0.10. Мікробіологічний контроль мікробної забрудненості ліків, виготовлених з лікарських рослин. Засоби боротьби з цвільовими та дріжджовими грибами в аптеках та фармацевтичних підприємствах.

Мікробна контамінація лікарської сировини порушує її стабільність, а іноді і властивості, призводить до зменшення вмісту корисних компонентів і одночасно сприяє накопиченню токсичних речовин, що може спричинити захворювання у людини. Одним з найважливіших джерел інфікування лікарської рослинної сировини є власна мікрофлора рослин. Крім того, існує ціла група так званих фітопатогенних мікроорганізмів, які спричинюють хвороби рослин і псування лікарської рослинної сировини, що призводить до неможливості її використання і економічних втрат.

При дослідженні лікарських форм здійснюють: визначення загального мікробного числа (мікробна обсіменіність); визначення бактерій групи кишкової палички; визначення дріжджових і цвілевих грибів; визначення умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів. Загальне мікробне число (ЗМЧ) - кількість мікроорганізмів, що містяться в 1 г (мл) препарату, визначають по числу колоній, що виросли.

Якщо мікробне обсіменіння викликано потраплянням разом із сировиною, то для досягнення необхідного рівня мікробної чистоти досить очистити від мікроорганізмів сировину.

Якщо обсіменіння мікробами відбувається в процесі виготовлення, то проводять деконтамінацію готової лікарської форми. Попереднього знезараження можна досягти пересуванням сипучих матеріалів (при відсутності спорових мікроорганізмів, низької вологості вихідного порошку і високого тиску).

На практиці застосовують наступні способи деконтамінації сировини і готових лікарських засобів. Термічний спосіб. Широко поширений метод промислової деконтамінації. Не придатний для обробки термолабільних лікарських форм, для яких застосовують прогрівання до 60-70 ° С гарячим повітрям, інфрачервоне і високочастотне випромінювання. Хімічний спосіб. Придатний для стерилізації світлонепроникний речовин (бактерицидну дію реалізується на глибині 1 мм). Найчастіше його використовують для обробки пакувального матеріалу та технологічної води. Можлива обробка УФ - променями формотворчих речовин (крохмалю, тальку, цукру) в дисперсному стані (при перемішуванні). Іонізуюче випромінювання. При опроміненні не утворюються канцерогенні, мутагенні, токсичні речовини, зберігаються фізико - хімічні та біологічні властивості оброблюваних ліків. Метод використовують для обробки антибіотиків, вітамінів, ферментів, гормонів і алкалоїдів.

Список використаних джерел

1. Данілейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології: підручник. - К.: Медицина, 2009. - 391с.

2. Воробьев А.А и др. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. — М.: Медицинское информационное агенство, 2008. - 702 с.

3. Воробьев А.А., Быкова А.С. Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. - М.: Медицинское информационное агенство, 2003, 232 с.

4. Дикий И.Л. Микробиология. Руководство к лабораторным исследованиям: Учеб. пособие. - К.: Видавничий дім “Професіонал”, 2004. - 583 с.

5. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - К.: Вища школа, 1992. - 431 с.