2. Образотворча діяльність як додатковий засіб діагностики інтелектуальної недостатності

Відбір дітей у спеціальні установи є дуже відповідальною разом із тим дуже важким справою. Попри посилену увагу до цього питання із боку дефектологів, і представників ряду інших галузей знань, вивчення дітей у цілях виявлення розумової відсталості і попередження помилок у діагностиці залишається однієї з найбільш кардинальних проблем дефектології.

У зв'язку з ним багато хто з педагогів-дефектологів, психологів, клініцистів ведуть активний пошук науково обґрунтованих методів відбору. До них слід віднести і образотворчу діяльність, зокрема малювання.

Малюнок легко піддається всебічному аналізу. Ця обставина давно приваблювало багатьох фахівців, що намагалися встановити кореляцію (співвідношення) між малюнком і станом інтелекту.

Р.Кершенштейнер ще1914г. показав, що здатність до малювання і розумовою розвитком спостерігається певна залежність.

Високий рівень графічної діяльності неможливий без відповідного рівня інтелектуального розвитку. Наявність більш-менш чітких зображень свідчить, що який малює може користуватися певними пізнавальними і графічними можливостями. А відсутність предметних зображень в малюнках дитини шкільного віку дозволяє припустити, що в неї є певні відставання розвитку.

Отже, малюнок цілком можливо і доцільно залучити у діагностичних цілях.

Деякі сучасні зарубіжні фахівці використав цілях діагностики розумової відсталості метод тестів. Серед цих тестів чимало графічних. Особливо велике поширення отримав тест, запропонований Ф.Гудинаф (США).

Суть його у цьому, що дитині пропонується графічне завдання (намалювати постать людини), та був проводиться кількісний підрахунок елементів малюнка. За підсумками такого аналізу зображення математичного опрацювання даних визначається коефіцієнт інтелектуальної обдарованості (>JQ), що й служить вирішальним критерієм в оцінці розумових здібностей дитини.

Простота, доступність і зручність статистичної обробки відомостей, добутих цим методом, вражає, проте, слід говорити про його об'єктивність і наукову достовірність. Використання графічних тестів не розкриває особливості особистості обстежуваного, а лише, відповідає рівню його образотворчих навичок чи констатує недорозвиток окремих психічних функцій.

Відомий психолог А.М. Шуберт вказувала на приблизний характер результатів тестових випробувань, і застерігала дослідників від захоплення цим методом, оскільки він може призвести до грубих помилок і зашкодити дитині.

На необхідність, і важливість залучення дитячих малюнків для психолого-педагогічного вивчення дитині вказують Л. В.Занков, Н.П.Сакулина,В.Я. Василевська, О.В.Правдина, А.А. Венгер,Т.Н. Головіна, С.Д.Забрамная та інших.

Дослідники відзначають, що РВ малюнки, носять специфічний характер. Вказується і сподіваюся, що спільна рівень розвитку малювання у старшокласників спеціальної школи нижче, ніж в нормальних учнів молодших класів.

Малювання — найкращий спосіб налагодження відносин із малоконтактними, мовчазними чи замкнутими дітьми. У зв'язку з цим працівники медико-педагогічних комісій і діагностичних груп нерідко починають проводити обстеження, запропонувавши дитині виконати будь-якої малюнок: за вибором («Намалюй, що завгодно, що вмієш, що любиш»); за задумом («Що подаруємо мамі»); на задану тему («намалюємо картинку до казці "Колобок"»);

Оскільки малюнки дітей із різними ступенями розумової відсталості якісно відрізняються один від одного, то проведений з урахуванням рівнів образотворчої діяльності аналіз робіт можна використовувати з метою диференціальної діагностики. І тут, хоча й умовно, можна використовувати деякі орієнтири, запропоновані А. М.Лозовим:

I. Для «вільних» малюнків розумово відсталих дітей 8 — 10 років із легкої інтелектуальної недостатністю характерно таке:

• самостійний вибір теми;

• різноманітна тематика малюнків;

• відхилення у процесі малювання від початкового образотворчої завдання й доповнення малюнка новими об'єктами;

• нелогічність значеннєвий боку малюнка;

• площинне, примітивна і схематичне зображення предметів.

• На відміну з інших груп розумово відсталих ці діти виявляють деяку критичність до свого малюнку.

• зображувальна діяльність, зазвичай, супроводжується позитивними емоціями.

• Орієнтовний час роботи над малюнком — до 20 хвилин.

2. Для малюнків дітей із помірним ступенем інтелектуальної недостатності характерні:

• обмеженість тематики і значна обумовленість обраної теми попередньої образотворчої діяльністю;

• крайня примітивність зображення;

• відсутність логічного зв'язок між зображуваними об'єктами;

• переважне використання однієї чи двох кольорів,

• контурне розфарбування чи його повну відсутність.

• властиві, ще, підвищений рівень відволікань підчас малювання й поява афективних станів,

• слабка критичність до результатів діяльності.

• час виконання малюнка — 10 хвилин.

2. Для графічної діяльності дітей із глибоким ступенем розумової відсталості характерні:

   • невміння самостійно розпочати малювання;

   • обмежений використання раніше засвоєних графічних елементів;

   • відсутність предметного зображення;

   • використання, зазвичай, одного, випадкового кольору.

   • Ці діти зазвичай починають маніпулювати олівцем, переміщати аркуш паперу на столі, нерідкі прояви афективних реакцій.

   • Не критичне ставлення до своєї діяльності.

   • Тривалість роботи над малюнком — менш 5 хвилин.

Повторимо, що використання цих критеріїв для диференціальної діагностики вимагає обережності і творчої підходу.

Слід спеціально підкреслити, що у деяких випадках малюнки не Можуть служити істинним показником зниження інтелекту. Іноді з деяких причин малюнок не відбиває реальні розумові здібності дитини. Тому графічне зображення предметів і явищ навколишнього світу може у якості єдиної критерію Оцінки інтелектуального розвитку.

Вивчення малюнків для встановлення діагнозу проводиться разом із аналізом решти даних психолого-педагогічного обстеження. У цьому результати контролю над процесом малювання істотно доповнять відомості, отримані про дитині фахівцями з допомогою інших методів, що дозволить скласти повну і об'єктивну характеристику, зробити правильні висновки, дати відповідні рекомендації.