2. Екологічне оцінювання природних умов басейну р.Полтва

2.1 Моніторинг басейну річки Полтва за 2012 – 2015рр

Рис. 2.1 Результати моніторингу річки Полтви за 2015 рік.

Рис. 2.1 Результати моніторингу річки Полтви за 2014 рік.

Рис. 2.1 Результати моніторингу річки Полтви за 2013 рік.

Рис. 2.1 Результати моніторингу річки Полтви за 2012 рік.

2.2 Розрахунок інтегральних показників рівня забруднення річок

1. Показник відносної ефективності гідрохімічного процесу самоочищення.

При надходженні у річковий потік забруднених речовин зниження їх концентрації вниз по течії річки від місця випуску обумовлене не лише їх розводженням, але й хімічними процесами перетворення речовин. Вказані перетворення можливо приблизно оцінити за допомогою коефіцієнта не консервативності речовини (К_н), який при розпаді речовин є величиною від’ємною.

Коефіцієнт не консервативності знаходиться у такому співвідношенні з традиційним коефіцієнтом розпаду, який враховує розпад хімічних сполук у реакціях і який виражається в 1/добу:

К – коефіцієнт розпаду речовини

Якщо взяти усю зону забруднення від місця скиду стічних вод до її кінця, тобто до ізолінії (S=ГДК), то загальне зниження концентрації забруднюючих речовин в ній з урахуванням гідродинамічних та хімічних процесів, визначається різницею: Середня концентрація в зоні забруднення може бути визначена за формулою:

Тоді зниження концентрації (δS) розгляненої речовини в цій зоні за рахунок хімічних перетворень виражається:

t_пр – час проходження водними масами зону забруднення

Приблизно час перебування водних мас у зоні забруднення можна визначити за формулою:

V_{сер.заб.} – середня швидкість течії

Показник відносної ефективності гідрохімічного процесу самоочищення визначається за формулою:

_;

2. Показники, які враховують зовнішній водообмін водних об’єктів.

Зовнішній водообмін у водоймах здійснюється за сладною схемою. Для розв’язування задач зовнішнього водообміну використовується система диференційних рівнянь. Однак для практичних цілей використовують умовний показник зовнішнього водообміну. Цей показник є часом Т_умв, на протязі якого відбувається зміна водних мас у водоймі, при умові, що приток не змішувався з водами водойми, а витискав їх до початку річки. Тоді:

V_в – об’єм стоку річки, яка витікає з водойми за даний час

W_оз – об’єм водойми.

У випадку, коли істотно змінюється водообмін водоймища за рахунок скиду стічних вод, розраховують умовний час зовнішнього водообміну.

У випадку, коли скид стічних вод у проточну водойму призводить до помітного забруднення водойми (тобто забруднення перевищує норму), використовують показник відносного часу насичення забруднюючою речовиною = ГДК

τ

t_ГДК – час, необхідний для насичення водоймища забрудненою

речовиною = ГДК

S^* - концентрація забрудненої речовини

Ця формула діє, якщо S^*>ГДК.

Якщо S^*<ГДК, то обчислення показника:

τ _ГДК

Якщо S^*=ГДК, тоді τ _ГДК=∞

Стабілізація забрудненості відповідає деякому граничному стану забрудненості водних мас, який визначається умовою рівності надходження у водойму і виносу з неї забруднюючих речовин.

Тому

_{Розрахунки}

τ _ГДК

τ