2. Поява первісних знань про довкілля та людину в стародавньому світі.

Приблизно у VI–III тис. до н. е. проходила доба неоліту. Неолітична революція – від збиральництва до землеробства, приручення тварин, виведення зернових культур тощо. Ключовими ознаками цієї доби стала поява нових інструментів з каменю, дерева, кістки не лише для мисливства та рибальства, але й знаряддя праці для землеробства, такі як мотига, серп тощо. В цей же час з’являються перші штучно створені рослини. На Близькому Сході, півострові Індостан та у Східній Азії інтенсивно відбувається одомашнення тварин. Серед приручених тварин: коза (територія сучасного Ізраїлю), птахівництво (Китай), кінь (Євразія), велика рогата худоба (Індія) тощо, з’являється селекція тварин. Друга неолітична революція полягала в появі ремесел як окремої галузі діяльності, обробці деревини, шкіри, каменю, кістки, з’явилося гончарство.

У III–I тис. до н. е. починається використання першого металу – міді, а потім – бронзи, тому цей період носить назву Бронзового віку. Виникають перші цивілізації. Внаслідок інтенсифікації виробництва формуються перші протидержавні та державні утворення, протоміста та перші міста. Перші цивілізації виникли в IV–III тис. до н. е. майже в одних і тих самих кліматичних умовах і з подібним природним ландшафтом. Серед найвідоміших стародавніх річкових цивілізацій можна назвати наступні:

– Єгипет (р. Ніл);

– державні утворення Месопотамії (р. Тигр, р. Євфрат);

– Китай (р. Хуанхє, р. Янцзи та інші);

– Індія (р. Ганг, р. Інд).

У Стародавньому Єгипті з’явилися перші знання в галузі математики та астрономії. Була створена перша зоряна мапа, календарний рік було поділено на 36 декад плюс 5 днів. Ця цивілізація відома перш за все своїми архітектурними будовами, так, наприклад, піраміда Хеопса входить до Семи Чудес Світу. Споруда сконструйована з жовтого вапняку, має висоту 147 метрів, довжину 230 метрів, кут нахилу становить 42,5⁰. Єгиптянами створено власну писемність (ієрогліфи та скоропис), з’являється обробка семи металів, протохімія (алхімія), медицина, суднобудівництво і судноплавство тощо.

Таким чином, в стародавні часи з’явилися перші знання про довкілля та людину, зароджуються елементи наукових

Лекція № 2 Натурфілософія та техніка в добу Античності і Середньовіччя в історії науки і техніки.

1. Етапи та головні досягнення Античної натурфілософії.

2. Особливості розвитку наукових знань та техніки у Середньовічній Європі.

I

Визначальною сторінкою встановлення наукових знань та започаткування технічного прогресу є Антична доба. Умовно добу античності розподіляють на 3 періоди:

1. Еллінський (давньогрецький) VII – II ст. до Р.Хр.

2. Елліністичний (Олександрійський) II ст. до Р.Хр. – Iст. до Р.Хр.

3. Римський (пізньоантичний) I ст. до Р. Хр – Vст.

Визначальні ознаки доби

1. Досягнення доби античності базувались на доробку Стародавнього Єгипту та Вавілону.

2. Поява постаті філософа чи натурфілософа вченого, що професійно досліджував довкілля, суспільство та людину. Отже, це призвело до персоніфікації наукових відкриттів і теорій.

Ознака – перша інтелектуальна революція, виникнення науки, як узагальнення знань про відповідно довкілля, суспільство і людину.

В той період розвиток наукових знань слабко був пов’язаний з прикладним характером. В Античну добу зародилася техніка і з’явилась інженерна праця.

Натурфілософія, як єдина наука розподілялась на окремі напрями. Найбільш плідно розвивалася математика, астрономія, зародилася хімія,біологія, геологія. Значна частина наукових знань та технічних винаходів, нажаль, були втрачені.

В добу Середньовіччя до Європи праці античних авторів прийшли в перекладі з аравійської. Увага до Античної доби фактично повернулась лише в добу Відродження (XIV–XV ст.).

Фалес Мілетський (Мілетська школа); Піфагор (Піфагорійський союз); Гіпократ Коський (медицина); Афінська натурфілософія і Епікур, Демокріт, Сократ, Платон і його академії; Аристотель та його дорожник(377-382).

Висновок: Отже, в перший період зародилась давньогрецька натурфілософія.

II

Елліністичний період

Евклід, Герон Александрійський

У Елліністичний період антична натурфілософія досягла апогею в розвитку.

Римський період

Прагматичний характер технічних виробів.

Величезні громадські споруди, система водогонів, водовідведення, мережа шляхів комунікації, мостобудування. Активно використовували водяний двигун. Окрім цього досягнення військовій справі, Римське право, поява перших енциклопедій, галузь астрономії.

Завдяки Риму досягнення античної цивілізації охоплювали величезну територію, від Атлантики до Межгір’я.

Отже, в добу античності сформувалась, як унікальний різновид інтелектуальної діяльності антична натурфілософія. Наукові досягнення доби античності вплинули на подальший поступ науки і техніки.

Нажаль значна частина спадку античної доби була втрачена назавжди.

Унікальний період

Доба Середньовіччя умовно поділяються на 2 періоди:

1. Раннє Середньовіччя (V – середина XI століття)

2. Пізнє Середньовіччя (середина XI – кінець XV століття)

В добу раннього Середньовіччя Західна Європа втратила досягнення античної доби і в своєму розвитку значно відстала від Візантії, Арабського Xаліфату та Китаю. Проте в окремих напрямах раннього Середньовіччя Європа переважала античну добу.

Зокрема, у використанні тварин в обробці землі, у транспорті, вперше досить активно почали використовувати водяний та вітряний двигуни відомі ще з часів античності.

Досить потужно в раннє Середньовіччя розвивалась Візантія. Зокрема, зберігалася мережа. Освітні заклади, які з V століття опинились під контролем церкви. Активно розвивалося архітектура, найбільшим досягнення є храм Софії (532 рік). Вважалося, що храм Святої Софії побудований Ярославом Мудрим у Києві подібний до Софії Константинопольської.

Арабський Халіфат

Араби переклали основні праці натурфілософів. У III сторіччі створено будинок мудрості.

Розвивалась математика, астрономія, хімія, медицина.

Гебер, Алхарезмі, Авіцена.

Пізнє Середньовіччя арабське

Мореплавство, освітня система Медриса.

Китай

В раннє Середньовіччя найбільші винаходи: компас, кермо, порох, папір, книгодрукування. Китайці розвивали мореплавство.

В добу пізнього Середньовіччя Західна Європа зуміла успішно використати наукові і технічні досягнення Візантії, Арабського Сходу та Китаю.

Сформувалися нові європейські нації з християнських віросповідань, які з X століття почали боротьбу за близький Схід.

Створена була мережа нових навчальних закладів, університетів. Книгодрукування, використання пороху та створення артилерії.

Створення океанічного флоту.

Велике географічне відкриття Х. Колумбом в 1492 році відкрив Америку.

Отже, в добу пізнього Середньовіччя завдяки успішному використанню технічних винаходів Західна Європа розпочала перетворюватися на найбільш потужний економічний та військовий центр.