- •2.1 Характеристика зернопереробного виробництва на прикладі ват “дкпк”
- •2.1.1 Основні етапи та потужності виробництва
- •2.1.2 Системи захисту довкілля від викидів в атмосферу в результаті роботи підприємства
- •2.2 Оцінка впливу на навколишнє середовище викидів в результаті роботи пат ”Дніпровський кпк”
- •2.2.1 Розрахунки викидів основних забруднюючих речовин
- •2.2.2 Методика розрахунку параметрів нормування викидів
- •2.2.3 Результати розрахунку основних параметрів нормування викидів
- •2.2.3.2 Результати програмного моделювання
- •2.3. Обгрунтування отриманих результатів
- •2.3.2 Порівняння ручного та автоматичного моделювання оцінки впливу на навколишнє середовище
2.2.3 Результати розрахунку основних параметрів нормування викидів
Вихідні дані для розрахунків параметрів нормування для кожного джерела викиди наведено в Додатку Б.
Результати розрахунків параметрів нормування викидів для кожного джерела наведені у Таблиці-2.11
На прикладі джерела викиду №1 наведено послідовність розрахунків зазначених параметрів
Джерело №1 надвагові бункера норії №1
f
= 103
=103
=2,01
<100 (нагріті викиди)
m=
=
Vmax=
=0,65
=0,32
n
=3-
,якщо
0,3<
≤
2
n
=3-
=2,72
Сmax=
=
=0,0007
мг/м3
Сmax≤ ГДКм.р.-Cф
0,0007≤0,2-0,1
0,003≤0,1
Xmax= ,якщо F≥2
d
=4,95
(1+0,28
)=
4,95
0,32(1+0,28
)=2,14
Xmax=
=91,48
м.
ГДВ=
=
=0,63
г/с
> 0,0049
г/с
Таблиця-2.11- Результати розрахунків параметрів нормування викидів для кожного джерела
Джерело викиду |
Параметр f |
m |
Vmax |
n |
d |
Сmax |
Xmax |
ГДВ |
Надвагові бункера норії №1 |
2,01 |
0,9 |
0,32 |
2,72 |
2,14 |
0,0007 |
91,48 |
0,63 |
Надвагові бункера норії №2 |
1,24 |
0,9 |
0,299 |
3 |
1,95 |
0,0007 |
82,08 |
0,53 |
Бункера норії |
0,77 |
0,96 |
0,28 |
3 |
1,74 |
0,0007 |
74,38 |
0,47 |
Бункера сепараторів, поворотні круги
|
1,25 |
0,9 |
0,299 |
3 |
1,93 |
0,005 |
65,14 |
0,3 |
Бункера сепараторів, поворотні круги |
1,33 |
0,88 |
0,299 |
3 |
1,93 |
0,007 |
65,14 |
0,32 |
Поворотні круги бункерів |
1,22 |
0,9 |
0,299 |
3 |
1,92 |
0,006 |
64,8 |
0,3 |
Насипні лотки транспортера №6, надсепараторний бункер №7 |
11,37 |
0,57 |
0,32 |
2,72 |
2,58 |
0,009 |
50,31 |
0,16 |
Насипні лотки транспортера №7, надсепараторний бункер
|
9,37 |
0,6 |
0,42 |
2,32 |
3,54 |
0,01 |
69,03 |
0,23 |
Сепаратор №3 |
0,87 |
0,95 |
0,4 |
2,37 |
2,5 |
0,002 |
105 |
0,8 |
Автостела транспортера №6 |
8,28 |
0,62 |
0,442 |
2,44 |
3,42 |
0,013 |
82,08 |
0,33 |
Автостела транспортера №7 |
7,28 |
0,625 |
0,4 |
2,37 |
3,05 |
0,0011 |
73,2 |
0,33 |
Сепаратор тип Беслан №4 |
25,66 |
0,46 |
0,49 |
2,15 |
4,43 |
0,010 |
106,32 |
0,62 |
Норія №1,2, транспортер №4
|
20,04 |
0,81 |
0,47 |
2,19 |
4,10 |
0,015 |
43,05 |
0,05 |
Норія №3,4, транспортер №5
|
15,25 |
0,52 |
0,45 |
2,23 |
3,77 |
0,01 |
39,58 |
0,07 |
Насипні лотки транспортера №4
|
243,33 |
0,23 |
0,31 |
2,96 |
3,53 |
0,02 |
37,06 |
0,05 |
Насипні лотки транспортера №5
|
16,9 |
0,51 |
0,46 |
2,38 |
3,91 |
0,01 |
41,05 |
0,07 |
Башмак норії №5 |
176,59 |
0,25 |
0,77 |
1,7 |
8,78 |
0,02 |
46,1 |
0,04 |
Башмак норії №4,головка транспортера, шнек, транспортер №3 |
333,86 |
0,2 |
0,69 |
1,81 |
7,87 |
0,03 |
41,32 |
0,02 |
Прийомні бункера з/д пристрої, транспортери |
932,3 |
0,14 |
0,14 |
3 |
1,6 |
0,01 |
18 |
0,02 |
Прийомні бункера з/д пристрої, транспортери |
932,3 |
0,14 |
0,14 |
3 |
1,6 |
0,01 |
18 |
0,02 |
Бункер зберігання зерна |
0,5 |
0,99 |
0,12 |
3 |
0,72 |
0,001 |
8,1 |
0,0001 |
Бункер зберігання зерна |
0,5 |
0,99 |
0,12 |
3 |
0,72 |
0,001 |
8,1 |
0,0001 |
Бункер зберігання зерна |
0,5 |
0,99 |
0,12 |
3 |
0,72 |
0,001 |
8,1 |
0,0001 |
Бункер зберігання зерна |
0,5 |
0,99 |
0,12 |
3 |
0,72 |
0,001 |
8,1 |
0,0001 |
В таблиці 2-11 червоним кольором показані результати,які перевищують нормативні показники:
Відстань Хmах від джерела, на якій досягається максимальна концентрація Cmax не відповідає заявленим даним та перевищує допустиму санітарно-захисну зону 100 м. на 5 м. для джерела викиду сепаратор №3 та на 6,32 м. для сепаратора типу Беслан, отже необхідно вжити природоохоронних заходів щодо зменшення фону розсіювання для джерел, які перевищують санітарно-захисну норму шляхом збільшення висоти труби для джерел викидів, які не відповідають заявленим нормам.
2.2.3.1 Методика розрахунку параметрів нормування з використанням програмного забезпечення ЕОЛ+5.3.3
Програма ЕОЛ+5.3.3 призначена для формування широкого кола документів екологічної звітності, таких як: таблиці інвентаризації джерел викидів підприємств, документи з розділу ОВНС проектної документації, а також для проведення розрахунку розсіювання шкідливих речовин.
Рядок навігації містить наступні підрозділи (Рисунок 2.1):
- Головна-зосереджує команди для управління базою даних речовин об’єкта
відкриття, закриття, збереження, резервного копіювання та ін.
Класифікатори речовин та виробництв
- Дані- є основою для усієї звітності: характеристика джерел викидів по об’єкту та утворення,ГОУ,обсяги викидів відповідної речовини,характеристика для кожного джерела виділення, ГОУ, викиди тощо.
- Інвентаризація включає перегляд та редагування даних таблиць інвентаризації.
- ОВНС дає можливість перегляду та редагування даних форм ОВНС.
-
Розсіювання-перегляд та редагування
даних, пов’язаних
з розрахунком розсіювання.
Рисунок 2.1 – Рядок навігації
Підрозділ «Викиди» розділу «Дані» містить таблиці, поля яких необхідно заповнити загальні дані по об’єкту, використовуються при автоматичному формуванні усіх інших таблиць звітності( Рисунок 2. 3 ).
Рисунок 2.2 – Вікно програми ЕОЛ+ опис вкладки «Викиди»
Такими таблицями є:
- таблиця джерел викидів
- таблиця джерел виділення
- таблиця ГОУ
- таблиця викидів від джерел викидів
- таблиця викидів від джерел виділення
- таблиця ефективність очищення ГОУ
Ці дані зведені у 6 таблиць, згрупованих у 2 колонки, причому таблиця джерел викидів (ліва верхня) є головною, а інші – представляють лише дані, пов‟язані з вибраним джерелом викиду з головної таблиці. Права колонка таблиць по складу викидів, відповідно, надає лише ті дані, які відповідають обраним записам у лівій колонці таблиць (тобто, викиди лише по обраним джерелам та ГОУ). Відповідно, заповнення слід починати із головної таблиці, періодично зберігаючи зміни (або запозичити дані з існуючої бази ЕКО). При подвійному кліканні мишею по полях коду речовин та виробництв відкриється віконце вибору.
Внесення змін у переліки речовин чи виробництв після збереження відобразяться у інших табличках. Після заповнення дані можна експортувати у таблиці решти розділів. Також для візуалізації наявна міні-карта з розміщенням джерел. Вона може бути використана і для вибору джерел.
Рисунок 2.3 - Підрозділ «Викиди» розділу «Дані»
Порядок заповнення розділу «Викиди» наведено нижче.
1) Заповнення слід починати з таблиці джерел викидів
2) Можна одразу ввести всі джерела, однак це не є обов’язковою умовою заповнення: допускається заповнювати послідовно по 1 джерелу викидів і тут же вводити дані по викидам, джерелам виділення, ГОУ тощо.
3) Після заповнення рядка по джерелу викиду слід перейти до заповнення викидів по джерелу або переліку джерел виділення, або переліку ГОУ для активного джерела викиду.
4) Заповнення складу викидів для таблиць джерел виділення та ГОУ слід проводити після введення хоча б 1 рядка у таблиці джерел виділення та ГОУ відповідно. Тобто не можна заповнювати склад викидів, якщо ліва табличка (джерела викидів, виділення, ГОУ) порожня.
5) При порушенні порядку заповнення можлива відмова програми у збереженні даних, сформульована у вигляді «Одне з полів містить посилання на елемент з іншої таблиці, якого немає в базі».
6) Для зручності введення необов’язково при заповненні 6 головних таблиць розділу постійно натискати кнопку «Зберегти»: програма зберігає дані автоматично при переході між джерелами, ГОУ тощо, або при додаванні нових записів по викидам. Проте рекомендується періодично перевіряти самостійно, чи збереглись уведені дані.
7) Редагування переліків проммайданчиків, виробництв, речовин впливає на усі дані одразу (лише після натискання «Зберегти», перед цим є можливість відмінити зміни кнопкою «Перезавантажити»). Видалення даних з переліків призведе до видалення з бази усіх записів, пов‟язаних з видаленим елементом. Наприклад, видалення усіх проммайданчиків повністю видалить усі відомості щодо джерел, ГОУ, їх викидів тощо.
Таблиці розділу «Інвентаризація та ОВНС» мають бути заповнені після експорту даних з розділу «Дані» .
В розділ данних «ОВНС» у вкладку «МЕТЕО» необхідно вносити метеорологічні характеристики і коефіцієнти джерела викиду для розрахунків параметрів розсіювання (Рисунок 2.4 )
Рисунок 2.4 - Розділ «ОВНС» вкладка «МЕТЕО»
В розділ Розсіювання заповнюємо таблиці “Опис метеорологічних умов та географічна прив’язка”, “Параметри розрахункових майданчиків і “Завдання на розрахунок” у відповідних вкладках «метео», «р. майд. », «завдання», як наведено на рисунку 2.5
а)
б)
в)
а) Вкладка «метео»; б) Вкладка «р. майд. »; в) Вкладка «завдання»
Рисунок 2.5-Порядок заповнення розділу Розсіювання
Після занесення всіх необхідних данних можна провести розрахунок розсіювання. Для цього потрібно в розділі «Розсіюв». Перейти у підпункт «Старт», вікно якого наведено на рисунку 2.6
Рисунок 2. 6 - Розділ «Розсіюв». Підпункт «Старт»
На цьому вікні потрібно натиснути кнопку “Почати розрахунок”. Перед натисненням можна перевірити та скоригувати налаштування алгоритму розрахунку.
Під час роботи бажано не переривати роботу розрахунку розсіювання. Після цього буде створено всі необхідні таблиці та карти розсіювання.
