8 Організація праці водіїв
Однією з умов, яка визначає ефективну роботу автобусів на лінії є раціональна праця водіїв на маршрутах.
Раціональна організація праці автомобільних бригад повинна забезпечувати:
якість обслуговування пасажирів;
найбільш повний випуск автобусів на лінію в години «пік»;
ефективне використання автобусів на лінії;
безпека руху;
підвищення продуктивності праці;
своєчасне проведення технічних оглядів та поточних ремонтів автобусів.
Полуторна форма організації роботи характеризується тим, що за двома водіями закріплюється два автобуса для постійної роботи, а третій водій являється підмінним:
чергує свою роботу на двох автобусах.
Після двох днів роботи кожен водій отримує вихідний.
Тривалість зміни та час надходження автобуса в наряді співпадають.
Нормальна тривалість робочого часу водія неповинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для водіїв у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи у середньому не може перевищувати 8 годин, а для водіїв яким установлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем – 7 годин. Тривалість роботи водія у нічний час повинна скорочуватися на одну годину.
На міжміських перевезеннях після перших 3 годин безперервного керування автотранспортним засобом передбачається зупинка для відпочинку водія тривалістю не менше 15 хвилин, надалі зупинка такої тривалості передбачається не пізніше ніж через кожні 2 години.
Впровадження наукової організації праці водіїв, покращення умов праці, введення різновидностей матеріального стимулювання, введення найбільш прогресивних форм розділення і суміщення праці знаходяться в числі головних факторів росту продуктивності праці і підвищення якості роботи пасажирського транспорту.
Однією з умов, яка визначає ефективну роботу автобусів на лінії являється раціональна організація праці водіїв на маршруті.
9 Організація диспетчерського керівництва, контролю і
управління руху автобусів на маршрутах
Диспетчерське керівництво рухом автобусів є завершальним технологічним етапом всієї діяльності автобусного автомобільного транспорту. Весь комплекс робіт по раціональній організації автобусних перевезень ділиться на дві основні частини:
1. Організація яка зв’язана з розробкою і обґрунтуванням плану перевезень;
2. Управління, яке передбачає контроль і регулювання рухом рухомого складу на лінії забезпечуючи виконанням розробленого і затвердженого плану перевезень.
Регулярність руху є найважливішою рисою роботи автобусного транспорту. Контролюючи регулярність руху диспетчерська служба також здійснює контроль за ефективністю використання вмістимості автобуса в кожному рейсі.
Розробкою і обґрунтуванням питань організації займається інженерно – технічний склад відділу, організація рухом експлуатаційної служби. Управління рухом здійснюється диспетчерським складом експлуатаційної служби.
Управління рухом приміських і міжміських автобусів здійснюється по принципу територіального забезпечення, тобто на ділянках маршрутів, проходячи в межах території області або краю.
Диспетчерське управління рухом організовується централізовано і виконується апаратом диспетчерів автовокзалів лінійними диспетчерами на примічених зупиночних пунктах.
В методах і прийомах диспетчерського управління знайшли своє відображення особливості міжміських перевезень. У зв’язку із значними протяжностями маршрутів і перегонів, великою тривалістю часу рейсу, диспетчерський контроль за рухом автобусів здійснюється не тільки в цілому по маршруту, але й по перегонах. При цьому велике значення приділяється контролю за використанням вмістимості автобусів по кожному перегону.
Контроль за прибуваючими автобусами по даному пункту ведеться у відповідності з розкладом руху з відмітками в „Диспетчерській відомості” де також фіксується час відправлення в рейс.
Відправлення автобуса в рейс виконує черговий диспетчер, який попередньо перевіряє відповідність наявності пасажирів в автобусі, вказаному у „Відомостях продажу квитків”. Протягом 5 – 15 хвилин після відправлення автобуса диспетчер повідомляє наступний зупиночний пункт, фіктивний час відправлення і дані про наявність вільних місць. У випадку запізнення прибуття автобуса в даний пункт більш чим на 20 хвилин всупереч розкладу, диспетчер зобов’язаний повідомити про це запізнення на наступний зупиночний пункт.
Список використаних джерел:
Анисимов А.П., Юрик В.К. „Організація та планування автомобільного
транспорту” – М: Транспорт 1986 р.;
Блатнов М.Д. „Пасажирські автомобільні перевезення” – М: Транспорт
1981 р.;
Методичні вказівки по виконанню курсових проектів з Пасажирських
перевезень і управління на автотранспорті.;
Кузнєцов Ю.М. „Охорона праці на автомобільних підприємствах” – М:
Транспорт, 1990 р.;
Пенежко Г.І. „Безпека руху на автомобільному транспорті” М:
Транспорт.;
Покронивний М.Д., Колот В.М. Підприємство: стратегія, організація
, ефективність – К: КНЕІ, 1998 р.