8. Поняття про метод бух. Обліку та його основні елементи.

Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації. Основними прийомами бухгалтерського обліку є:Документація — спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Інвентаризація — співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей. Калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат. Система рахунків — це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками. Подвійний запис — процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі. Звітність — метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.

9. Рахунки бух.Обліку, їх призначення, зміст і побудова.

Рахунки бух.обліку – це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно-однорідними видами господарських запасів їх джерел та операцій.

Рахунки мають вигляд двостороных таблиць на яких окремо облыковуэться збільшеня і зменшення об’єктів обліку. ліву частину рахунку називають дебетом, праву кредитом. У мыру здійсненя операцый їх реєструють за дебетом або за кредетом рахунка. Пыдсумок сум операцый за дебетом називають – дебетовий оборот, а пыдсумок сум операцый за кредетом – кредитовий оборот. Кінцевий залишок запасів на рахунку називають – кінцевим сальдом, або залишок на кінець періоду.

Будь який рахунок має номер і назву. Номер рахунку складається з трьох цифир:

• Перша цифра – клас в якому знаходиться рахунок.

• Перші дві цифри – номер рахунку в класі.

• Третя цифра – номер субрахунку.

Перший – третій клас відображається в активі балансу.

Четвертий – шостий клас відображається в пасиві балансу.

Сьомий – див’ятий клас – фінанансово-результативні рахунки.

Нульовий клас – позабалансові рахунки. В вони відображають інформацію про майно яке не належить підприємству, але перебуває в тимчасовому збирігані.

Синтетичні рахунки – це рахунки що групують ресурси підприємства за економічно однаковими ознаками та в узагальненому грошовому вимірювані.

Аналітичні рахунки – це рахунки що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації склад засобів та джерел фінансування.

10. Облікові вимірники та їх значення.

У бухгалтерському обліку в бюджетних установах для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників: • натуральні; • трудові; • грошові (вартісні). Натуральні вимірники забезпечує к-сть та якість відображення інформації та облікові об’єкти в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності. Трудові вимірники використовують для визначення кількості витрат праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години, людино-хвилини тощо). В поєднанні з натуральними вимірниками за їх допомогою розраховують заробітну плату. Грошові вимірники використовуються для узагальнення, обчислення вартості об’єктів обліку. Грошовий вимірник є найбільш універсальним і узагальнювальним. у бухгалтерському обліку в бюджетних установах використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі фінансові та господарські факти, явища, процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

11. Господарські операції та їх вплив на статті балансу.

Господарська операція - це діяльність, яка зумовлює зміни у фінансовому стані, активах та пасивах підприємства, установи, організації.

Існує 4 типи змін :

1.Зміна відбувається в активі балансу :

Одна стаття активу збільшується, інша зменш. На одну й ту ж саму суму, сума балансу при цьому не змінюється

2.Зміна в пасиві :

Одна стаття збільш, друга зменш на одну ту ж суму, сума балансу не змінюється.

3.Зміна в активі і пасиві. Статті активу і пасиву збільш на одну й ту ж саму суму. Сума балансу збільш на цю ж суму.

4.Зміна проходить в активі і пасиві балансу. При цьому статі активу і пасиву зменшуються на одну й ту ж саму суму. Баланс зменшується на цю ж суму.

закономірності впливу господарських операцій на баланс:

1. Кожна господарська операція викликає подвійну зміну в складі гос-подарських засобів і (або) джерел їх формування та впливає не менш ніж на дві балансові статті.

2. Господарські операції призводять до рівновеликих, взаємопов’язаних змін у складі активів та власного капіталу та зобов’язань і водночас видозмі-нюють баланс.

3. Рівність підсумків активу і пасиву не порушується.

12. оцінка і калькуляція у системі бухобліку

Бухгалтерський облік нерідко називають вартісним, підкреслюючи те, що в цьому обліку відображаються лише такі об'єкти, які мають вартісну оцінку. Саме застосування вартісної оцінки дає можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи. Отже, такі важливі економічні показники, як собівартість, прибуток, рентабельність базуються на вартісній оцінці. Оцінка — це спосіб вираження з допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів. У діяльності підприємства виділяють: 1) купівельну вартість – вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;2) продажну вартість – вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар;3) собівартість готової продукції або послуг – суму виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.

Основою оцінки засобів підприємств та здійснюваних господарських процесів є фактична собівартість. Для визначення її величини використовують калькуляцію. Калькуляційні розрахунки оформлені у вигляді документа, і мають назву калькуляційні картки. Сам процес здійснення, проведення цих розрахунків називається калькулюванням. Калькулювання собівартості продукції складається з цілого комплексу робіт, виконання яких і становить основний зміст калькуляції.