Сутнісна характеристика теперішньої та майбутньої вартості грошей
В економічному та фінансовому аналізі вимірювання теперішньої і майбутньої вартості здійснюється однією грошовою міркою, яка має назву приведення, або дисконтування. Ці ж прийоми застосовуються й у проектному аналізі.
Майбутня вартість являє собою суму інвестованих у даний час коштів, на яку вони мають перетворитися через відповідний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.
Під ставкою процента розуміється вимір часової вартості грошей (через рік, два і т. ін.), сума процента на інвестиції, яка може бути отримана за даний проміжок часу.
Якщо інвестування здійснюється у короткому проміжку часу, то користуються простим процентом - сумою, що нараховано на початкову вартість вкладу в кінці одного періоду.
Якщо же інвестування здійснюється у тривалому періоді, то користуються складним процентом. А це сума доходу, що утворюється в результаті інвестування за умови, що суму нарахованого процента не виплачують після кожного періоду, а приєднують до суми основного вкладу й у подальшому платіжному періоді вона сама приносить дохід.
Процес зростання основної суми вкладу за рахунок нагромадження відсотків називається нарахуванням складного відсотка. А сума, отримана в результаті нагромадження відсотків, називається майбутньою вартістю суми вкладу, на який після закінчення періоду здійснюється нарахування. Початкова ж сума вкладу називається теперішньою, або поточною, вартістю. Процес переходу від теперішньої вартості до майбутньої називається компаундуванням.
Компаундування (нарощування) - це операція визначення величини остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.
Вплив інфляції на вартість грошей
В інвестиційній діяльності постійно доводиться враховувати інфляційний фактор, який протягом часу знецінює вартість грошей (фінансових коштів), знижує їх купівельну спроможність.
При розрахунках інвестиційних грошових потоків з урахуванням інфляції використовують два основні поняття:
- номінальна сума грошових коштів;
- реальна сума грошових коштів.
Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної спроможності грошей. А реальна сума грошей - це оцінка даних коштів (сум) з урахуванням змін їх купівельної спроможності під впливом інфляції.
У фінансово-економічних розрахунках, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляцію враховують у таких випадках:
- при корективах збільшеної вартості грошових коштів;
- при формуванні ставки процента (з урахуванням інфляції), що використовується для нарощення і дисконтування;
- при прогнозі рівня доходів від інвестицій, що враховують темпи інфляції.
При оцінці інфляції використовують два основні показники:
- темп інфляції, що характеризує приріст середнього рівня цін у періоді, що розглядається;
- індекс інфляції (зміна індексу споживчих цін), який становить 1 + t. Корективи нарощеної вартості з урахуванням інфляції здійснюють за формулою:
де FVnp - реальна майбутня вартість грошей;
FVn - номінальна майбутня вартість грошей з урахуванням інфляції;
t - темп інфляції.
При цьому вважається, що темп інфляції зберігається по роках.
Якщо r - номінальна ставка процента, що враховує інфляцію, то реальну суму грошей розраховують за формулою:
або ж номінальна сума грошових коштів зменшується в (1 + t)n разів відповідно до зменшення купівельної спроможності грошей.
У загальних рисах при аналізі співвідношення номінальної ставки процента з темпом інфляції можливі три варіанти:
1. r = t - нарощення реальної вартості грошей не відбувається, оскільки приріст їх майбутньої вартості поглинає інфляція;
2. r > t – реальна майбутня вартість грошей зростає, незважаючи на інфляцію;
3. r < t - реальна майбутня вартість грошей знижується, а це означає, що процес інвестування стає збитковим.