- •Завдання на курсову роботу
- •Календарний план
- •Розділ 1 Аналіз рядів розподілу
- •Розділ 2 Аналітичні показники та середні характеристики рядів динаміки. Трендові моделі.
- •Р озділ 3 Використання індексного методу для аналізу впливу окремих факторів на показники.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
- •Додатки
Розділ 1 Аналіз рядів розподілу
В
результаті зведення та групування
одержують ряди
розподілу.
В
залежності від статистичної природи
групувальної ознаки (х) ряди розподілу
розділяють на атрибутивні
та варіаційні
( за кількісною ознакою). В свою чергу
варіаційні ряди поділяються на інтервальні
та дискретні.
Ряди розподілу складаються із варіант(х)
та частот f або часток d.
Ряди розподілу з абсолютними частотами
f
характеризують склад
сукупності, а з відносними(частками d)
структуру сукупності. Якщо ряд розподілу
є інтервальним з нерівними інтервалами
то аналізуючи розподіл використовують
щільність частоти( частки) на одиницю
інтервалу :
;
До характеристик центру розподілу відносять середню арифметичну
зважену, а також порядкові середні: моду, медіану та інші квантилі. Середня арифметична характеризує типовий рівень ознаки в сукупності. За даними ряду розподілу середня розраховується, як середня арифметична зважена:
на основі частот |
на основі часток |
|
|
Середня арифметична зазнає впливу всіх індивідуальних значень.
Різновидом середніх величин є порядкові середні – це мода, медіана та інші квантилі.
Мода М0 – це найпоширеніше значення ознаки в рядах розподілу, тобто варіанта,
я
ка
в ряду розподілу має найбільшу частоту
(частку).
В інтервальних рядах моду визначають за формулою Орженського:
де x0 та h- відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу.
fm0 , fm0-1, fm0+1 - частоти (частки) модального, передмодального та післямодального інтервалу.
Модальним називають інтервал, якому відповідає найбільша частота, він визначається візуально.
Медіана Ме - це варіанта, яка припадає на середину упорядкованого ряду розподілу і ділить його на дві рівні за обсягом частини.
Для визначення Ме у ряду використовують кумулятивні ( нагромаджені) частоти Sf або Sd.
В інтервальному ряду медіана визначається за формулою Фехнера:
де x0 та h – нижня межа та розмір медіального інтервалу;
Sme-1 – кумулятивна частота предмедіального інтервалу; fme- частота медіального інтервалу.
Ряд розподілу відповідно завданню утворює 7 груп з нерівномірними інтервалами, з метою полегшення аналізу рядів розподілу необхідно на основі даних табл. 1.1 провести вторинне групування і утворити 5 груп з рівними інтервалами.
ЗП |
Кількість працівників |
1300-2200 |
8 |
2200-2800 |
5 |
2800-3200 |
11 |
3200-3400 |
7 |
3400-4100 |
5 |
4100-4600 |
3 |
4600-6000 |
2 |
разом |
40+ 1 =41 |
В
изначаємо
крок інтервалу групування
h= (xmax- xmin)/5 =( 6000-1300)/5 =940
Отже будемо мати групи з такими межами:
1300-2240
2240-3180
3180-4120
4120-5060
5060-6000
У таблиці 1.2 представлено вторинне групування
Таблиця 1.2
групи за ЗП |
Кількість працівників |
1300-2240 |
8+((5/(2800-2200)*(2240-2200)) =8 |
2240-3180 |
5+((11/(3200-2800)*(3180-2800) =15 |
3180-4120 |
1+7+5+((3/(4600-4100)*(4120-4100)=13 |
4120-5060 |
3+((2/(6000-4600)*(5060-4600)= 4 |
5060-6000 |
1 |
разом |
41 |
Розрахуємо характеристики центру розподілу для утвореного ряду розподілу,
таблиця 1.3.
Таблиця 1.3
групи за ЗП |
f |
xсер |
xf |
|
|
|
S |
1300-2240 |
8 |
1770 |
14160 |
-1306,82927 |
10454,6 |
13662421,9 |
14 |
2240-3180 |
15 |
2710 |
40650 |
-366,829268 |
5502,44 |
2018455,68 |
23 |
3180-4120 |
13 |
3650 |
47450 |
573,1707317 |
7451,22 |
4270820,94 |
36 |
4120-5060 |
4 |
4590 |
18360 |
1513,170732 |
6052,68 |
9158742,65 |
40 |
5060-6000 |
1 |
5530 |
5530 |
2453,170732 |
2453,17 |
6018046,64 |
41 |
разом |
41 |
|
126150 |
|
31914,1 |
35128487,8 |
|
грн.;
Отже, середня заробітна плата на підприємстві 3076,83 грн
Визначаємо:
М
едіану
Me=XMe+h*
грн.;
Моду
Мо=ХМо+h*
грн..
Визначимо графічно моду та медіану.
Р
ис.
1.1 – Графічне визначення моди
Рис. 1.2 – Комулянта
О
бчислюємо
розмах варіації:
R= xmax-xmin = 6000- 1300= 4700 грн.
Середнє лінійне відхилення
=
=
грн..
Дисперсія
2
=
Середнє квадратичне відхилення
Лінійний коефіцієнт варіації
=
100 %=
Квадратичний коефіцієнт варіації
=
100 %=
;
Порівняємо
значення
, Ме,
М0
;
= 3076,83, Ме=3023,33 Мо=2971, як бачимо Мо Ме отже маємо правосторонню асиметрію
Стандартизоване
відхилення: АS
=
,
якщо асиметрію визначати за показником
медіани Аs
= 0,06
Визначимо коефіцієнт асиметрії та ексцес за допомогою центральних моментів розподілу 3-го та 4-го порядку.
Таблиця 1.4 - Розрахунок значень центральних моментів 3-го та 4-го порядку
групи за ЗП |
f |
(x-x)3 |
(x-x)3f |
(x-x)4 |
(x-x)4f |
1300-2240 |
8 |
-2231806600 |
-17854452803,88 |
2916590186682,09 |
23332721493456,70 |
2240-3180 |
15 |
-49361908,04 |
-740428620,6 |
18107392607,71 |
271610889115,68 |
3180-4120 |
13 |
188300735,6 |
2447909563 |
107928470419,12 |
1403070115448,54 |
4120-5060 |
4 |
3464685331 |
13858741322 |
5242660436701,67 |
20970641746806,70 |
5060-6000 |
1 |
14763295877 |
14763295877 |
36216885348040,70 |
36216885348040,70 |
разом |
41 |
|
12475065337 |
|
82194929592868,30 |
так , як Аs<0,5 –
асиметрія середня.
<3,
що говорить про плосковершиний розподіл.
Для оцінки істотності коефіцієнта асиметрії та ексцесу розподілу визначимо середню квадратичну похибку:
>3
,
=
;
=
3
,тому асиметрія несуттєва.
>3,
=
=
>3
, це означає, що ексцес є властивий для
розподілу
ознаки в генеральній сукупності.
Поглиблюючи аналіз, можна описати закономірність співвідношення варіант і частот певною функцією, яку називають теоретичною кривою. Серед множини кривих розподілу найпоширенішою виявилась нормальна крива. Вона застосовується як стандарт, з яким порівнюють інші розподіли.
Частоти , які відповідають теоретичній кривій називаються теоретичними. Для нормального розподілу їх визначають за формулою:
,
де N = Σf – обсягу сукупності, або сума частот варіаційного ряду;
h – інтервал групування;
-
середнє квадратичне відхилення.
–диференційна
функція Лапласа:
.(Додаток
Б)
Ф
ункція
табульована і її значення знаходимо в
таблицях, попередньо визначивши нормовані
відхилення
,
де х
– середина інтервалу групування.
Перевіримо гіпотезу про відповідність емпіричного розподілу нормальному.
Результати заносимо в таблицю 1.5
Таблиця 1.5 – Теоретичний розподіл
групи за ЗП |
f |
x |
t |
|
|
1300-2240 |
8 |
1770 |
-1,41183 |
0,1497 |
6 |
2240-3180 |
15 |
2710 |
-0,3963 |
0,3683 |
15 |
3180-4120 |
13 |
3650 |
0,619222 |
0,3312 |
14 |
4120-5060 |
4 |
4590 |
1,634745 |
0,1074 |
5 |
5060-6000 |
1 |
5530 |
2,650269 |
0,0119 |
1 |
разом |
41 |
|
|
|
41 |
Для оцінки істотності відхилень використовуємо критерій узгодження Пірсона. Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.6.
Таблиця 1.6 - Розрахунок фактичних значення критерія узгодженості Пірсона
f |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
6 |
2 |
4 |
0,66 |
15 |
15 |
0 |
0 |
0 |
13 |
14 |
-1 |
1 |
0,071 |
4 |
5 |
-1 |
1 |
0,2 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
Разом |
41 |
|
|
0,931 |
Фактичне
значення
порівнюємо
з критичним. Для імовірності 1-а=1-0,95=0,05
і числа вільності к=т-r-1=5-21=2,
де т-число
груп; r=2-
число параметрів функції критичне
значення χ20,05(2)=5,99.
Порівнюючи фактичне та критичне значення
критерія Пірсона - χ2=0,931<
χ20,05(2)=5,99(Додаток
Г см.методичні вказівки), з ймовірністю
0,995
можна стверджувати, що розподіл працюючих
за заробітною платою підпорядковується
нормальному закону.
Лінійна діаграма теоретичних та емпіричних частот зображена на рис.1.3
Рис. 1.3 – Розподіл теоретичних та емперічних частот.
Висновок до розділу 1
Підводячи
підсумок дослідження розподілу заробітної
плати можна виділити основні аспекти:
середня заробітна плата на підприємстві
складає 3076,83 грн., половина працівників
мають заробітну плату до 3023,33 грн., а
друга половина більше неї( Ме
= 3023,3грн.). Найпоширеніша заробітна плата
на підприємстві 2971 грн. Сукупність є
однорідною так, як
.
Асиметрія лівостороння, середня і
несуттєва для даного ряду розподілу.
Розподіл плосковершиний, ексцес
властивий. З ймовірністю 0,95 можна
стверджувати, що даний ряд підпорядковується
нормальному закону розподілу так, як
розрахунковий коефіцієнт Пірсона (0,94)
є значно меньшим за табличне значення.
