- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
4. Лінії електропередачі
Лінії електропередачі поділяються на повітряні та кабельні.
Повітряна лінія - це споруджений на відкритому повітрі пристрій, що складається з проводів, опор та ізоляторів, і призначений для передачі електричної енергії на відстань. Відстань між опорами, на яких закріплені проводи, називають довжиною прольоту. Відстань по вертикалі між горизонтальною прямою, що з'єднує точки кріплення проводу на опорах і нижчою точкою проводу в прольоті називають стрілою прогину.
Відстань по вертикалі від нижчої точки проводу в прольоті до землі називають габаритом лінії.
У сільських електричних мережах для виготовлення проводів використовують мідь, алюміній, сталь. Мідь для повітряних ліній застосовується рідко (на узбережжях морів, у хімічно забруднених районах тощо). Мідні ізольовані проводи застосовують для прокладки всередині приміщень. Алюмінієві проводи використовують як всередині приміщень, так і на відкритому повітрі.
Широке поширення одержали сталеалюмінієві проводи, у яких внутрішні дроти зроблені зі сталі, зовнішні - з алюмінію. Призначення сталевих дротів - нести механічне навантаження, а алюмінієвих -електричне.
Проводи повітряних ліній не ізольовані. Вони бувають однодротовими і багатодротовими. Однодротові проводи з міді виготовляють площею поперечного перерізу до 10 мм2, зі сталі - діаметром до 5 мм. Алюмінієві однодротові проводи для повітряних ліній не застосовують. Багатодротові проводи виготовляють із міді, алюмінію і сталі. Усі дроти мають однакову площу перерізу.
При маркуванні мідні проводи позначають буквою А/, алюмінії пі А, сталеалюмінієві -АС, сталеві - ПС. Наступні цифри для бага-РОДротових проводів означають площу поперечного перерізу, а для однодротових - діаметр проводу. Наприклад, А25 означає алюмінієвий провід площею перерізу 25 мм2, ПС35 - сталевий провід площею перерізу 35 мм2.
Відповідно до ГОСТ 839-80 Е рекомендується використовувати и розподільних мережах 10 і 0,38 кВт проводи марок: Ап - провід, і кручений з алюмінієвих дротів АТп; Апс - провід, скручений із сталеного сердечника й алюмінієвих дротів АТп; АН - провід, скручений із дротів нетермообробленого алюмінієвого сплаву АВ-Е; АЖ - провід, скручений із дротів термообробленого алюмінієвого сплаву АВ-Е.
Для надійної ізоляції проводів один від одного і від землі на опорах встановлюють ізолятори, які повинні витримувати значні механічні навантаження. Виготовляють ізолятори з фарфору чи спеціального скла. За конструктивними особливостями вони бувають штирові та підвісні. Штирові ізолятори кріплять на штирях, які закріплюються на траверсах чи гаках.
У мережах напругою 380 В застосовують штирові ізолятори типів ТФ і ТФО, у мережах 10 кВт - ШФ10 і ШС10-Д. Для ліній напругою 20 і 35 кВт використовують штирові ізолятори ШФ20-У і ШФ35-Б. а на лініях напругою 35 кВт і вище - підвісні ізолятори типу 11С і ПФ.
Опори призначені для підтримки проводів на необхідній відстані від землі. Вони повинні бути стійкими до різних зовнішніх впливів - ожеледі та вітру. Виготовляють їх з дерева, залізобетону, а в мережах напругою 35 кВт і вище, зі сталі. За призначенням опори бувають проміжні, анкерні, кутові, кінцеві та спеціальні.
Кабельні лінії більш надійні в експлуатації, ніж повітряні, мають більш тривалий термін служби і становлять меншу небезпеку для людей і тварин під час аварій. Разом з тим воші дорожчі, у них складніше знайти і виправити ушкодження і потрібен більш кваліфікований персонал для обслуговування.
Залежно від призначення і напруги кабелі виготовляють з паперовою, гумовою і поліетиленовою ізоляцією.
Залежно від матеріалу струмоведучої жили і його конструкції, кабелі мають різне маркування. Наприклад, СБЗх70 - кабель з мідними жилами, трижильний, площею перетину 70 мм2. з паперовою ізоляцією, у свинцевій оболонці, броньований, із джутовим асфальтованим покриттям. Якщо оболонка кабели) з вїні.тіту. то 6укв,\ і заміняють буквою В. якщо з поліетилену - буквою //. якщо з алюмінію - буквою А.
Кабельні лінії напругою до 1000 В застосовують на тваринницьких комплексах і птахофабриках для передачі електроенергії від підстанцій 10/0,4 кВт до виробничих приміщень, а також до житлових забудов.
У сільській місцевості використовують найбільш простий і недорогий спосіб спорудження кабельних ліній - прокладку кабелів у землі. Глибина закладення кабелю - 0,7 м. При цьому кабель укладають па піщану подушку, а від механічних ушкоджень зверху захищають цеглою чи бетонними плитами.
