Перелік посилань

1. Сервiс з продажу нерухомостi . Dom.ria [Електронний ресурс] / портал dom.ria.com.- Режим доступу: www/URL: https://dom.ria.com – Заголовок з екрану

2. Сервiс з продажу нерухомостi Realt ua [Електронний ресурс] / портал realt.ua.- Режим доступу: www/URL: https://realt.ua – Заголовок з екрану

3. Expert ASP.Net MVC (Expert's Voice in C#) by Colin Skeet [Текст]/Colin Y. - Apress, 2009 MVC Recipes: A Problem-Solution Approach - Apress, 2010.

4. Система запитань та відповідей Stack Overflow [Електронний ресурс] / портал stackoverflow.com : Stack Overflow FAQ. - Режим доступу: www/URL: http://stackoverflow.com/ – Заголовок з екрану

5. Офіційна документація .Net Framework [Електронний ресурс] / портал msdn.com: .Net Framework Docs - Режим доступу: https://msdn.com. – Заголовок з екрану.

6. by Gary Mak Лоусон, Б. Изучаем HTML5 второе издание [Текст]/Б. Лоусон, Р. Шарп – П.: «Питер», 2012 – 301с

7. Энциклопедия jQuery [Електронний ресурс] / портал jquery.page2page.ru : Энциклопедия jQuery page2page. – Режим доступу: www/URL: http://jquery.page2page.ru/ – Заголовок з екрану

8. Entity Framework ORM [Електронний ресурс] /портал entity.org : Entity FAQ.- Режим доступу: http://entity.org/orm/ — Заголовок з екрану

9. Web MVC Framework [Електронний ресурс] /портал entity.org : ASP.Net MVC FAQ.- Режим доступу: http://asp.net/mvc — Заголовок з екрану

10. Дейт К. Дж. /Введение в системы баз данных, 7-е изд. [Текст]/ К. Дж Дейт, Москва, 2001- 500 с.

11. Марк Гранд Шаблоны проектирования в C#. Каталог популярных шаблонов проектирования, UML = Patterns in Java, Volume 1. A Catalog of Reusable Design Patterns Illustrated with UML. — М.: «Новое знание», 2004. — С. 560.

12. Э. Гамма, Р. Хелм, Р. Джонсон, Дж. Влиссидес Приемы обiектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования = Design Patterns: Elements of Reusable Object-Oriented Software. — СПб: «Питер», 2007. — С. 366.

Додаток А

ОХОРОНА ПРАЦІ

А.1 Аналіз умов праці на робочому місці програміста

Виробниче приміщення, в якому проводиться розробка програмної системи, являє собою лабораторію з 10 робочими місцями програміста та персональними комп`ютерами.

Комп’ютери мають наступні характеристики: процесор Intel Core i5, ОЗУ DDR3 4GB, відеочіп Nvidia 6650Mб монітор з матрицею IPS та з діагоналлю 24’’ Приміщення має розміри 5×6,5×3, займає площу 32,5м² та об’ємом 97,5 м³. Таким чином на одне робоче місце припадає площа 6,5 м² та об’єм 19,5 м³.

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин», правила яких поширюються на даний вид приміщень, площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6 м², а об'єм не менше ніж 20 м³. Виходячи з цих норм та наявності основного й допоміжного обладнання, можна зробити висновок, що наявна площа та об’єм приміщення з невеликим допущенням відповідають гігієнічним вимогам ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Система «Людина — Машина — Середовище» (Л-М-С) для даного виду приміщення вказана на рис.1.1, зв'язки між елементами в таблиці 1.1.

Л1 — програміст, який розробляє систему, виконує управління «машиною»;

Л2 — програміст з точки зору його впливу на навколишнє середовище;

Л3 — програміст з точки зору його фізиологічного стану під впливом чинників, що впливають на нього у виробничому процесі.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці та допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. Також в елементі «машина» закладено функцію аварійного самоконтролю. Отже, елемент «машина» можна поділити на три елементи:

М1 — елемент, який виконує основну технологічну функцію, тобто персональний робочий комп’ютер ЕОМ, на якому проводиться розробка системи;

М2 — елемент функції аварійного захисту, тобто персональний робочий комп’ютер ЕВМ, який при аварійному стані автоматично виключиться чи виконає інші дії для захисту ;

М3 — елемент впливу на навколишнє середовище та людину, тобто персональний робочий комп’ютер ЕОМ, який випромінює електромагнітні випромінювання, світові хвилі від візуальних дисплеїв, призводить додатковий шум.

Предмет праці — програмна система, яка отримується як результат проектування і розробки програмістом продукту.

Нижче на рис.А. 1 наведена загальна структура для даного виробництва.

Рисунок А.1 – Загальна структура системи Л-М-С

Таблиця А.1 – Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С

Номер зв'язку	Напрямки зв'язку	Зміст зв'язку
1	Л1-М1	Програміст виконує розробку програмного продукту, використовуючи ресурси комп'ютера, здійснює налаштування всіх програм, необхідних йому в процесі розробки
2	М1- Л1	Після здійснення будь-якої дії над комп'ютером, програміст аналізує його поточний стан і приймає рішення щодо наступної дії
3	Л1- Л3	Постійна робота без перерв на відпочинок може стати причиною фізичного та нервового виснаження
4	Л3- Л1	Чим краще стан організму програміста, тим вище швидкість та ефективність його роботи та навпаки
5	Л1-Предмет праці	Програміст використовує свої знання, навички та аналітичні здібності для створення програмного продукту

Продовження табл. А.1

6	Л2- Середовище	Програміст виділяє тепло і споживає кисень, тим самим підвищує температуру приміщення і зменшує в ньому кількість кисню
7	ЛЗ- Л2	Підвищена розумова активність і увага протягом тривалого періоду може ослабити організм програміста, а також є причиною більш інтенсивного виділення тілом тепла в середовище
8	Л3-Предмет праці	Стан організму програміста впливає на швидкість та якість розробки програмного продукту
9	М1-Предмет праці	Справний стан комп'ютера, а також характеристики його апаратного забезпечення впливають на швидкість та якість розробки программного продукта
10	М1-М2	Збій у системі комп'ютера спричинить аварійне завершення його роботи
11	М2-М1	При перегріві комп'ютер автоматично вимкнеться, запобігши тим самим поломці обладнання
12	М3-Ч3	Світлове випромінювання комп'ютера може стати причиною втоми очей програміста, шум може позначитися на нервовій системі, а тепло, яке виділяється може стати причиною підвищення температури його тіла. Електромагнітне випромінювання може погіршити загальний стан організму програміста
13	МЗ- Середовище	Виділення комп'ютером тепла може підвищити температуру приміщення, а шум - підвищити загальний рівень шуму в приміщенні
14	Середовище - Л1	Гарне освітлення і оптимальна температура повітря покращують якість виконання програмістом своєї роботи
15	Середовище - Л3	Високий загальний рівень шуму в приміщенні може позначитися на нервовій системі програміста, а підвищена або знижена температура приміщення може стати причиною зміни температури його тіла
16	Середовище -М1	Підвищена або знижена температура приміщення, а також висока вологість можуть знизити швидкість і стабільність роботи комп'ютера
17	Середа-М2	Висока температура приміщення може стати причиною аварійного перезавантаження комп'ютера

Небезпечні та шкідливі чинники для обраного приміщення згідно з ГОСТ 12.0.003-74:

а) фізичні:

• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

• підвищена або знижена температура зовнішнього середовища, вологість, рухливість повітря;

• підвищений рівень шуму;підвищений рівень статичної електрики і електромагнітних випромінювані;

• нестача природного світла або недостатня освітленість.

б) хімічні: відсутні;

в) біологічні: відсутні;

г) психофізіологічні:

• нервово-психічні перевантаження:

• розумове перенапруження;

• перенапруження аналізаторів;

• статичне перевантаження внаслідок знаходження в одному положенні протягом довгого часу;

• емоційні перевантаження.

Домінуючим шкідливим виробничим чинником в даному випадку є підвищенний рівень шуму у лабораторії.

А.2 Промислова безпека на робочому місці програміста

Дана лабораторія, яка живиться від трьохфазної 4-провiдної мережі, з напругою 380/220 В перемінного струму з частотою 50 Гц з TN-C-S та згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. Джерела інших небезпечних виробничих чинників у приміщенні відсутні.

Відповідно до ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. «Електробезпека. Захисне заземлення. Занулення» для забезпечення захисту від випадкового дотику до струмоведучих частин захисні оболонки треба забезпечити ізоляцію струмоведучих частин ( робочу, подвійну), захисне вимикання, занулення. Для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, треба забезпечити ізоляцію неструмоведучих частин. Згідно з ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. «Електробезпека. Захисне заземлення. Занулення» опір заземлювального пристрою, до якого приєднані нейтралі генераторів (трансформаторів) або висновки однофазного джерела живлення електроенергії, з урахуванням природних заземлювачів і повторних заземлювачів нульового проведення повинне бути не більше 2,4 і 8 Ом відповідно, при міжфазних напруженнях 660, 380 і 220 В трифазного джерела живлення або 380,220 і 127 В однофазного джерела живлення.

Лінія електромережі для живлення комп’ютера повинна бути виконана як окрема трьохпровідна мережа прокладанням фазового нульового робочого і нульового захисного провідника. Площа перетину нульового робочого і нульового захисного провідника повинна бути не менше площі перетину фазового провідника.

Електропроводка приміщення повинна бути схованою, наприклад, можна сховати провода в трубах, гнучких металевих рукавах, коробах, замкнутих каналах і порожнечах будівельних конструкцій, у борознах, що заштукатурюються, під штукатуркою, а також замонолічуванням у будівельній конструкції при їхньому виготовленні. Схована проводка повинна бути виконана мідним кабелем з перетином 4 мм². В приміщенні на видному і доступному місці повинно бути установлений аварійний резервний вимикач, який зможе повністю відключити електроживлення приміщення, крім освітлення. Поживлюючий щит доцільно розташувати з зовні робочої кімнати, наприклад, в коридорі будівлі. Для даної групи навантаження на щиті необхідно встановити пристрій захисного вимкнення − диференційний вимикач ВД1-63, 32 (А), 10 (мА).

Штепсельні з’єднання та електророзетки, крім контактів фазового і нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

А.3 Виробнича санітарія на робочому місці програміста

Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» при виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22 - 24грд С, відносна вологість 60 - 40 %, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/сек.). Коли в приміщенні неможливо створити оптимальні умови, тоді виникає необхідність встановити допустимі умови.

В замкнутому лабораторному приміщенні невеликого об'єму встановлено декілька електронних машин ПК, які можуть виділяти надмірний рівень тепла, тому для підтримання оптимального рівня мікроклімату необхідно використовувати як природну вентиляцію, так і кондиціонуючі засоби повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається, в теплу пору року та з використанням опалення в холодну.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення, в даному випадку використовується бокове природне та штучне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». Природне освітлення має здійснюватися через світлові прорізи у бокових стінах і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями програміста має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Величина освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 200 − 500 лк. Світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків та відображень на поверхні екрана, а рекомендована освітленість екрана дисплея складає 300лк.

Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвічуючими відбивачами. Місцеве освітлення робочих місць, як правило, повинно бути обладнане регуляторами освітлення. Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ потужністю 20 Вт або 40 Вт.

Система загального освітлення має становити суцільні або преривчасті лінії світильників які розташовані збоку від робочих місць паралельно лінії зору працюючих.

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ПК слід чистити шибки і світильники щонайменше двічі на рік і вчасно замінювати перегорілі лампи. Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і з зовні будинків може забезпечуватись як світильниками робочого освітлення, так і спільним з ним освітленням світильниками безпеки і (або) евакуаційного освітлення.

Метою розрахунку є визначення рівня шуму який виробляється комп'ютерами у лабораторії та його відповідність вимогам ДСН 3.3.6.037-99. У приміщенні знаходяться п’ять комп'ютерів однакової потужності. Кожний з них виробляє шум який вказано в таблиці А.2

Таблиця А.2 – шум, який виробляє комп’ютер.

Середньогеометрична частота октавної полоси, Гц	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Lк	81	71	63,5	58	55	54	54	56

L_n = L₁+10lgn

Рисунок А.2 – Формула розрахунку звукового тиску декількох джерел звуку однакової сили

В залежності від величини середньогеометричної частоти октавної полоси можливо скласти наступну таблицю

Таблиця А.2 – результати розрахунків

Середньогеометрична частота октавної полоси, Гц	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Lв, Дб.	36	38	40	40	42	36	30	32
Lсум, Дб.	52.5	52.7	54	57.4	55.2	54.4	52.3	50.4
Дозволений рівень шуму, Дб.	71	61	54	49	45	42	40	38

Як видно з розрахунків, рівень шуму значно перевищує дозволений. Його треба знизити шляхом установки звукопоглинаючої поверхні. Також можливо встановити звуко відбиваючу поверхню між користувачами і комп’ютерами.

А.4 Пожежна безпека на робочому місці програміста

Згідно з НАПБ Б.03.002 2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» виділене приміщення відноситься до категорії В, тому що в ньому використовуються тверді горючі матеріали з температурою спалаху понад 61С. Дане приміщення має ІІ ступінь вогнестійкості будинку (будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плиткових негорючих матеріалів.) див. ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва». Відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок», вибране приміщення відноситься до класу П-ІІа, бо в ньому присутні горючі речовини у твердому або волокнистому стані без виділення пилу й волокон. Ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, відповідає пожежовибухонебезпеці виробництва.

Причинами виникнення пожежі на робочому місці або в приміщенні можуть бути:

• порушення трудової дисципліни та правил пожежної безпеки працівниками;

• вихід зі строю вузлів автоматичного захисту від коротких замикань в електрообладнанні або через перевантаження;

• невиконання вимог електробезпеки при проектуванні електрообладнання або виконанні електромонтажних робіт.

Приміщення, у яких розміщені ПК, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку хоча б не менше ніж один вогнегасник зазначених нижче типів на приміщення, а оптимально, щоб були присутні один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення − ОУ-2) чи ВВК-2 (старе позначення − ОУ-3).

У разі пожежі евакуація працівників повинна проводитися способом, який передбачає організоване виведення основної частини людей із секторів пожежі через усі можливі виходи пішим ходом по заздалегідь розроблених маршрутах. В зазначеному приміщенні не потрібен додатковий евакуаційний вихід, адже в ньому одночасно перебуває 8 осіб, а відстань від найвіддаленішої точки до виходу не перевищує 25 м, тому допускається наявність одного евакуаційного виходу.

З метою попередження екстрених пожежонебезпечних ситуацій проводиться:

• розроблення плану евакуації людей з приміщення;

• проведення інструктажу персоналу по діям в разі евакуаційної ситуації;

• нагляд за виконанням правил безпеки персоналом;

• вчасна перевірка обладнання на поламки тощо.

Додаток Б Слайди презентації