- •26Вплив на кваліфікацію суспільно-небезпечного діяння факультативних ознак складу злочину ,які характерезують субєктивну сторону злочину.
- •27 Юридична помилка та її вплив на кваліфікацію
- •28.Фактична помилка та її вплив на кваліфікацію діяння.
- •29.Кваліфікація діянь вчинених за відсутності ознак складу злочину.
- •31.Кваліфікація за відсутностьі ознак субєкта злочину.
- •32.Кваліфікація діянь вчинених за відсутності винни.
- •33.Кваліфікація незакінченого злочину.
- •34.Кваліфікація у звязку з добровільною відмовою від вчиненого злочину.
- •36.Кваліфікація співучасті з врахуванням її форми.
- •35.Кваліфікація співучасті з врахуванням виду співучасника.
- •37.Спеціальні питання відповідальності за співучасть і кваліфікація вчиненого.
31.Кваліфікація за відсутностьі ознак субєкта злочину.
Відсутність суб'єктивних ознак складу злочину може полягати у відсутності окремих ознак, які характеризують суб'єкт злочину чи його суб'єктивну сторону. При цьо му вчинене посягання наділене усіма необхідними об'єк тивними ознаками складу злочину, проте вчинене: 1) не фізичною особою;
неосудним;
особою, яка не досягала віку, з якого може настава
ти кримінальна відповідальність;
особою, яка не наділена ознаками спеціального суб'єк
та злочину;
при відсутності форми вини, яка обов'язкова для
даного злочину або взагалі при відсутності вини (внаслі
док випадку);
при відсутності мотиву чи мети, які обов'язкові для
даного складу злочину.
Відсутність одних ознак (фізичної особи, осудності, досягнення певного віку, вини) означає, що кримінальна відповідальність взагалі не настає і скоєне не повинно ква ліфікуватися як злочин. В інших же випадках (відсутність
ознак, обов'язкових для певного складу злочину, за наявності ознак іншого складу злочину) констатується відсутність складу певного злочину, що, однак, не виключає наявності складу іншого злочину.
32.Кваліфікація діянь вчинених за відсутності винни.
Процес кримінально-правової кваліфікації, як вже відзначалося при викладі питань, пов'язаних зі стадіями та етапами відповідної суб'єктивної діяльності, передбачає певну послідовність встановлення елементів та ознак складу злочину. При цьо му встановлення суб'єктивної сторони посягання здійсню ється наприкінці процесу кваліфікації, тоді, коли вже до ведена наявність ознак об'єкта, об'єктивної сторони та суб'єкта відповідного злочину. Тому цілком можливі си туації, за яких:
визначення статті, за якою настає відповідальність,
відбувається залежно від суб'єктивної сторони посягання.
Наприклад, кваліфікація вбивства, службових злочинів
значною мірою детермінована формою вини;
констатована наявність всіх необхідних для даного
злочину ознак, за винятком вини або інших ознак суб'єк
тивної сторони злочину.
Принцип криміна- 3 положень, викладених в ч. 2
льної відповідаль- ст. 2 КК, а також у ряді інших кри-
ності лише за наяв- мінально-правових норм, випливає,
ності вини та його що кримінальна відповідальність
врахування при кри- настає лише за наявності вини. Не
мінально-правовій існує вини взагалі, це поняття кон-
кваліфікації кретне, вона стосується ставлення
особи до певного суспільно небез печного діяння та його наслідків, існує лише у формі умислу чи необережності. Це означає, що особа може бути не винною щодо одного злочину, і, водночас, мати вину щодо іншого кримінально караного посягання.
Врахування вини при кримінально-правовій кваліфі кації полягає в такому:
якщо кримінально-правова норма передбачає на
явність певної форми вини, то посягання може кваліфіку
ватися за статтею КК, що виражає цю норму, лише за на
явності «потрібної» форми вини, а у певних випадках і
відповідного виду умислу чи необережності;
відсутність форми вини, необхідної для певного зло
чину, не виключає того, що скоєне повинно кваліфікува
тися за статтею, яка передбачає іншу форму вини;
діяння, вчинене без вини, не тягне за собою кримі
нальної відповідальності.
