Препарати
Digoxinum сп. А Дигоксин
ф.в. таб. 0,00025; 0,0001; амп. 0,025% -1 мл - в/в (з. 10-20 20-40% розчину глюкози).
Дія розпочинається через 1-2 години, при внутрішньовенному введенні - через 20-30 хв, максимальний ефект через 3-8 годин, загальна тривалість дії 2-4 доби, здатен до кумуляції.
Показаний при всіх формах декомпенсованих пороків серця, міокардіодистрофіях, міокардитах, пароксизмальному миготінні передсердь, пароксизмальній шлунковій тахікардії.
Celanidum сп. А Целанід
ф.в. таб. 0,00025; амп. 0,02% - 1 мл - в/в (з розчином глюкози); флакони - 0,05% - 10 мл.
Початковий ефект при внутрішньому застосуванні настає вже через 15-30 хв, а повний - через 2 години, при внутрішньому введенні ефект настає через 10-20 хв і досягає максимума через 2 години.
З усіх глікозидів наперстянки найменше кумулюється. Призначають при декомпенсованих пороках серця, ускладненних тахікардією, пароксизмальній тахікардії, міокардіодистрофіях, серцевій астмі, гострих набряках легень.
2. Серцеві глікозиди сильної, швидкої, але порівняно короткочасної дії - строфантин, корглікон.
Препарати
Strophanthinum сп. А Строфантин К
ф.в. амп. 0,05% - Імл, 0,025% - Імл.
Вводиться внутрішньовенно, повільно з розчином глюкози (20%-10 мл); доза строфантину для людей середнього віку 0,3-0,5 мл 0,05% розчину, для людей похилого віку -- 0,25-0,3 мл 0,05% розчину. Більша доза та швидке введення може спричинити появу екстрасистол й фібриляції.
Дія починається через 5 - 10 хв, максимальний ефект -- через 1-1,5 год, загальна тривалість дії - 2 доби.
Застосовують при гострій серцевій недостатності, яка виникає при декомпенсованій ваді серця, інфаркті міокарда. Строфантин К є препаратом швидкої допомоги.
Corglyconum сп.Б. Корглікон
ф.в. амл. 0,06% - 1мл.
Вводиться внутрішньовенно, повільно з розчином глюкози (20% - 20мл).
Дія настає через 20-30 хв і триває 8-15 годин.
Застосовують при гострій серцевій недостатності за такими самими показниками, як і для строфантину .
3. Серцеві глікозиди середньої сили та тривалості дії - препарати горицвіту весняного.
Препарати
Herba Adonidis vernalis сп. Б Трава горицвіту весняного.
Готують настій із розрахунку 4-10 г на 200 мл окропу.
Adonisidum сп. Б Адонізид ф.в. фл. 15 мл - призначають по 15-20 крапель 2-3 рази на день.
Дія настає через 2-4 години і триває 1-2 доби, максимальний ефект через 4-6 годин.
За тривалістю і силою фармакологічного ефекту поступається перед препаратами наперстянки, слабкіше впливає на ритм серця, провідність, менше кумулюється, має виражений заспокійливий ефект.
Призначають переважно при хронічній серцевій недостатності, а також при неврозі, підвищеній збудливості.
Тактикою призначення серцевих глікозидів передбачено дві фази.
Перша- фаза насичення - глікозид у такій дозі й з такими інтервалами, щоб забезпечити оптимальну концентрацію в крові для одержання вираженого лікувального ефекту без ознак передозування.
Існує кілька схем дигіталізації:
швидка - протягом 3 діб;
середня - 4-5 діб;
повільна - понад 5 діб.
Друга - фаза підтримування, під час якої забезпечується постійний оптимальний рівень глікозиду в організмі за рахунок призначення його в підтримуючий дозі, яка звичайно відповідає кількості глікозиду, що виводиться із організму.
У разі тривалого призначення глікозидів треба враховувати їхнє повільне виведення й здатність до кумуляції, щоб уникнути передозування, яке супроводжується такими симптомами: біль у надчеревній ділянці, нудота, блювання, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності, біль у серці, порушення функції зорового аналізатора, зменшення діурезу, збудження, галюцинації.
Лікування інтоксикації розпочинають з відміни глікозиду. Призначають препарати калію (калію хлорид, панангін, аспаркам, поляризуючу суміш (калію хлорид+ глюкоза+ інсулін). Як антагонист серцевих глікозидів використовують унітіол (внутрішньом'язово 5 мл 5% розчину 1-3 рази на добу). Позаяк серцеві глікозиди збільшують кількість іонів кальцію в міокарді, призначають препарати які зв'язують ці іони - дінатрієву сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти або цитрати. Для усунення аритмії застосовують лідокаїн. Призначають, також, активоване вугілля чи інші ентеросорбенти, м-холіноблокатори (атропіну сульфат).
Неглікозидні кардіотоніки.
Неглікозидні кардіотоніки застосовують для нетривалої терапії пацієнтів із гострою серцевою недостатністю після операцій на серці.
Dobutaminum Добутамін сп.Б
Ф.в. амп. 5% - 5 мл, внутрішньовенно крапельно.
За будовою є синтетичним катехоламіном, стимулятор α-і β-адренорецепторів. Стимулює серце, незначно підвищує артеріальний тиск, покращує забезпечення серця киснем. Дія настає через 1 – 2 хв, максимальний ефект – через 10 хв.
Показання до застосування : гостра серцева недостатність, унаслідок органічних захворювань чи операції на серці, кардіогенний шок.
Побічні ефекти : тахікардія, порушення серцевого ритму, підвищення АТ, місцево – запалення, некроз на місці ін”єкціі.
Як енергозабезпечувальні засоби застосовують натрію аденозинтрифосфат, мілдронат, калію оротат, анаболічні стероїди, вітаміни Е,С, групи.
I I
Протиаритмічні засоби здатні усувати порушення серцевого ритму. Розрізняють тахіаритмії (прискорення серцевого ритму) та брадиаритмії (уповільнення серцевого ритму). При тахіаритміях підвищуються автоматизм, збудливість і провідність серця. До тахіаритмій належать :
екстрасистолія - позачергові серцеві скорочення;
пароксизмальна тахікардія - напади серцевих скорочень великої частоти;
миготлива аритмія - некоординовані скорочення окремих міокардіоцитів, при цьому не може відбутися повноцінна систола.
При брадіаритміях порушується проведення нервового імпульсу між шлуночками і передсердями, що призводить до часткової або повної блокади серця; пульс уповільнюється до 30-40 за 1 хв.
Класифікація препаратів для корекції тахіаритмії.
1. Мембраностабілізувальні препарати : хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин.
2.β-адреноблокатори : анаприлін.
3.Блокатори кальцієвих канальців : верапаміл.
4.Засоби, що продовжують реполяризацію : аміодарон,
5.Препарати калію : калію хлорид, „Аспаркам" , „Панангін".
6. Препарати інших груп : серцеві глікозиди, метаболітні препарати (рибоксин, АТФ - лонг), препарати лікарських рослин (екстракт глоду, настойка кропиви собачої).
а) Мембраностабілізувальні засоби - порушують проникність іонів натрію, калію, кальцію і хлору крізь мембрани кардіоміонитів. знижують збудливість і провідність серця.
Chinidini sulfas Хінідину сульфат сп. Б
Форма випуску ; таб. 0,1 ; 0,2 - внутрішньо на перше приймання по 0.4 потім по 0,2 г кожну годину до припинення нападу.
Знижує збудливість, зменшує швидкість проведення імпульсу і скоротливість міокарда, пригнічує автоматизм, збільшує рефрактерний період. Безпосередньо впливає на гладкі м'язи і зменшує тонус периферичних судин, має місцевоподразнювальну дію , пригнічує функції ЦНС ( аналгезуючий і жарознижувальний ефекти ), підвищує тонус міометрію, посилює його скоротливість.
Показання : передсерді порушення ритму ( миготлива аритмія , екстрасистолія, профілактика нападів пароксизмальної тахікардії.
Побічна дія : диспепсичні явища, порушення зору, артеріальна гіпотензія, висипи на шкірі, тромбоемболія, пригнічення серцевої діяльності. Іноді до хінідину можлива ідіосинкразія, тому потрібно визначати чутливість організму до препарату, призначаючи пробну дозу під контролем ЕКГ.
Nоvocainaтidum Новокаїнамід сп. Б
Форма випуску : таб. 0,25 - 0,5 г - внутрішньо по 1-2 таб. через кожні
4-6 годин;
Амп.10% розчину по 5 мл -внутрішньом'язово, внутрішньовенно.
Знижує автоматизм і збудливість міокарда, подовжує рефрактерний період передсердь і шлуночків. Уповільнює провідність на рівні передсердь, передсердно-шлуночкового вузла і шлуночків. Має судинорозширювальну ( знижує АТ ) та антихолінестеразну дію.
Показання : пароксизмальна шлуночкова тахікардія, пароксизми передсердь, миготлива аритмія, шлуночкова екстрасистолія.
Побічна дія : алергічні реакції, нудота, блювання, безсоння, збудження, головний біль, артеріальна гіпотензія, судоми, порушення провідності. Не призначають з хінідином, лідокаїном та з серцевими глікозидами, так як можливе пригнічення функцій серця.
Lidocaini hydrochloridum Лідокаїну гідрохлорид - список Б
Форма випуску : амп. по 2 мл 10% розчину - внутрішньом"язово 1-
2 мг /кг, не більше 100 мл.
Це місцевоанестезувальний засіб, що має виражену протиаритмічну активність.
Показання : екстрасистолія шлуночків, профілактика фібриляції шлуночків, особливо в гострій фазі інфаркту міокарда.
б) β - адреноблокатори (анаприлін. атенолол, метопролол та інші реалізують свою дію за рахунок мембраностабілізуючого ефекту, який пов'язаний з порушенням надходження іонів натрію у серцевий м" яз. Відбувається збільшення рефрактерного періоду і зниження швидкості проведення імпульсів.
в) блокатори кальцієвих каналів.
