- •Щоденник-звіт практики
- •Календарний графік проходження практики
- •1. Створення та організація діяльності пат «ПриватБанк»
- •Керівники банку
- •2. Організація фінансової діяльності банківської установи пат «приватбанк»
- •3. Ресурси комерційних банків
- •4. Розрахунково-касові операції в пат «ПриватБанк»
- •5. Кредитні операції у банку
- •6. Операції банків з іноземною валютою
- •7. Нетрадиційні банківські операції та послуги що надає пат «приватбанк»
- •8. Робота на посаді начальника відділу (операційного, кредитного, карткового)
- •Список використаної літератури
- •Інтернет джерела:
- •Відгук осіб, які перевіряли проходження практики
- •Висновок керівника практики від вищого навчального закладу про проходження практики
- •Додатки
5. Кредитні операції у банку
Банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.
Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів:
1. За основними категоріями позичальників: кредити галузям народного господарства; кредити населенню; кредити державним органам влади.
2. За цільовим спрямуванням: виробничий; споживчий.
3. За строками користування: строкові;до запитання (онкольні); прострочені; відстрочені (пролонговані).
4. Залежно від забезпечення: забезпечені (ломбардні); незабезпечені (бланкові).
5. За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантовані.
6. Залежно від кількості кредиторів: надані одним банком; консорціумні; паралельні.
7. Залежно від порядку погашення: поступово (в розстрочку); водночас із закінченням строку кредитного договору; у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.
8. За характером і способом сплати процентів: з фіксованою процентною ставкою; з плаваючою процентною ставкою; зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (звичайний кредит); зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).
ПриватБанк пропонує своїм клієнтам-юридичним особам та фізичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності кредити та кредитні лінії як у національній, так і в іноземній валюті на наступні цілі:
овердрафт;
поповнення обігових коштів;
придбання нових транспортних засобів та/або сільгосптехніки;
виконання капітальних витрат (обладнання, модернізацію, ремонт тощо);
реалізацію інвестиційних проектів;
будь-які цілі під заставу депозиту.
Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитних договорів.
Кредитний договір – це юридичний документ, що визначає взаємні обов’язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.
Кредитний ризик — це ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по ньому, належних кредитору. Інакше кажучи, під кредитним ризиком прийнято розуміти ймовірність, а точніше загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання прибутків або збільшення витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій. Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникати через погіршення фінансового стану позичальника, відсутність необхідних організаційних здібностей в його керівництва, недостатню підготовку працівника, що приймає рішення про кредитування, та інші обставини. Найзагальніші способи страхування ризиків у банківській практиці зводяться до їх диверсифікації (тобто розподілу, регулювання структури і розмірів), а також до постійного контролю з боку банку за виконанням необхідних співвідношень, нормативів (наприклад, нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника, нормативу великих кредитних ризиків, що встановлюються центральним банком) та здійснення у разі необхідності коригуючих дій.
Суттєву роль при цьому відіграє наявність у банку відповідної інформаційної бази і сучасних технологій, кваліфікованого персоналу, а також проведення постійних робіт з прогнозування економічної кон'юнктури. Однак здійснення подібних робіт потребує значних витрат і доступне лише досить великим банкам.
Суть відсотка як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом відсотка є додаткова вартість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням — норма відсотка, або ставка. Остання регулюється в основному співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу.
Відсоткові ставки по кредитах комерційного банку можуть бути твердими І плаваючими. Тверда ставка залишається незмінною протягом всього строку дії кредитного договору, плаваюча змінюється.
На величину відсоткової ставки впливають такі фактори:
1.Облікова ставка центрального банку (комерційні банки встановлюють відсоткові ставки по своїх позичкових операціях вище облікової ставки).
2.Рівень інфляції (обов’язково враховується, бо інакше банки будуть нести збитки від знецінення грошей).
3.Строк позики (чим довший строк, тим вища процентна ставка).
4.Витрати по формуванню позичкового капіталу (чим дорожче банку дістаються ресурси, тим вища норма проценту по кредиту).
5.Ризик (позики з більш високим ступенем ризику видаються під більш високий процент, щоб компенсувати кредитору витрати від ризикового розміщення коштів).
6.Розмір позики (проценти по великих кредитах повинні бути нижчими, ніж по дрібних, оскільки при видачі великих кредитів банки несуть відносно менші витрати).
7.Попит на позики (більш високий попит на позики передбачає підвищення процентних ставок на них).
8.Характер наданого забезпечення (чим вища якість застави, тим нижчий відсоток по позиці).
9.Зміст заходу, що кредитується (ставки по позиках на виробництво - нижчі, а на посередницькі операції - вищі).
10.Витрати на оформлення позики і контролю (чим більші витрати, тим вища норма позичкового процента).
Етапи кредитування в ПАТ «ПриватБанк»:
1 етап. До банку подається заявка (клопотання) на отримання кредиту. На цьому етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, на прохання банку клієнт подає ряд документів: статутні та інші засновницькі документи, бухгалтерський баланс та фінансовий звіт на останню звітну дату, контракти або копії контрактів, техніко-економічне обґрунтування необхідності кредиту, бізнес-план тощо. Після ознайомлення з документами працівник банку проводить попередню бесіду з майбутнім кредитоодержувачем, що дозволяє з'ясувати важливі деталі щодо умов надання та погашення кредиту і відсотків. На цьому етапі банк приділяє увагу достовірності документів та інформації, на основі яких вирішується питання про надання кредиту.
2 етап. Передбачає вивчення кредитоспроможності клієнта. При цьому аналіз кредитної заявки клієнта та його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких:
матеріали, отримані безпосередньо від позичальника;
матеріали, що знаходяться в архіві і базі даних самого банку;
відомості, отримані від кредиторів, покупців і постачальників позичальника та інших зовнішніх джерел.
Резерв формується у тій валюті, в якій обліковується заборгованість, на відміну від попереднього варіанта, коли всі резерви формувались у національній валюті.
З метою нарахування резерву комерційний банк здійснює класифікацію наданих кредитів і депозитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:
оцінки фінансового стану позичальника;
погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за нею.
Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи комерційний банк має враховувати такі економічні показники його діяльності: обсяг реалізації, прибутки та збитки, рентабельність, ліквідність, грошові потоки, склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості, собівартість продукції. Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру: ефективність управління позичальника, його ринкова позиція і залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі, погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому, професіоналізм керівництва.
а) Кредит, пов'язаний з вексельним обігом.
Обліковий кредит надається банками при обслуговуванні платіжного обороту клієнта. Кредитна угода виникає в результаті купівлі банком векселя, по якому одержувачем коштів є його клієнт. Ціна купівлі векселя являє собою його номінальну вартість, за вирахуванням облікової ставки
Кредит, наданий під заставу векселів зі спеціального позичкового рахунку, погашається, як правило, шляхом перерахування коштів за розпорядженням позичальника з його розрахункового рахунку на спеціальний позичковий рахунок або шляхом зарахування платежів, які надходять від векселедавців по векселях, прийнятих у забезпечення кредиту безпосередньо на спецпозичковий рахунок.
б) Кредит під заставу цінних паперів.
Одержання кредиту позичальник подає до банку заяву разом з реєстром цінних паперів, які передаються в заставу. Якщо банк прийняв рішення про надання кредиту, то укладається кредитний договір і договір застави. Розмір кредиту встановлюється у відсотках до вартості застави на момент укладання кредитної угоди.
Погашення кредиту під цінні папери здійснюється з регресією платежів: за бажанням позичальника — достроково; за вимогою кредитора з попереднім повідомленням позичальника.
в) Споживчий кредит.
Споживчий кредит — це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта.
д) Сільськогосподарський кредит.
Потреба в кредиті визначається як різниця між запасами матеріальних цінностей та виробничими витратами, які не перекриті виходом продукції, з одного боку, та власними обіговими коштами сільськогосподарського підприємства та кредиторською заборгованістю, з іншого.
Погашення кредиту відбувається з поточного рахунку сільськогосподарського підприємства в розмірах і строки, зазначені в кредитному договорі. Строки погашення позичок встановлюються на ті квартали, в яких вихід продукції за планом перевищує планові витрати та приріст залишків матеріальних цінностей.
04.05.2015-09.05.2015
