеризується:

1. поступовим початком захворювання;

2. полілімфаденопатією;

3. *наявністю первинного афекту, регіонарним лімфаденітом;

4. лише запальними змінами шкіри;

5. гострим початком, вираженою інтоксикацією, еритемою.

141. В типовий випадках КГГ з геморагічним синдромом має наступний перебіг:

1. Поступовий початок , поява жовтяниці , кровотеч, розвиток гострої печінкової недостатності;

2. Гострий початок , гарячка, болі у литкових м’язах, розвиток ГНН,

3. *Гострий початок , двохвильова гарячка, поєднання геморагій з кровотечами, відсутність ГНН.

4. Гострий початок, гарячка, масивні крововиливи, розвиток ІТШ.

142. У хворого Д, 55 р., діагностовано ККГЛ. Які зміни в біохімічному аналізі крові, характерні для ККГЛ:

1. значне підвищення трансаміназ , білірубіну, сечовини та креатинину;

2. значне підвищення трансаміназ , білірубіну за рахунок прямої фракції, зниження протромбіну;

3. підвищення сечовини та креатини у , зниження протромбіну;

4. *помірне збільшення непрямого білірубіну, трансаміназ,зниження рівня білка та протромбіну;

5. зниження рівня протромбіну

143. Які зміни гемограми характерні для хворих у яких діагностовано ККГЛ:

1. Лейкоцитоз , нейтрофільоз, тромбоцитопенія ;

2. *Лейкопенія з паличкоядерним зсувом, анеозинофілія, тромбоцитопенія;

3. Лейкоцитоз, зсув формули вліво, підвищення ШОЕ ;

4. Тромбоцитопенія , анемія

5. Поява атипових мононуклеарів.

144. Опорним синдромом в патогенезі ГГНС є розвиток:

1. *двосторонній серозно-геморагічний нефрит та деструкція;

2. геморагічного коліту;

3. масивні кровотечі;

4. ураження ендотелію судин;

5. менінгоенцефаліту.

145. У хворого С, 25 р., діагностовано ангіну Сімановського-Венсана. Які клінічні ознаками є характерними для ангіни Сімановського-Венсана :

1. різко виражена інтоксикація;

2. груба сіра плівка на мигдалику;

3. *наявність кратероподібних виразок, вкритих брудно-сірим нальотом;

4. поширення налетів за межі мигдаликів;

5. двобічний характер процесу.

146. У хворого Т, 36 р., який знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу дифтерії з’явилась афонія, поверхневе дихання, ціаноз.. Які найефективніші засоби невідкладної допомоги при асфіктичній стадії дифтерійного крупу:

1. парентеральне введення глюкокортикоїдів;

2. термінове введення протидифтерійної сироватки;

3. *негайна інтубація або трахеостомія;

4. негайна інгаляція зволоженого кисню через носові катетери;

5. гарячі ніжні ванни.

147. Хворий С., 52 р., повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на газовому родовищі. Через місяць після повернення у хворого розвинулись прояви шкірного лейшманіозу-на тлі субфебрилітету в ділянці лівої щоки з’явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, а незабаром утворилася кратероподібна виразка з дном, укритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат. Який специфічний метод діагностики лейшманіозу:

1. *Шкірний тест Монтенегро

2. Реакція Вейля-Фелікса

3. Проба Манту

4. Реакція Вассермана

148. Український бізнесмен повернувся з Південної Америки, де відвідав плантацію зі збору каучуку. Після повернення додому у нього на правому вусі утворилася виразка, яка швидко поширилися на все вухо. Пізніше вушна раковина почала руйнуватися. Діагностовано шкірний лейшманіоз Нового світу. Яка специфічна профілактика при лейшманіозі:

1. *Існує лише для шкірної форми захворювання

2. Існує лише для вісцеральної форми захворювання

3. Не проводиться

4. Проводиться після зараження лейшманіями

5. Проводиться вбитою лейшманіозною культурою

149. Які респіраторні клінічні прояви є характерними при атиповій пневмонії, що викликається Mycoplasma pneumoniae

1. Кашель з виділенням великої кількості гнійного харкотиння

2. *Фарингіт, трахеїт, бронхіт

3. Значні прояви інтоксикації

4. Задишка, ЧД більше 30за 1 хв

5. Клінічні прояви бронхіоліту

150. У хворого Т, 45 р., діагностовано правець. Який з перерахованих клінічних проявів не спостерігається при правці?

1. Тризм;

2. Опістотонус;

3. Сардонічна посмішка;

4. Підвищена температура;

5. *Втрата свідомості

151. В клініці правця гіпертонус не розповсюджується на наступні групи м’язів:

1. М’язи глотки;

2. М’язи промежини;

3. М’язи черевної стінки;

4. *Діафрагма і міжреберні м’язи

152. Найчастіша локалізація В-клітинної лімфоми у хворих на СНІД:

1. Лімфовузли шиї;

2. Медіастінальні лімфовузли;

3. Позаочеревинні лімфовузли;

4. Кістковий мозок;

5. *Головний мозок.

153. У хворого Н., 24 р., діагностовано одну із форм токсоплазмозу. Яка клінічна симптоматика характерна для вторинно-латентної форми токсоплазмозу:

1. Біль в суглобах і м’язах

2. *Кальцифікати, склерозовані лімфовузли

3. Макуло-папульозні висипання

4. Фебрильна температура

5. Діарея

154. Хворому В., 19 р., проведено лабораторну діагностику на СНІД. Який рівень CD4+ клітин характерний для СНІДу:

1. < 1500 в 1 мл крові;

2. < 1000 в 1 мл крові;

3. < 500 в 1 мл крові;

4. *< 200 в 1 мл крові;

5. < 100 в 1 мл крові.

155. Х ворого В., 23 р., з проявами СНІДу діагностовано пневмоцистну пневмонію. Які характерні рентгенологічні симптом пневмоцистної пневмонії:

1. Снігової хурделиці;

2. Порожнини з рівнем рідини;

3. *"Матового скла";

4. Дрібні вогнища затемнення;

5. Затемнення частки легень.

156. Червоно-фіолетові плями і бляшки на нижніх кінцівках, тулубі, голові у хворого на СНІД характерні для:

1. В-клітинної лімфоми;

2. тромбоцитопенічної пурпури;

3. геморагічної форми герпетичної інфекції;

4. *саркоми Капоши;

5. геморагічного васкуліту.

157. У хворого Б, 46 р., який знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу ботулізму, на 8-й день лікування розвинулась сироваткова хвороба . В основі патогенезу сироваткової хвороби є:

1. Анафілактичний тип алергічної реакції.

2. Гиперчутливість сповільненого типу

3. Цитотоксичний тип алергічної реакції

4. *Іммунокомплексний тип алергічної реакції

158. Основні симптоми, які характерні для сироваткової хвороби:

1. підвищена температура тіла, макуло-папульозні висипання

2. *підвищена температура тіла, висип навколо місця ін'єкції, збільшення регіонарних л/в

3. підвищена температура тіла, макуло-папульозні висипання на тильній поверхні кистей і стоп

4. набряк обличчя та шиї

159. Хвора С., 32 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на головний біль, різке підвищення t до 39°С, появу висипу на шкірі тулуба. Хвора 2 дні тому прибула з Ірану. Об’єктивно: на шкірі обличчя сліди від укусів, наймовірніше – москітів; відмічаються гіперемія слизової оболонки рота, уртикарний висип на тлі гіперемії, позитивні симптоми Таусіга 1 та 2 і Піка. Вірогідний діагноз.