Що таке модель даних?
Основою бази даних є модель даних — фіксована система понять і правил для представлення даних структури, стану і динаміки проблемної області в базі даних. У різний час послідовне застосування одержували ієрархічна, мережна і реляційна моделі даних. У наш час усе більшого поширення набуває об'єктно-орієнтований підхід до організації баз даних ГІС.
розрізняють три основні типи логічних моделей даних залежно від характеру підтримуваних ними зв'язків між елементами даних - мережну, ієрархічну й реляційну. Ознаками класифікації у цих моделях є: ступінь твердості (фіксації) зв'язку, математичне подання структури моделі і припустимих типів даних (див. таблицю). Еквівалентність моделей полягає в тому, що вони можуть бути зведені одна до одної шляхом формальних перетворень.
ОСНОВНІ ТИПИ МОДЕЛЕЙ ДАНИХ
Описати поняття зведеності однієї моделі даних до іншої.
Що таке реляційна модель часово-залежних даних?
Що таке відношення часово-залежних даних?
Що таке кортеж відношення часово-залежних даних?
Що таке схема відношення часово-залежних даних?
Які особливості інформаційних відношень часово-залежних даних?
Як класифікуються відношення часово-залежних даних за наявністю часових атрибутів?
Що таке реляційна база часово-залежних даних та її схема?
Сьогодні процеси опрацювання залежних від часу даних переважно ґрунтуються на використанні баз даних реляційного типу. Однак технології застосування цих баз даних та відповідних програмних засобів (систем керування базами даних – СКБД) не забезпечують корисність даних, яка визначається якістю структури та інформаційного наповнення бази даних, бо вони у першу чергу направлені на забезпечення ефективного доступу до баз даних як інформаційного ресурсу залежно від особливостей предметної області та технічних умов функціонування. Оскільки бази залежних від часу даних необхідно розглядати в контексті побудови інформаційних ресурсів, придатних для довготривалого використання, тобто інформаційних продуктів, то їхня організація вимагає розроблення спеціальних методів інформаційного моделювання незалежно від конкретних програмних засобів доступу і опрацювання даних (А.О. Стогній). З огляду на це важливим є новий напрям науково-прикладних досліджень, який полягає у розробленні концепцій, наукових методів та засобів організації реляційних баз даних як інформаційних продуктів, а також у формалізації структури таких баз та визначенні нових вимог до якості їхньої організації. При цьому час як об'єктивний чинник, що не залежить від конкретної предметної області та технічних умов функціонування, характеризує організацію та використання цих баз даних.
Загалом наукові дослідження з урахування часу в базах даних ведуться у двох напрямах: побудова спеціальних темпоральних СКБД та інструментальних засобів аналізу, проектування і подання темпоральних баз даних. Перший напрям сформувався на основі досліджень моделей даних, зокрема реляційної моделі (Е. Кодд, Д. Мейєр, К. Дейт), реляційної моделі з гніздуванням, об'єктно-орієнтованої моделі. Він об'єднує дослідження темпоральних моделей даних, серед яких, залежно від базової моделі даних, виокремлюють три види: темпоральні реляційні моделі (Р. Снодґрас, К. Дженсен), темпоральні реляційні моделі з гніздуванням (А. Тансел), темпоральні об'єктно-орієнтовані моделі (А. Сеґев, Е. Скіоре). Одним із недоліків темпоральних баз даних є відсутність промислових темпоральних СКБД. Другий напрям ґрунтується на результатах досліджень побудови CASE-засобів аналізу і проектування реляційних баз даних (П. Чен, Р. Баркер), побудови XML-орієнтованих баз даних, підтримання обміну даних мовою XML тощо, а також темпоральних моделей даних. Цей напрям охоплює дослідження побудови CASE та XML засобів організації темпоральних баз даних на основі відповідної СКБД. Тобто урахування часу в базах даних досліджується переважно на теоретичному рівні у контексті побудови СКБД, і цього не достатньо для організації баз даних як інформаційних продуктів.