4.5. Можливі шляхи оптимізації поводження з побутовими відходами у м. Львові відповідно до вимог єс

Враховуючи світовий досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання потрібно три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки:

1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через сортування та встановлення установок з нейтралізації та оброблення відходів для зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та захоронення відходів.

Цей підхід характеризується такими основними принципами:

- утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;

- контроль якості довкілля (води, повітря, грунтів) безпосередньо на техногенних системах;

- моніторинг місць накопичення і зберігання відходів.

2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:

- запобігання утворенню відходів;

- утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;

- остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.

3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і поширюється у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямку її екологізації.

Застосування одного з вищенаведених підходів вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг.

Враховуючи специфіку ТПВ, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл "сировина – продукція – відходи" повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню. Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження ТПВ є максимальне використання їх як вторинної сировини.

4.5.1. Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення тпв

Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовільняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля. Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.

На цей час використовується метод захоронення всіх відходів на полігоні зі всіма його недоліками, через що система поводження з ТПВ потребує переходу на більш прогресивні методи вирішення проблеми. Тому, в найкоротшій перспективі оптимальною схемою поводження з ТПВ є роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, з подальшим їх сортуванням на сміттєсортувальному комплексі і утилізацією невідсортованого залишку на сучасному полігоні з перспективою поетапного впровадження новітніх технологій.