§20. Розрахунок несиметричного трифазного кола при з'єднанні трикутником
Трифазне коло при з'єднанні приймача трикутником і будь-якій схемі з'єднання фаз джерела має розгалужену багатоконтурну схему (див., наприклад, рис. 20.7, а; 21.5).
З'єднання джерела і приймача трикутником
Розрахунок такого кола виконують одним із відомих методів з урахуванням складу його елементів і схеми з'єднання.
Розрахунок складного кола (див. рис. 20.7, а) значно спрощується, якщо не враховувати опір проводів. При цьому напруги на фазах приймача дорівнюють відповідним напругам джерела і, як правило, є симетричною системою.
Якщо трифазну систему напруг, прикладених до приймача, відомо,
то фазні струми в несиметричному приймачі визначають окремо за формулами
де zab, zbc, zca — повні опори фаз.
Лінійні струми можна визначити графічно, як показано на рис. 21.4. Якщо задача розв'язується в комплексній формі, лінійні струми знаходять за формулами (20.7).
Потужність у несиметричному трифазному колі при з'єднанні трикутником визначають за тими самими формулами, що й при з'єднанні зіркою: (21.6), (21.7).
' Перетворення зірки і трикутника опорів у трифазних колах
Розрахунок трифазних кіл при мішаному з'єднанні (зіркою і трикутником) з урахуванням опорів проводів лінії викликає значні труднощі.
У цих випадках спрощення досягають завдяки застосуванню методу взаємного перетворення зірки і трикутника (див. § 4.5).
На рис. 21.5 приймач енергії з'єднано трикутником. З урахуванням опорів проводів лінії розрахунок такого кола зручно виконати, замінивши трикутник опорів еквівалентною зіркою. Загальний опір фази визначають додаванням опорів проводів лінії та екві- • валентної зірки приймача.
Якщо при розрахунку схеми з мішаним з'єднанням приймачів — зіркою і трикутником (рис. 21.6) — необхідно визначити загальний опір фази, то перетворюють зірку на трикутник або трикутник на зірку.
При симетричному навантаженні можна перетворити трикутник на зірку, а потім дві зірки замінити однією. Остання операція можлива тільки при симетричному навантаженні, коли фазні напруги цих «зірок» однакові (немає зміщення нейтралі). При несиметричному навантаженні зірку перетворюють на еквівалентний трикутник, а потім додаванням відповідних провідностей визначають загальну провідність кожної фази.
Якщо в останньому випадку треба врахувати опір проводів, то
загальний трикутник ще раз перетворюють на зірку і до опорів зірки додають опори проводів лінії.
47. Принцип дії асинхронного двигуна
При поданні до обмотки статора напруги, в кожній фазі створюється магнітний потік, який змінюється з частотою напруги, що подається. Ці магнітні потоки зрушені один відносно одного на 120°, як в часі, так і в просторі. Результуючий магнітний потік виявляється таким, що при цьому обертається.
Результуючий магнітний потік статора обертається і тим самим створює в провідниках ротора електрорушійну силу. Оскільки обмотка ротора, має замкнутий електричний ланцюг, в ній виникає струм, який у свою чергу взаємодіючи з магнітним потоком статора, створює пусковий момент двигуна, прагнучий повернути ротор у напрямі обертання магнітного поля статора. Коли він досягає значення, гальмівного моменту ротора, а потім перевищує його, ротор починає обертатися. При цьому виникає так зване ковзання.
48.
