- •1.Функції ек теорії:
- •2.Методи ек досліджень:
- •3 Економічні категорії та економічні закони. Система економічних законів.
- •4. Ек потреби:сутність,види та закон спадної граничної корисності.
- •5. Необмеженість потреб та рідкісність виробничих ресурсів. Закон зростання потреб.
- •6 Крива виробничих можливостей та оптимальна структура виробничого процесу
- •7. Економічні потреби, інтереси, мотиви та стимули: сутність та діалектика взаємозв’язку
- •Тема 4: Економіка та економічна система суспільства
- •8Продуктивні сили: суть і структура
- •9.Фактори і продукт суспільного виробництва.
- •Тема 5: Відносини власності
- •11.Відносини власності: сутність, структура та еволюція
- •12.Типи, види та форми власності. Права власності.
- •Тема 6:Технологічні та суспільні основи економічного розвитку
- •13.Технологічний спосіб виробництва.
- •36.Прибуток сутність та види
- •37.Норма прибутку та її роль у формуванні ціни виробництва
- •38.Фондов абіржа .Цінні папери.Курс акції
- •39.Земельна рента:форми та види
- •40.Особливості та види підприємств у сфері торгівлі
- •41. Банки,сутність,функції та види
38.Фондов абіржа .Цінні папери.Курс акції
Фо́ндова бі́ржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі
. Ці́нні папе́ри — документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх випустила, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.
Цінні папери в залежності від виду засвідчують наявність певних правовідносин, зокрема: корпоративних прав (як акції), відносини позики (як облігації), а також передбачають можливість передачі всіх прав, що випливають із цих документів, іншим особам шляхом передачі прав на сам цінний папір.
Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.
Одночасно акція є одиницею капіталу, переданого акціонерами у користування акціонерному товариству.
39.Земельна рента:форми та види
Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.
Розрізняють такі форми земельної ренти:
диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю;
диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі;
абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження;
монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.
Є три основних види земельної ренти: диференційна, абсолютний монопольна
Диференційна рента І - це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.
Диференційна рента II виникає в результаті штучного підвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва, тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.
Взаємозв'язок першої і другої диференційної ренти полягає в тому, що вони засновані на використанні родючості земель. Тільки перша рента пов'язана з природною, а"друга - з економічною (штучною) родючістю ґрунтів.
40.Особливості та види підприємств у сфері торгівлі
Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.
