2.7. Розпалубка монолітних перекриттів

Рання розпалубка монолітних перекриттів, яка досягається за рахунок вище згаданих заходів, забезпечує інтенсивну технологію зведення монолітних каркасних будівель, основними складовими якої є:

• технологічні прийоми з використанням страхувальних стійок,

• застосування хімічних добавок забезпечують пришвидшення нарощування міцності;

• інтенсивний прогрів бетону і в літніх умовах

• враховується взаємозв'язок зростаючих експлуатаційних і технологічних навантажень і темп зміни міцності бетону на різних етапах зведення будівель.

Сутність технології полягає в тому, що після укладання і ущільнення бетонної суміші здійснюється витримування бетону до отримання заданої міцності. Причому величина міцності бетону визначається з урахуванням можливого завантаження протягом періоду будівництва, тобто з урахуванням фактичних термінів зведення будівель і умов навколишнього середовища.

Застосування страхувальних елементів для тимчасового підтримування монолітного перекриття до набору їм необхідної розпалубної міцності зараз не регламентується нормативними документами.

Оптимізація використання опалубки перекриття базується на таких основних принципах:

• визначення зусиль у підпірних стійках при зведенні конструкції з використанням емпіричних методів;

• визначення необхідної розпалубної міцності бетону з критерію експлуатаційної надійності;

• розпалубка в узгодженій послідовності після набору бетоном необхідної міцності;

Технологія ранньої розпалубки перекриттів із застосуванням страхувальних стійок, що забезпечують обмеження прогинів плит до набору необхідної міцності бетону, дозволяє значно прискорити оборотність опалубки, а відповідно, скоротити терміни будівництва.

Чисельне моделювання деформативності багатопролітних дисків перекриття каркасних систем будівлі при ранній розпалубці дозволяє керувати технологічним процесом розпалубки.

3. Основні елементи проектування організаційно-технологічних схем виконання монолітних робіт

Методично порядок підготовки технологічної документації будівництва наступний:

1. Визначаються основні напрями та завдання організації будівництва об’єкту. Визначаються обсяги кожного окремого виду робіт, який виконуватиме окрема бригада чи ланка за участі окремого ведучого механізму (крану, бетононасосу, комплексу вакуумування тощо).

2. Вибір основного механізму – крану, бетононасосу чи обох.

3. Визначення захваток, за умови безперервності робіт – опалубних, арматурних, бетонування, витримки. Можна вважати захваткою весь поверх, коли кожен сумісний вид робіт виконуватиметься безперервно.

4. Календарний план. Послідовність робіт. Змінність.

5. Рішення (проектування) будгенплану.

3.1. Визначення основної мети проекту

На першому етапі визначається головна мета проекту – скорочення тривалості будівництва (як правило). На практиці можуть бути і інші напрями, наприклад, завантаження своїх робітників, комплектів механізмів, комплектів опалубки. Такі цілі можливі для конкретних підприємств в конкретних умовах.

Як конкурентний варіант в курсових чи дипломних проектах можна розглядати тижневу організацію бетонних робіт для односекційного багатоповерхового житлового будинку при роботі в одну зміну комплексною бригадою без вакуумування, з витримкою бетону до 85% проектної міцності.

Для 12-поверхового будинку, що розглядається в даних методичних вказівках, визначаються основні напрямки скорочення термінів будівництва об'єкту:

1. підвищення передбаченого проектом класу міцності бетону С25/30, що здатен в короткі терміни витримувати будівельні навантаження насамперед від укладеної бетонної суміші, до С30/35 – це на 13% підвищить міцність;

2. укрупнення монтажних елементів – арматурних сіток, опалубних та армоопалубних блоків та ін.;

3. паралельне використання бетононасосу та баштового крану для вкладання бетону;

4. одночасне паралельне виконання арматури, опалубки колон та встановлення стійок опалубки наступного поверху;

5. заходи інтенсифікації росту міцності бетоном, прискорення термінів розпалубки;

6. ефективні добавки до бетону – прискорювачі росту міцності СП-7М;

7. прогрів бетону нагрівальним дротом;

8. використання вакуумування свіжовкладеного бетону;

9. збільшення кількості робітників, робочих місць, зменшення розмірів ділянок, кількості захваток.