5.1.4. Вертикальне планування перехресть вулиць

При вертикальному плануванні перехресть важливо виконати дві вимоги: забезпечити зручність транспортного та пішохідного руху, і сприяти відведенню поверхневих вод.

Утворення поверхні в межах розмостки можливе двома шляхами: поступовим зміщенням гребня проїжджої частини в бік верхового лотка або поступовим зменшенням поперечного уклону верхової половини проїзної частини від типового в бік лотка до направленого в протилежну сторону. В даному випадку було використано другий метод. Розраховано довжину ділянки розмостки:

(8)

5.1.5. Вертикальне планування проїздів

Для побудови проектних горизонталей по проїздах в межах ділянки проектування, перш за все необхідно прокласти систему планувальних осей, по яких в подальшому будуть визначені характерні точки з проектними відмітками, які дозволять виконати градуювання відрізків між ними. Лінії градуювання прокладемо з урахуванням зміщення на місці бортового каменю. Важливо, щоб осі утворювали суцільну сітку, яка б відповідала схемі трасування проїздів в межах ділянки проектування.

За інтерполяцією між існуючими горизонталями визначаємо існуючі відмітки точок перетинання планувальних осей проїздів та інших характерних точок. Одночасно за інтерполяцією між проектними горизонталями на тротуарних смугах визначаємо проектні відмітки точок перетину осей проїздів з червоною

лінією. Тим самим система планувальних осей внутрішньо квартальних проїздів розділяється на окремі відрізки з відомими відмітками на їх кінцях. В результаті отримуємо можливість прийняти проектні відмітки на проїздах усередині території за існуючі, тобто максимально наблизитись до існуючого рельєфу. Поверхневий стік буде забезпечено, коли поздовжні уклони внутрішньо квартальних проїздів будуть не менше 4‰.

Градуювання відрізків планувальних осей по проїздам здійснюється способом, аналогічним розглянутому при проектуванні поверхні вулиць. Важливо запобігти незручностям при встановленні напрямку поперечного уклону проїздів. Бажано, щоб напрямок поперечного уклону проїзду відповідав напрямку схилу поверхні в зоні його прокладання.

Для ділянки 8-9:

L₁ = (190,20-190,13)/0,016=4,38 (м);

L_0,2 = 0,2/0,016=12,5 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,016=5,2 (м);

L^// = 0,10/0,016=6,25 (м).

Для ділянки 9-10:

L₁ = (191,20-191,16)/0,03=1,3 (м);

L_0,2 = 0,2/0,03=6,7 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,03=2,75 (м);

L^// = 0,10/0,03=3,3 (м).

Для ділянки 10-11:

L₁ = (193,40-193,32)/0,029=2,76 (м);

L_0,2 = 0,2/0,029=6,9 (м);

L^/ = 0,03*2,75/0,029=2,8 (м);

L^// = 0,10/0,029=3,4 (м).

Висновок: поверхневий стік забезпечено, оскільки поздовжні уклони внутрішньо квартальних проїздів не менше 4‰.

5.1.6. Вертикальне проектування ділянок між проїздами

Визначені місця проектних горизонталей по обох сторонах проїздів дозволяють прокласти горизонталі і на просторах між проїздами шляхом з'єднання одна з одною точок однойменних горизонталей.

Оскільки на односкатних проїздах бортовий камінь встановлено лише з боку лотка, зміщення горизонталей на прийнятих ділянках має місце лише з одного боку. На протилежній, більш високій стороні, поверхня газону знаходиться на одному рівні з проїздом, і горизонталі газону з'єднуємо з горизонталями проїзду без зміщення.

В окремих випадках при з'єднанні точок однойменних горизонталей довгими прямими лініями на ділянці утворюються місця різкого згущення або розрідження горизонталей.