- •1)Загальна характеристика геологічнихпроцесів
- •6.Водопроникність гірських порід
- •9. Типи грунтових вод за умов залягання
- •10.Форма і розміри Землі.
- •21. Зональність підземної гідросфери
- •22. Методи вивчення внутрішньої будови Землі. Внутрішня будова Землі
- •23. Плікативні (складчасті) тектонічні порушення
- •24. Вологоємність гірських порід
- •25. Диз’юнктивні (розривні) тектонічні порушення
- •31. Фізичні поля Землі
- •32. Геологічна діяльність тимчасових гірських потоків та їх рельєфоутворююча роль
- •33. Фактори режиму підземних вод
- •34. Фізичні властивості мінералів
- •35. Геологічна діяльність річок
- •37. Геологічна діяльність гірських річок
- •38. Мінеральні, лікувальні води, їх класифікація, використання, поширення в Україні
- •39. Визначення коефіцієнту фільтрації в польових умовах (метод Болдирева)
- •40. Чинники формування річкових терас. Типи та види террас
- •За типом взаєморозташування в долині
- •41. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •Типи та класи підземних вод (за Зайцевим)
- •43. Геологічна діяльність вітру
- •44. Види ґрунтових вод: потік, басейн, лінзи
- •46. Розміщення епіцентрів сучасних землетрусів на земній кулі
- •51). Види дренажних споруд
- •Кільцевий дренаж
- •Пристінний дренаж
- •Пластовий дренаж
- •Місцеві дренажі
- •52)Інтрузивний магматизм. Форми магматичних тіл Інтрузивний магматизм.
- •Форми інтрузивних тіл.
- •53)Класифікація підземних вод за походженням
- •54)Гідрогеологічне районування України
- •56. Геологическая деятельность морей и океанов
- •58. Классификация подземных вод
- •59. Раціональневикористання та охорона ресурсів підземних вод Правова охорона водних ресурсів
- •60. Гідрогеологічнебуріння, конструкціїсвердловин
- •61. Абсолютні методи визначення геологічного віку гірських порід
- •67. Загальні відомості про льодовики, їх геологічна діяльність
- •68. Етапи розвитку рослинного та тваринного світу Основні етапи еволюції рослинного і тваринного світу
- •71. Геологічна діяльність поверхневих текучих вод
- •72. Механічні властивості ґрунту
- •73. Загальна характеристика геологічних процесів
- •74. Водоприплив до ґрунтового і артезіанського колодязів
- •75. Польові дослідно-фільтраційні роботи
- •81)Причорноморський артезіанський басейн - локалізований г.Ч. У Причорноморській западині.
- •82)Ноосфе ра
- •84)Волино-Подільський артезіанський басейн
- •86. Закони динаміки підземних вод
- •87. Джерела, їх класифікація і режим
- •88. Будова Сонячної системи. Загальні відомості про Землю
- •89. Закон Дарсі та межі його застосування
- •90. Загальна характеристика Гірськокримського басейну пластово-блокових напірних вод
52)Інтрузивний магматизм. Форми магматичних тіл Інтрузивний магматизм.
Безпосередньо від мантії беруть початок процеси, що відіграють вирішальну роль у формуванні земної кори і корисних копалин. Їх називають магматичними або магматизмом.
Під магматизмом розуміють сукупність складних процесів, які проявляються у вигляді внедріння магми в земну кору або виверження її на поверхню. Грецькою мовою μαγμα означає “тістоподібна маса”.
Магматизм розподіляється на інтрузивний (від лат. intrusio – вклинення, внедріння), та ефузивний (від лат. effusio – виливання, розтікання). Ефузивний магматизм частіше називають вулканізмом.
Магматичні процеси відбувалися на протязі усієї історії формування земної кори (близько 4,6 млрд. років). Відбуваються вони і зараз, хоч і набагато менше ніж на початковій стадії. Тому магматичні породи мають значне поширення в земній корі і складають не тільки "базальтовий" та "гранітний" шари, а й вклинюються в осадочну оболонку у вигляді різних за формою і величиною інтрузивних тіл.
За умовами формування інтрузивні тіла можна поділити на п’ять груп:
Гранітні масиви – в докембрійських складчастих комплексах. В їх утворенні основну роль відіграли процеси гранітизації.
Інтрузії батолітового типу, які утворюються переважно на великих глибинах в складчастих областях.
Інтрузивні тіла, які утворились на невеликій глибині (менше 1,5-2 км) і мають значно менші розміри.
Численні порівняно невеликі тіла, які генетично пов’язані з вулканічними процесами. Вони утворюються близько поверхні і тому їх часто можна побачити на поверхні Землі (в каналах, через які магма виливається на поверхню).
Тіла, що утворились у тріщинах гірських порід.
Форми інтрузивних тіл.
Батоліти (від грец. βαθοσ – глибина) – великі інтрузивні тіла, у яких площа поверхні більше 100 кв. км. Вони складаються переважно з гранітоїдів і залягають в ядрах гірських споруд, а тому витягнуті в напрямку їх простягання. На поверхню батоліти виходять після руйнування гірських споруд. Висота їх може бути від 3-4 до 10 км. Походження цих інтрузивних тіл до кінця не вияснено. Вони можуть виникати не тільки в результаті вклинення гранітного розплаву, а в першу чергу завдяки процесу гранітизації осадочно-метаморфічних порід (переробки порід глибинними магматичними процесами).
Батоліти є на Уралі, в горах Середньої Азії, на Алтаї, в межах Українського кристалічного щита, в горах Північної та Південної Америки та в багатьох інших місцях. Довжина їх іноді досягає 500 км.
Штоки (від нім. stock – стовбур) – інтрузивні тіла округлої (циліндричної) або витягнутої форми, у яких площа виходу на поверхню менше 100 кв. км. Штоки утворюють самостійні масиви і дуже схожі на батоліти, від яких вони часто відгалужуються.
Лаколіти (від грец. λακκοσ – підземний камінь) – одиночні або групові утворення, які мають грибоподібну форму. В поперечному напрямі вони можуть досягати 3-6 км, а у висоту – до 1,5-3 км. Утворюються близько поверхні в складчастих шарах земної кори. Вклинення магми відбувається між підняті пласти, від чого вони ще більше підіймаються. Прикладами лаколітів можуть бути гора Аюдаг (з тюрськ. – Ведмідь-гора) в Криму, а також гори в околицях П’ятигорська.
Бісмаліт (від грец. – корок) це лаколіт з виступом на вершині "гриба". Він часто підіймає шари осадочних порід і схожий на шляпу.
Лополіти (від грец. λωροσ – чаша, блюдо) – чашеподібні тіла, які теж утворюються в складчастих шарах і залягають згідно до їх нашарування. Розміри лополітів досить різні - від невеликих до гігантських (наприклад, лополіт Бушвельда в Південній Африці, який має довжину 460, а ширину 250 км. Потужність порід цього лополіту більше 8 км. В ньому знаходиться велике родовище платини і платиноїдів має довжину близько 300 км.)
Факоліти (від грец. φακοσ – сочевиця) – порівняно невеликі лінзовидні, безкореневі інтрузивні тіла, які утворюються в ядрах складок. Серповидні форми з каналом живлення називають гарполітами.
Магматичні діапіри (від грец. διαπειρω – протикаю) – грушевидної форми інтрузії, які розірвали шари порід і дуже їх зім’яли. Розміри таких тіл можуть бути від десятків метрів до кількох км. Хвостик "груші" направлений вниз.
Неки (від англ. neck – шия) – cтовпоподібні геологічні тіла, які утворилось від заповнення жерла вулканів продуктами власного виверження: лавою, агломератами, вулканічною брекчією, туфами. Форма їх у плані округла з діаметром – 1-1,5 км. В рельєфі неки появляються після розмиву конусів вулканів.
Дайки (від англ. dike, dyke – стіна) – це дійсно схожі на стіни форми інтрузій, які утворились в тріщинах земної кори. Розміри їх різні. На Алданському нагір’ї (Сибір) є дайка довжиною до 100 км і шириною до 250 м, а в Зімбабве (країна Південної Африки) відома "Велика Дайка", що має довжину до 560 км., а товщину від 3,2 до 12,3 км. В ній великі запаси хромових руд. Та все ж дайки мають розміри переважно до сотень або десятків метрів у довжину і кілька метрів у ширину. Вони можуть траплятися групами (роями) паралельно одна до другої або кулісоподібно у вигляді далеко витягнутих поясів. Нерідко дайки розташовані по колу.
Сіли (від англ. sill – поріг) або пластові інтрузії – тіла, що утворились при вклиненні (ін’єкції) магми між паралельно залягаючі шари порід. Площа таких своєрідних інтрузивних покладів може бути дуже великою - до 10 000 кв. км, а потужність (товщина) – до 600 м. Вони частково складають відомі з школи трапи Сибірської платформи.
Хоноліти (від грец. chonnevo – вилите) – інтрузивні тіла неправильної форми, які утворюються в результаті заповнення магмою порожнин в породах. Так як великих порожнин в земній корі не буває, то і тіла ці порівняно невеликі.
Апофізи (від англ. apophises) – це невеликі відгалуження (язики") від магматичних тіл.
Жили – теж геологічні тіла, що з`являються в надрах земної кори під час інтрузивного магматизму, коли тріщини заповнюються тільки мінеральною речовиною (а не магмою). Жили мають різну товщину і довжину (навіть до 200 км – як золоторудна в Каліфорнії, США). Відрізняються від дайок вони тим, що часто виповнені рудними мінералами. З ними пов’язані не тільки родовища золота, а й свинцево-цинкові, вольфрамові, ртутні та інші.
