- •1 Аналітична частина
- •1.1 Віртуальна пам’ять в Windows
- •1.2 Керування віртуальною пам’яттю
- •1.3 Структура віртуального адресного простору
- •1.4 Віртуальний адресний простір 32–бітних систем
- •1.5 Сторінковий файл
- •1.6 Апаратна підтримка
- •1.9 Сегментація пам’яті в захищеному режимі
- •1.7 Сегментна організація пам’яті в реальному режимі роботи мікро процесорів x86
- •1.8 Базові адреси та формування лінійних адрес
- •1.10 Функції системи управління пам’яттю
- •1.10.1 Найпростіші схеми управління пам’яттю
- •1.10.2 Схема з фіксованими розділами
- •1.10.3 Один процес в пам’яті
- •1.10.4 Оверлейна структура
- •1.10.5 Стопінг
- •1.10.6 Схема зі змінними розділами
- •1.10.7 Сторінкова пам’ять
- •1.11 Дескрипторні таблиці
- •1.11.1 Дескриптор
- •1.11.2 Глобальна дескрипторна таблиця
- •1.11.3 Дескрипторна таблиця переривань
- •1.11.4 Локальна дескрипторна таблиця
- •1.12 Стратегії управління сторінковою пам’яттю
- •1.13 Алгоритми заміщення сторінок
- •1.13.1 Алгоритм fifo. Виштовхування першої сторінки що прийшла
- •1.13.2 Аномалія Біледі (Belady)
- •1.13.3 Оптимальний алгоритм (opt)
- •1.13.4 Виштовхування сторінки що довше за все не використовувалася. Алгоритм lru
- •1.13.5 Виштовхування рідко використовуваної сторінки. Алгоритм nfu
- •1.14 Огляд способів і засобів вирішення поставлених задач
- •1.14.1 SoftPerfect ram Disk
- •1.15 Постановка задачі на розробку
- •1.16 Висновки
- •2 Аналіз вимог до програмного забезпечення створення засобів опису програми для побудови її автоматної моделі
- •2.1 Виділення первинних вимог
- •2.2 Виділення детальних вимог через uml–діаграми
- •2.2.1 Діаграма прецедентів
- •2.2.2 Діаграми діяльності
- •2.2.3 Діаграма станів
- •2.3 Висновки
- •3 Проектування програмного забезпечення створення засобів опису програми для побудови її автоматної моделі
- •3.1 Архітектурне проектування
- •3.1.1 Об’єктно орієнтована парадигма
- •3.1.2 Структурна ієрархія системи
- •3.1.3 Структурна схема системи
- •3.2 Детальне проектування
- •3.2.1 Діаграма класів
- •3.2.2 Діаграма послідовності
- •3.3 Висновки
- •4 Конструювання та тестування програмного забезпечення
- •4.1 Розробка інтерфейсу користувача
- •4.2 Кодування системи
- •4.2.1 Вибір мови програмування
- •4.2.2Опис розробки програмних компонентів
- •4.2.2.1 Модуль ядра
- •4.2.2.2 Модуль віджетів
- •4.2.2.3 Модуль алгоритмів заміщення
- •4.2.2.4 Модуль графічного інтерфейсу
- •4.3. Детальне тестування програмного засобу
- •4.4. Висновки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Текст програми
3.3 Висновки
В даному розділі було проведено аналіз та вироблено рішення відповідно до моделі аналізу, яке оптимізує набір критеріїв проектування, які показують, як ця поведінка (робота) системи може бути реалізована.
Спочатку було сформовано архітектуру системи — перший і основний крок у вирішенні завдання проектування, що закладає фундамент уявлення програмної системи, здатної виконувати весь спектр детальних вимог. Тобто, було спроектовано систему на найвищому рівні (логічна архітектура). Логічна архітектура описує систему в термінах її принципової організації у вигляді пакетів, програмних класів і підсистем. Вона називається логічною, оскільки не визначає способи розгортання цих елементів у різних операційних системах.
Після цього, була розроблена детальна архітектура. Система була відображена шляхом опису процесу об’єктно–орієнтованої декомпозиції системи до рівня переліку підсистем та їх зв’язків, опису її логічної структури, класів та діаграми послідовності.
В результаті вищезазначених дій, було сформовано кінцевий набір модулів та класів.
4 Конструювання та тестування програмного забезпечення
4.1 Розробка інтерфейсу користувача
Інтерфейс користувача складається з трьох форм. Перша — форма входу в систему зображена на рис. 4.1.
Рис. 4.1 – Форма входу в систему
Дана форма потрібна для введення вхідних даних системи, а саме розміру сторінки пам’яті та кількості сторінок фізичної пам’яті.
Друга форма системи є основною формою системи. Вона зображена на рис 4.2.
Рис. 4.2 – Головна форма програми
Головна форма системи умовно поділена на чотири частини — робота з сегментами, емуляція роботи віртуальної пам’яті, візуалізація стану фізичної пам’яті та візуалізація стану зовнішньої пам’яті. Дві останні частини представляють собою анімовані елементи, для наочності операцій з віртуальною пам’яттю.
Третя форма, представляє собою діалогове вікно для додавання нового сегменту пам’яті в систему. Вона представлена на рис. 4.3.
Рис. 4.3 – Форма додавання нового сегменту пам’яті
Наочність стану системи. Система інформує користувача про стан своєї роботи – тривалість процесів, наслідки застосування дій та інше. Результат дій користувача виводиться в окремому вікні. Поточна інформація про процес у вигляді повідомлення на панелі стану.
Відповідність системи реальному світові. Взаємодія із користувачем йде його мовою. Використання зрозумілих понять, образів та концепцій із знайомої реальної предметної області.
Управління системою та свобода дій користувачів. Реалізована можливість користувача управляти поточним станом системи, виправляти помилки, відміняти або повторювати дії. Якщо дію відмінити неможливо – виводиться відповідне повідомлення.
Гнучкість та ефективність використання. Інтерфейс однаково зручний і для новачків і для досвідчених користувачів. Функції, що прискорюють роботу, мають обмежену доступність
Естетичний і мінімалістський дизайн. Використано не більше 3–4 кольорів. Мінімальна кількість кнопок та текстових написів.
