Опис та побутове креслення

Норми припусків на шви:

Горловина декальтована = 0,7-1 ,0 см

Рельєф= 1 см

Пройма= 1 см

Бічний зріз = 1,5-2,0 см

Нижній зріз = 2,0-3,0 см

Зрізи деталей:

1.Бічний зріз.

2.Середній зріз.

3.Зріз пройми.

4.Зріз талії.

5.Зріз декальтованої горловини.

6.Нижній зріз.

1.Середня частина ліфа переда (підкладка) (2 х)

2.Бічна частина ліфа переда (підкладка) (2 х)

3.Середня частина ліфа спинки (підкладка) (2 х)

4.Бічна частина ліфа спинки (підкладка) (2 х)

5.Переднє полотнище спідниці зі згибом. (1 х)

6.Заднє полотнище спідниці.(2 х)

7.Драпирующаяся деталь ліфа переда.(2 х)

8.Драпирующаяся деталь ліфа спинки.(2 х)

9.Драпирующаяся деталь переднього полотнища спідниці.(2 х)

10.Драпирующаяся деталь заднього полотнища спідниці.(2 х)

11.Міні-рукава.(2 х)

12.Креслення спідниці розширеної до низу

Ст = 36

СС = 50

Дсп =110

Пт = 0,5см

Псс = 1 см

ТБ↓ + п.в. =18 -20 см

ТН↓ =Дсп =110

ТТ1=ББ1=НН1=СС +Псс = 50+1=51

ТТ2=ББ2=НН2

+1 = +1=25,5+1=26,5

Т2Т10↑ п.в.=1.5 см

З’єднуємо Т10 з Т1 та Т 10 з Т.

Виточки:

∑В = СС +Пт –Ст +Псс= 50+1-36+0,5=15,5

Розтвір виточки п\п =∑В * 0,15=15,5*0,15=2,33

Розтвір виточки з\п =∑В * 0,35 = 15,5 * 0,35=4,3

Бічна виточка ∑В *0,5 = 7 см.

Довжина передньої виточки п.в. = 6 - 8 см.

Б4 Т5↑ = п.в 3 – 5 см.

Положення виточок п\п

ТТ3 = ТТ2 * 0,4 = 26,5 * 0,4 =10,6

Положення виточок з\п

Т1Т4 = Т1Т2 * 0,4 = 24,5 * 0,4 = 9,8

з\п = Т1Т2 = Б1Б2 =Н1Н2 = – 1 =25,5 – 1 = 23,5 см.

13.Ліф.

Моделювання одягу

Моделювання – це головний метод пізнання, який складається з створення і дослідження об’єктів. Його використовують для отримання повної інформації про досліджуваному процесі, яка необхідна для оптимального вирішення поставлених завдань. Але в цей же час ніяка модель не може замінити реальну подію. Тільки лише при вирішенні якихось конкретних завдань вона може виявитися корисним, а іноді і єдиним інструментарієм дослідження.

Моделювання – це:

 заміна реального процесу його імітацією;

 побудова моделі реально існуючих об’єктів або подій;

дослідження на створеному зразку.

З усього вищесказаного випливає, що моделювання – це невід’ємна частина будь-якої цілеспрямованої діяльності.

Класифікація

Моделювання систем умовно ділиться на 3 класи:

1. Матеріальне.

2. Абстрактне.

3. Інформаційне.

Сам процес створення прототипів складається з наступних етапів:

1. Позначення мети.

2. Аналіз всіх властивостей системи.

3. Виділення з них найголовніших ознак.

4. Вибір форми.

5. Формалізація.

6. Аналіз моделі на виході.

7. Перевірка адекватності отриманого зразка системи і цілі всього дослідження.

Моделювання ліфа з драпіровками

Драпіровка може бути розташована на деталях симетрично і асиметрично. При розробці деталей з драпіровкою розхил всіх виточок переводять в драпіровку. На пілочці намічають лінії розташування драпіровок, направляючи їх до кінців виточок. По наміченим лініям основу розрізують, виточки закривають, переводять розхил всіх виточок в драпіровку. Якщо розхилу виточок не достатньо для створення драпіровки, то основу ліфа додатково розрізають в місцях розташування драпіровки і розводять на необхідну величину. Деталі з драпіровками часто викроюють по косій, під кутом 45.

Моделювання спідниці розширеної до низу із шлейфом на задньому полотнищи.

Способи розширення спідниць по лінії низу дуже різноманітні: за допомогою складок, клинів, годе, перенесення виточок від лінії талії на лінію низу, за допомогою крою по колу і т. Д. У спідниці в кругову складку розширений силует виходить, коли розширення складок становить 1 , 5 см і більше при будь-якій відстані між ними, т. е. коли видима сторона складки приймає конусоподібну форму. При побудові спідниць з декількома зустрічними або односторонніми складками додатковим прийомом є розширення спідниці по лінії низу за рахунок часткового перенесення розчину виточок від лінії талії на лінію низу.  Розширення спідниць може бути виконано за рахунок клинів по прямій або клинів годе, до яких додається величина бажаного розширення від мінімального, рівного 6 см, і до максимального («полусолнце»). Розширення в спідницях з клинів починають від лінії стегон або трохи вище колін. Величина розширення по низу значною мірою обумовлена ​​індивідуальністю фігури і гостротою силуетного рішення.

  Іноді розширенню спідниць по низу, отриманому за рахунок складок і клинів годе , воліють розкрій по косій нитці. Спідниця, скроєна по косій нитці, облягає фігуру в області стегон без додаткових виточок або швів.

Викрійка для спідниці, розкроюють по косій нитці. Таку спідницю моделюють на кресленні основи прямої спідниці методом перенесення виточок від лінії талії на лінію низу. Побудова починають з заднього полотнища спідниці. На викрійку прямий спідниці наносять лінії розрізу від лінії низу до кінця виточки. За нанесеним лініях розрізають викрійку і закривають виточки, сколюючи їх шпильками. На величину розчинів виточок розкриються розчини фалд по низу спідниці.

  Переднє полотнище спідниці при переміщенні виточок розрізають і розводять так, щоб його бічний зріз при накладенні деталей. Штрихову лінію на був паралельний боковому зрізу заднього полотнища. Побудовані в такому положенні бічні зрізи будуть стрімкими і не порушать балансу виробу. Спідниця буде добре облягати фігуру в області стегон і красиво драпіруватися. Ця форма може бути використана і для розкрою спідниці по частковій нитки, тільки в цьому випадку необхідно компенсувати втрачену величину від заходу виточок при їх суміщенні. Компенсацію виробляють за рахунок бічних зрізів. Другим варіантом без компенсації можна виробляти поєднання виточок по точкам дотику їх в опуклих місць, а залишився розчин в області талії розподілити при посадці на корсаж.

  Спідниця, розширена таким способом, з'явиться основою для побудови деяких варіантів розширених спідниць: широкої спідниці зі складанням або складками по лінії талії та спідниці великого кльошу - «сонце».

Спідниця зі складками. Метод побудови цієї спідниці дуже простий: викрійку спідниці розрізають від низу до лінії талії по намічених лініях і розсовують частини на бажану ширину складок або зборок в запроектованих місцях.

  Спідниця «сонце». У цій спідниці лінія середини переднього полотнища повинна бути розташована уздовж нитки основи, а бічний зріз - уздовж нитки качка. Середина 1/4 викрійки повинна проходити під кутом 45 '. Інші сектори розподіляються рівномірно в кожній чверті круга. Побудована таким способом спідниця найбільш точно відображає індивідуальні особливості фігури. В основі викрійки лежить лінія талії з її характерними особливостями, побудована на кресленні основи прямої спідниці; в цьому випадку форма лінії талії не збігається з колом, побудованим за допомогою циркуля.

Будуємо шлейф:

1. Розрахуйте точно ширину шлейфу, щоб він не вийшов занадто низьким. Якщо він виходить сильно розкльошеними, то під час ходьби буде підіймав спідницю спереду. Вибрати для моделі виробу відповідний вам спосіб: розкрій «сонце» зі швом на талії, Або крій з декількох окремих клинів відрізних по талії. 2. Зробіть розкрій з окремих клинів. Для цього виготовте примірювальну спідницю з паперу або тонкої тканини. Вона повинна бути досить широкою для того, щоб точно визначити ширину шлейфу. Робіть на такому зразку різні уточнення. 3. Зробіть ззаду ширину більшу ніж спереду, щоб вийшов нахил спідниці. Візьміть тканину, розрахуйте чотири клина спереду і шість ззаду. Якщо по лінії талії ширина переднього ліфа буде 44 см, то кожен клин має ширину 11 см, так як попереду має бути чотири клина. Якщо ширина по лінії талії задній частині виробу дорівнює 36 см, то кожен з шести клинів буде по 6 см. Внизу по передній лінії всі клини повинні бути однакової ширини. 4. Відміряйте мінімальну довжину для шлейфа (20-30 см). Щоб правильно її розрахувати, виміряйте спідницю від талії до підлоги і додайте 50 см, це і буде шлейф. 5. Виконайте креслення одного переднього і задніх клинів спідниці. На великий аркуш паперу черзі нанесіть клин переду двічі і тричі клин задній частині. Зробіть креслення шлейфу, потім клини розріжте. Перенесіть кожен на тканину по два рази так, щоб часткова нитка тканини проходила точно по його середині. Потім всі клини з'єднайте. Зробіть застібку по задній частині. З такої ж тканини прітачіте неширокий пояс по зрізу талії. Такий вид моделі потрібно носити з нижньою спідницею, ширина якої залежить від ширини основного вироби. 6. Зробіть в нижній спідниці шви трохи ширше, якщо це спідниця кльош. Якщо у вироби низ надмірно розширено, то нижня спідниця повинна бути трохи вже, щоб не було додаткового розширення. 7. Шийте спідниці покрою «сонце» з тонких, що летять тканин. Визначтеся з необхідною величиною розширення. Зробіть креслення виробу, що складається з одного півкола в половину обхвату талії. Проведіть лінію шлейфу овально. Виконайте лекало спочатку для спідниці довжиною до підлоги, після чого додайте необхідну величину шлейфу.