- •1. Файлова система fat. Таблиця fat. Підвиди fat12, fat16, fat32 їх характеристики, та обмеження розмірів розділу та файлів. Розмір кластера для кожного підвиду.
- •2. Файлова система ntfs. Поняття Master File Table (mft). Обмеження на максимальний розмір розділу та файла. Принципи розміщення файлів на розділі з файловою системою ntfs.
- •3. Дискові масиви raid. Типи масивів raid0, raid1, raid2, raid3, raid4 та raid5. Опис кожного з цих типів та їх характеристики. Переваги та недоліки кожного з них. Комбіновані масиви.
- •4. Поняття низькорівневого та логічного форматування. Поняття сектору та кластера. Розмір сектора. Проблема фрагментації файлів.
- •5. Процес завантаження операційної системи. Поняття boot-сектора. Master Boot Record (mbr). Структура mbr. Поняття розширеного розділу. Активний розділ.
- •6. Операційна система ms-dos. Історія версій. Основні файли даної ос. Використання оперативної памяті в даній ос.
- •7. Мережеві та розподілені ос. Поняття клієнтської та серверної частин. Мережеві служби та сервіси.
- •8. Архітектура операційної системи. Поняття ядра. Ядро в привілейованому режимі. Багатошарова структура ос.
- •9. Загальна структура ос на базі Windows nt. Типи процесів в даній ос. Понятя бібліотек динамічного підключення. Dll - підсистема. Підсистеми оточення.
- •10. Основні компоненти вводу-виводу в ос Windows nt. Поняття Hardware Abstraction Layer (hal). Поняття драйвера.
- •11. Поняття реєстру ос Windows nt. Основні розділи реєстру. Призначення реєстру Windows. Системні файли, де розміщується реєстр.
- •12. Загальна структура програи для ос Windows nt. Поняття повідомлення. Поняття об’єктів ядра та об’єктів інтерфейсу.
- •13. Паралельні та векторно-конвеєрні комп’ютери. Особливості реалізації. Поняття векторних команд.
- •14. Системи із спільною пам’яттю. Переваги та недоліки.
- •5. Паралельні і розподілені обчислення
- •1. Файлові системи. Особливості та недоліки використання традиційних файлових систем
14. Системи із спільною пам’яттю. Переваги та недоліки.
Паралельні ПК із спільною пам’яттю
Комп’ютери даного класу відповідно мають переваги та недоліки.
Переваги: простота програмування; спільний адресний простір; простота роботи;
Недоліки: невелика кількість процесорів; дуже велика вартість;
Щоб збільшити кількість процесорів, але при цьому залишити єдиний адресний простір, пропонується декілька архітектур. Найпопулярніша з них – СС VNUMA.
В даній архітектурі фізична пам’ять є фізично розподіленою, але на логічному рівні – це її єдиний адресний простір. Також дана архітектура вирішує проблему когерентності кешів і забезпечує повну сумісність з комп’юперами SMP.
Приклад архітектури СС VNUMA будемо розглядати на комп’ютері ИP Saperdome. Він випущений в 2000 році. Максимальна конфігурація може включати до 64 процесорів, максимальна кількість оперативної пам’яті – 256Гб, розширення – до 1Тб.
Основу архітектури складають обчислювальні коди, зв’язані між собою ієрархічною системою перемикачів. Кожна комірка – це мультипроцесор, на якому розміщені всі необхідні компоненти. Кожна комірка може містити до 4 процесорів, оперативна пам’ять – до 16Мб.
Центральне місце в комірці займає контролер комірки. Це дуже складний пристрій, який складається з 24 млн транзисторів. Контролер зв’язаний з кожним процесором через окремий порт. Швидкість обміну даних – 2Гбіт/с. Також контролер слідкує за когерентністю кеш- пам’яті процесора. Пам’ять комірки може мати ємність від 2Гб і конструкцію поділено на 2 банки, що зв’язані з контролером комірки через окремі порти з швидкістю передачі інформації – 2Гбіт/с. Система введення/виведення включає в себе PCI- слоти. Окремий порт комірки зв’язаний з комутатором, через який відбувається зв’язок з іншими комірками.
При повній конфігурації ПК HP Superdome складається з двох стійок:
Одним з центральних питань використання архітектури СС VNUMA є різниця в часі звернення. В комп’ютерах HP Superdome є 3 види затримки:
1.процесор і пам’ять знаходяться в одній комірці - затримка мінімальна;
2.процесор і пам’ять знаходяться в різних комірках, під’єднані до одного комутатора – затримка середня;
3.процесор і пам’ять розміщені в різних комірках, комірки під’єднані до різних комутаторів – затримка максимальна.
Тому при написанні програми для даного комп’ютера потрібно уникати можливості розпорідного звернення до пам’яті. Також даний комп’ютер має ряд особливостей:
1.він може працювати як єдиний класичний ПК, а можна його скорегувати так, щоб розбити на декілька частин, кожна з яких називається n Portition, вона може працювати під окремою операційною системою;
2.«гаряча» заміна усіх компонентів системи;
3.ефективна робота з великою кількістю периферійних пристроїв;
4.резервування;
5.моніторинг всіх параметрів системи.
Розглянемо процесор РА-8700. його тактова частота – 750МГц., володіє суперскалярною архітектурою і витрачає 4 такти на виконання однієї операції. Іншими словами, пікова продуктивність даного процесора – 3 ГФлопс, а всієї 64-процесорної системи – 192 ГФл. Процесор РІ 8700 на кожному такті виконує стільки операцій, скільки йому дозволяє інформаційна структура коду, а також кількість вільних функціональних пристроїв. Всього пристроїв в процесорі є 10. 4 з них – для виконання арифметичних операцій над цілими числами; 4 – над дробовими і 2 функціональні пристрої – для проведення запису/читання. Починаючи з процесорів РІ 8500, кеш І рівня розміщується на кристалі процесора і досягає об’єму 2,25 Мб. При складанні програм для комп’ютерів даного класу можуть виникнути проблеми, що характерні для усіх типів паралельних комп’ютерів. А саме, неможливість розпаралелення фрагментів коду, тобто, якщо 25% коду – це послідовні операції, то збільшення швидкодії більш ніж у 5 разів досягнути нереально. Також потрібно звертати увагу на неоднорідність звернень до пам’яті.
